Майже 2 роки тому в Ужгороді відкрили нове доджо. З японської мови – це місце, де шукають шлях, місце для духовних практик, де дисциплінують себе, практикують будо – японські бойові мистецтва.
«Ikigai Dojo» – проект для дорослих та дітей, де кожен має змогу зануритися в культуру та традиції загадкової Японії з головою, де кожен знайде для себе щось цікаве не тільки у фізичному сенсі, а й у духовному.
Ідея створення такого проекту виникла у тренера айкідо Тімеі Боді. Айкідо Тімеа почала займатися у 2003 році в ріднесенькому для всіх тренерів айкідо міста – «Динамо».
«Пам’ятаю як мама вперше привела мене на заняття. Мені було 10 років. Тоді мені здавалося все, що відбувається на тренуванні дуже дивним, незвичним. Всі ритуали, етикет та навіть вправи. Тоді я і гадки не мала, що пов’яжу все своє життя з цим бойовим мистецтвом, а згодом стану тренером. Зараз айкідо і я – нерозлучні, всі принципи, етикет, все те, що дає нам це мистецтво супроводжує мене в повсякденному житті не тільки в залі на тренуваннях, а й у відносинах з людьми, у спілкуванні…»
Роки минають, а захоплення, любов до бойового мистецтва айкідо зростає. Завжди мріяла про власне доджо. Навіть з подругою по тренуванням Генріеттою Стратон малювали на папері, яка має бути будівля і власне сам зал, які напрямки там повинні бути. Але крім тренувань айкідо завжди хотілось чогось більшого, хотілось створити маленький куточок Токіо в Ужгороді, передати атмосферу та дух…
Згодом на одних із зборів айкідо Тімеа знайомиться з Сергієм.
Сергій Амстібовський родом із Харкова. Познайомившись з Тімеєю, вирішив переїхати до Ужгороду, де разом створюють власну школу будо (японські бойові мистецтва).
Айкідо Сергій почав займатися у Харкові у 2000-х роках. А у 2006 році знайомиться з японськими дисциплінами іайдо та дзьодо під керівництвом провідних тренерів Європи, практика яких стає невід’ємною частиною його життя й сьогодні.
Японське бойове мистецтво, особливістю якого є кидки та захвати. Воно було сформоване у другій половині 20 століття, тому на нього дуже вплинула ідея миру. Філософія айкідо – пошук миру, «іти на зустріч» через практику бойового мистецтва. Бойове мистецтво, яке засноване не на агресії, а навпаки на взаємодії.
Наразі в нашому доджо займається близько 60 учнів. Серед них не тільки молодь, а й дорослі, найстаршому 55 років. В представлених нами бойових мистецтв немає вікових обмежень. Зайнятись своїм фізичним та духовним здоров’ям ніколи не пізно.
Тут учні вчаться володіти своїм тілом. Тренування побудовано на вправах базової розминки та розтяжки, вправ на координацію, баланс, роботу мозку через різні розвиваючі ігри. В цій групі учні вчаться взаємодіяти з однолітками, працювати в команді, іти на компроміс, поступатися, терпінню, вміти слухати, шанобливо ставитися до оточуючих та інвентаря тренування. Заняття в такій групі проходить двічі в тиждень по 30-45 хвилин, тому що дитина не може більше втримувати увагу.
Різні форми ігор поступово переходять у більш серйозну практику айкідо. В цій групі ми знайомимося з бойовим мистецтвом та історією, етикетом, культурою пов’язаною з ним. Велика увага приділяється кіхон – база. Вивчаємо стійку, пересування, удари, прості прийоми. Знайомимося зі зброєю (бокен – дерев’яний меч, дзьо – дерев’яний посох), виконуємо найпростіші субурі (вправи). В цій групі відбувається перехід від «дитячого садка» до повноцінного тренування. Також важливо відмітити, що в цьому віці учні починають відвідувати збори, семінари, майстеркласи та атестації. Знайомляться з іншими айкідоками з інших міст, вчаться працювати з незнайомими людьми та у незнайомих тренерів. Це їх перші перемоги та перші поразки.
Ця вікова категорія є найважчою, напевно, погодиться з нами кожен тренер та батько, оскільки мова йде про підлітків. Вони «уже все знають і все бачили», тут суворе ставлення тренера нічим не допоможе. На нашу думку, найкращий спосіб – це власний приклад, і як правило тренер повинен на татамі працювати удвічі більше, ніж учні. Тільки власним прикладом мотивувати рухатися їх далі.
Зазвичай в цій групі тренуються діти, які перейшли із середньої групи. Відносини між ними стають більш тісні, сімейні, дружні. Формується кістяк групи зі своїми лідерами. Деякі зі старших учнів згодом допомагають проводити заняття з молодшими, що служить для них додатковим стимулом для розвитку. Чітко простежується лінія сенсей (вчитель) – сенпай (старший учень) – кохай (молодший учень).
Заняття айкідо уже більше стають схожими на заняття у класичному розумінні. Темп, ритм практики інтенсивніший та якісніший. Занурюємося в бойові мистецтва з головою. З’являється багато нових питань. Також дуже важливою є підтримка батьків у цьому віці та коло позитивних друзів.
Доросла група немає вікових обмежень. Як правило в ній займається молодь з 14 років, а також чоловіки та жінки різного віку. Групу умовно можна поділити на тих, хто почав займатися ще дитиною, виріс і продовжує далі свій шлях в бойових мистецтвах; на тих, хто шукає щось більше, щось цікавіше, ніж просто фізкультура, і ті, хто довго вагалися через свій вік чи інші фактори, але все таки знайшли в собі сили переступити поріг доджо. Ніколи не пізно, і у кожного свій час. Важко, будучи дорослим з власною сім’єю, турботами, знайти час для себе, а ще для таких тренувань. Найчастіше ми чуємо такий аргумент «я уже занадто старий/стара та що люди скажуть…». Потрібно все таки «ламати» себе та стереотипи і хоча б спробувати. Ми часто проводимо день відкритих дверей, безкоштовні тренування, то ж чекаємо всіх охочих.
Японське бойове мистецтво, мистецтво раптової реакції, атаки і контратаки за допомогою використання японського самурайського меча – катана. Завданням є миттєва поразка противника.
На заняттях іайдо ми використовуємо катана – самурайський меч. Тренування починаються з розминки – відпрацювання базових ударів та пересувань, а потім переходимо до вивчення ката – різних форм, бойових ситуацій. Як правило іайдо – це індивідуальна практика. Ми вивчаємо варіації ведіння бою. Тут нема місця зайвим рухам. Техніка потребує простоти, природності і кожен рух має свій посил.
Звісно зараз вже ніхто не ходить по вулиці з мечами, і багато хто спитає для чого вивчати таку дисципліну. Іайдо – традиційне бойове воїнське мистецтво Японії, що включає в себе величезний культурний, естетичний, фізичний, психологічний пласт і слугує розвитком внутрішнього стержня, харизми особистості. Мистецтво високої дисципліни і «відсікання» всього зайвого, підходить як для чоловіків, так і для жінок. Мистецтво вдосконалення особистості.
Японське бойове мистецтво, особливістю якого є використання дерев’яного посоха. Вид фехтування, уміння протистояти атаці з катаною за допомогою дерев’яного посоха.
Іайдо та дзьодо підходить для дорослих сформованих особистостей, які прагнуть розвиватися фізично та морально, вміти правильно реагувати на різні життєві ситуації, а також для підлітків.
Окрім вивчення японських бойових мистецтв в нашому доджо ми започаткували курси та індивідуальні уроки з японської мови. Ми і не думали, чесно кажучи, що буде стільки охочих. Вчителя шукали більше для себе, так як вся термінологія бойових мистецтв ведеться японською мовою, а знаючи мову, значення слів, краще розумієш та розбираєшся в тих чи інших принципах, тонкощах, техніках бойових мистецтв. Але виявилося, що в Ужгороді багато шанувальників японського аніме та манги. І от двічі на тиждень ми організували курси вивчення японської мови з початкового базового рівня, а наразі є можливість проведення й індивідуальних уроків. Допоміг нам у цьому вчитель Київського лінгвістичного інституту.
Дуже цікавим було у співпраці з Україно-японським центром (м.Київ) демонстрація тядо в нашому доджо на фестивалі «Дні японської культури». Тядо з японської мови шлях чаю, чайна церемонія. Японський вид мистецтва 17 століття. Демонстрація чайного дійства була проведена вперше на Закарпатті, словами не передати наскільки лекція і сама церемонія вразили учасників фестивалю. Тядо допомагає зрозуміти наскільки важливі деталі, вміння їх бачити не тільки в бойових мистецтвах, а і в повсякденному житті, в спілкуванні з людьми. Тядо формує естетичні цінності та смак людини, зберігає культуру, традиції древньої Японії.
На базі доджо влаштовуємо різні творчі вечори та вікторини. Подорожуємо не тільки на спортивні збори, але і ходимо в різні походи Карпатами, їздимо за кордон. Найбільше запам’яталось напевно це «Ніч кіно» на Хелловін. Ми спали у спальних мішках на татамі, їли піцу та пили колу, проглядаючи цілу ніч японське аніме студії Гіблі. Хочеться повторити.
Ikigai Dojo – простір для вдосконалення всієї сім’ї. Ікігаі означає «сенс життя» – це поняття, яке позначає відчуття власного призначення, місце у світі. Це може бути хобі, професія, сім’я. Ми обрали цю назву для своєї школи, тому вважаємо Будо справою нашого життя, Будо дає нам відповіді на запитання «Хто ми? Яке наше призначення у цьому світі?». У нас кожен може знайти щось для себе, для душі, і заповнити «порожнечу» на нашій емблемі своїм значенням через пізнання бойових мистецтв. Ми робимо те, що любимо, і любимо те, що робимо. До зустрічі на татамі.
Закарпатська Федерація Айкідо і Будо «ІКІГАІ»
Графік роботи:
Пн. Ср. Пт.
Вт. Чт.
Сб.
Varosh
Партнерська публікація