З повномасштабним вторгненням росії в Україну пандемія коронавірусу відійшла на другий план, але не зникла. Саме тому слід подбати про те, щоб COVID-19 та інші віруси завдавали українцям якнайменше клопоту. Допомагає цьому вакцинація.
У вересні 2022 року Міністерство охорони здоров’я офіційно дозволило щеплення проти коронавірусу для дітей віком від п’яти років. Ми поговорили з багатодітною мамою, яка вирішила вакцинувати своїх дітей, а також із двома жінками, які вакцинувалися під час вагітності. Про те, як і чому вони наважилися на вакцинацію, — у матеріалі hromadske.
Дізналася, що вагітна, після вакцинації
Тернополянка, підприємиця Ірина Чайківська дізналася, що вагітна другим сином, після повторного щеплення від коронавірусу. Першу вакцину Ірина вколола у квітні 2021 року, другу — у липні.
«Я не знала, що вагітна, але це був орієнтовно третій тиждень від зачаття», — пригадує жінка.
Розуміння того, що вакцинація збіглася з першим триместром вагітності, найважливішим періодом розвитку дитини, попри побоювання оточення, Ірину не засмутило. Звістку зустріла впевненою, що вакцина не зашкодить ані їй, ані її дитині.
Поки не було вакцин, жінка зі старшим сином Устимом, якому на той час було три роки, береглися як могли. З усіх у родині за них переживали найбільше. Ніхто не знав, як захворювання впливає на людей з астмою, яку має Ірина, але всі бачили статистику смертей у лікарнях.
Сім’я Ірини живе у приватному будинку, тож жінка із сином могла гуляти лише біля нього.
«Пам’ятаю, як Устиму було сумно гуляти самому, то ми почали виходити за межі дому. Пригадую, як до нього захотіла підійти дитина, а в мене був дикий страх, паніка — я не знала, що мені робити, як реагувати на це. У той момент спіймала себе на думці, що ми всі божеволіємо від ізоляції та невтішних новин».
Ірина пригадує історію, як за рік до пандемії Устим хворів на грип.
«Це було дуже страшно. Дитина вісім днів температурила. Я тоді вперше у своєму житті зіткнулася з таким важким перебігом грипу. Навіть ми з чоловіком ніколи так не хворіли, як він».
Тож наступного епідемсезону жінка вирішила провакцинувати сина від грипу. І це допомогло.
«Я просто побачила, як класно подіяла вакцина. Він став менше хворіти. На грип захворів, але йому все дуже легко минулося. А якраз тоді всі діти в садочку перехворіли на грип і багато з них лежали з пневмонією в лікарнях. А ми не відчули, що наш Устим хворів на грип», — розказує жінка.
Цей досвід породив упевненість, що вакцини здатні впоратися з інфекціями, запобігти тяжкому перебігу й загалом захистити.
А втім, на першу вакцинацію проти COVID-19 Ірині зважитися було непросто.
«Лякала невідомість, бо вакцина нова», — каже жінка. Допомогли батьки. «Мої мама і тато не говорили, що йдуть вакцинуватися. Сказали вже після того, як щепилися, і коли впевнилися, що вакцину перенесли добре. Тоді я й собі зважилася», — розповідає Ірина.
Ірина Чайківська
Ірина ЧайківськаКраще вакцинуватися і не хворіти
«У нас є такий міф: краще перехворіти, ніж вакцинуватися. Це неправда. Краще вакцинуватися і не хворіти», — переконана 29-річна львів’янка Богдана Антоняк.
Вона педіатриня і багатодітна мама. Зараз жінка перебуває в декреті з молодшим сином Марком, якому майже 1,5 року. До декрету Богдана працювала у Бродівській центральній лікарні, а також медсестрою в лікарні швидкої допомоги №1 у Львові.
Третьою дитиною Богдана завагітніла на початку 2021-го — за рік після початку пандемії у світі та в час, коли пішли перші постачання вакцини проти коронавірусу до України. Тоді Богдана працювала медсестрою у відділенні нефрології та діалізу, у якому теж траплялися ковідні пацієнти.
Жінка пригадує, що тоді був великий потік пацієнтів, серед них — люди з тяжким перебігом хвороби. «Інфекційні» були переповнені. Розгортали додаткові госпіталі, під хворих на ковід переобладнували інші відділення лікарні.
Богдана розповідає, попри те що її відділення безпосередньо не приймало хворих на коронавірус, їй однаково доводилося з ними контактувати.
«Потрібно було водити людей на обстеження, носити лабораторні аналізи. Іноді ходила провідати хворих на прохання їхніх рідних, яких у лікарню не пускали. На той момент я вже була вакцинована, і, звичайно, я йшла. Я працюю з людьми, тож розуміла, що так чи інакше піддаюсь ризику. Намагалася дотримуватись усіх засобів захисту», — пояснює співрозмовниця.
Першу вакцинацію проти коронавірусу Богдана зробила на початку квітня 2021 року, у перший триместр вагітності.
«Це найбільш відповідальний період, коли починають формуватися тканини та органи, — наголошує медикиня. — Вагітність була запланованою, і я знала, що вагітна. Тож мені як медику і мамі було важливо захистити себе і свою дитину від зараження коронавірусом та можливих ускладнень, який дає вірус у разі, коли людина не вакцинована. Я вакцинувалася і продовжувала працювати».
Загалом під час вагітності Богдана вакцинувалася двічі: після першого щеплення за три місяці зробила повторне, а згодом — одне бустерне (двічі AstraZeneka/Covishield, + бустерна Comirnaty/Pfizer).
Вагітні після вакцинації
Ірина та Богдана розповідають, що після вакцинації почувалися добре. З реакцій на вакцину були легкий біль у руці та температура 37 градусів. За даними МОЗ і ЦГЗ, ці реакції є нормальними й минають за кілька днів після вакцинації.
В обох жінок перебіг вагітності був без ускладнень. Обидві жінки народили здорових доношених дітей. Ірина народила хлопчика Тараса, а син Богдани з’явився на світ рівно через 40 тижнів вагітності.
«Вакцина принесла лише користь моєму малюку. Через плаценту мій імунний захист передається моїй дитині. Коли я вакцинувалася, я захистила не лише себе, але й свою ненароджену дитину», — каже багатодітна мама Богдана.
Досвід вакцинації надихнув Ірину ділитися ним з іншими. Жінка писала пости в соцмережах, розвінчувала міфи, заспокоювала інших жінок, які перепитували, чи все це правда, вагаючись, чи вакцинуватися.
Ірина розповідає, що намагалася донести до людей, що якщо «я, людина з астмою, будучи вагітною, вакцинувалася і в мене все добре, то вам тим більше немає чого боятися».
Богдана Антоняк
Богдана Антоняк«Уявіть собі трьох дітей на онлайн-навчанні»
42-річна мелітопольчанка Катерина Чернецька завжди була за вакцинацію. Її четверо доньок, яким від 8 до 24 років, теж мають усі обов’язкові щеплення. Однак жінка зізнається, що до пандемії коронавірусу в тему вакцинації не заглиблювалася.
Пригадує, як саме перед пандемією коронавірусу в один період, із різницею в день-два, її три доньки захворіли на вітрянку. Дівчата кілька днів ледь вставали з ліжка. Наймолодшій тоді було 4, і вона мала найважчий перебіг захворювання — збити високу температуру не допомагали жодні медпрепарати.
«Це було страшно: бачити, як важко твої діти хворіють», — каже співрозмовниця.
Після цього випадку Катерина почала більше цікавитися, як вберегти здоров’я дітей. Тоді й дізналася, що полегшити перебіг вірусних захворювань, а також запобігти ускладненням після них допомагає вакцинація. Тож після перших повідомлень про появу коронавірусу у світі жінка вже чекала, коли з’являться вакцини. А поки їх не було, дотримувалась усіх рекомендацій, аби не інфікуватися.
«Коли це все почалося, школи зачинили. Уявіть собі трьох школярок на навчанні. Це було важко. Від цих обмежень діти дуже страждали, бо до пандемії в них було насичене позашкіллям життя, і ось це все в них відібрали», — згадує багатодітна мама.
Крім того, Катерина, яка працювала бухгалтеркою, помітила негативні наслідки пандемії для бізнесу.
«Люди втратили частину доходу. Кожен переймався тим, як далі вижити».
Тож поява вакцин проти COVID-19 для неї була символом повернення до попереднього спокійного життя.
Вакцинувала трьох дітей
Катерина разом із чотирма доньками й чоловіком виїхала до Німеччини у квітні 2022 року, за два місяці після окупації Мелітополя російськими військами. За день до виїзду з Мелітополя жінка вчергове провакцинувала всю сім’ю, крім найменшої Каті. Це було їхнє третє щеплення — бустерне.
Загалом ще у травні 2021 року спочатку вакцинувалися Катерина, її чоловік, 84-річна бабуся та інші дорослі члени родини.
«Ми взагалі були одними з перших у місті, хто вакцинувався. Коли дочекалися новин про поставку вакцин, запитала в лікарки, якою ми маємо щепитися. Лікарка відповіла, що сама буде щепитися тією, яка перша надійде до Мелітополя», — пригадує жінка.
Коли жінка побачила, що в дорослих ніяких побічних реакцій немає, все минуло добре, вирішила щепити й дітей.
«Тільки-но по телебаченню сказали, що можна вакцинувати дітей віком із 12 років, я вирішила порадитися зі своєю сімейною лікаркою. У мене було лише одне питання: моя 15-річна донька Ксенія має синдром Дауна, чи не заважає цей діагноз її вакцинувати?» — каже Катерина.
Лікарка запевнила, що ні. Пізніше нам у коментарі лікарка сім’ї Чернецьких Надія Дребет (інфекціоністка, педіатриня) зазначила, що Ксенії, як і дорослим та дітям із групи ризику, МОЗ рекомендує робити щеплення навіть раніше, ніж людям, які не мають жодних хронічних захворювань.
«Знаю, що в спільноті батьків є певні побоювання щодо вакцинації дітей. Так, не всі діти хворіють важко, як і дорослі. Орієнтовно 20% мають яскраву клінічну картину плюс прив’язку до фонових захворювань. У нас діти також хворіли, наш шпиталь приймав дітей. Здебільшого це не був важкий перебіг. Але діти є носіями. Вони переносять і передають вірус своїм старшим. Для дітей з інвалідністю цей вірус має негативні наслідки і є смертельно небезпечним, тому їх треба вакцинувати передусім», — резюмувала Надія Дребет.
Діти Катерини перенесли вакцину майже безболісно, без температури та ускладнень. «Єдине, що у Ксенії більше, ніж у всіх, боліла рука», — уточнює мама.
Доньки та онук Катерини Чернецької
Доньки та онук Катерини Чернецької«Любіть своїх дітей і вакцинуйте їх»
Богдана пригадує, як у період інтенсивної вакцинації люди масово відмовлялися вакцинуватися. «Однією з причин називали те, що вакцина мало досліджена. Але я як медик знаю, що перш ніж вакцину випустять на ринок, вона проходить низку клінічних досліджень, без яких її ніхто не дозволив би виробляти і вводити людям. І немає значення, яка вона і де вироблялась. Вимоги до всіх виробників однакові».
За її словами, вакцини, якими зараз щеплять дітей, — це той самий збудник, утричі слабший, який вводять в організм для вироблення імунної відповіді. Тому вона як лікарка рекомендує не нехтувати можливістю захистити свою дитину. З собою потрібно мати свідоцтво про народження дитини та посвідчення особи одного з батьків або опікуна. Також для дітей віком 5-13 років обов’язковою є заповнена інформована згода батьків чи опікунів — форма №063-2/о. Її нададуть у місці проведення вакцинації.
«Я і мої колеги говоримо таку фразу: вакциную, бо люблю. Тому любіть своїх дітей і вакцинуйте їх».
Над матеріалом працювали: журналістка Леся Пиняк, редакторка Вікторія Бега, дизайнерка Мирослава Мохнацька, креативний продюсер Олексій Хорошенький, hromadske.
**На правах реклами
