Концерт до 200-річчя Тараса Шевченка в Ужгороді

У програмі візьмуть участь заслужений академічний Закарпатський народний хор, симфонічний та камерний оркестри філармонії. Солісти – народні артисти України Марія Зубанич (сопрано) та Петро Матій (баритон), заслужена артистка України Оксана Ільницька-Хархаліс (мецо-сопрано), Мирослава Швах-Пекар (сопрано), Михайло Подкопаєв (бас), Володимир Фогель (баритон), Олександр Товт (тенор), Олена Юрош (ф-но), Сузанна Касо (ф-но).

Диригент – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук. Ведучі – Наталія Делеган та Василь Матола.

У програмі:

"Реве та стогне Дніпр широкий" в обробці І.Мартона, "Сон", "Сирітка" та "Гетьмани" М.Лисенка, "Дівчина і рута" Ф.Колесси, фрагмент з музичної картини "Вечорниці" П.Ніщинського, "Мелодія" М.Скорика, "Зоре моя, вечірняя" В.Уманця, "Прелюд пам’яті Т.Г.Шевченку" Я.Степового, Арія з опери "Наймичка" М.Вериківського, "Тарасе любий, батьку наш" В.Теличка та прем’єра поеми-кантати В.Гайдука "Минають дні".

Закарпатський композитор, заслужений діяч мистецтв України Василь Гайдук каже:

– Моє зацікавлення поезією Кобзаря з’явилося дуже давно, а ствердилося тоді, коли я почав вже серйозно займатися композицією. І перша ластівка не забарилася – це був 1999 рік. Проаналізувавши великий пласт шевченкіани, я зауважив, що на поему "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє" ніхто ніколи музики не писав. Прем’єра "Посланія" відбулася силами Заслуженого Закарпатського народного хору, солістів та симфонічного оркестру обласної філармонії. Постановку здійснив заслужений діяч мистецтв України Зеновій Корінець – тодішній художній керівник хору. Потім я написав кілька романсів і пісень на слова Кобзаря. Зокрема, зараз студентський хор Ужгородського музичного училища готує до державного іспиту твір "Вітер з гаєм розмовляє". Взагалі, я дуже люблю Тарасову поезію, хоча вона й непроста для композиції. Адже Шевченко не думав про те, чи зручно буде покласти його твори на музику. Його сила була в слові. Це була його єдина, але непереможна зброя.

Є у "Кобзареві" розділ "Давидові псалми". Колись я дав собі слово звернутися до них. І от саме до вшанування 200-річчя Т. Г. Шевченка закінчив роботу десятьма псалмами – більше сотні сторінок нотного матеріалу. І маю надію, що з часом цей хоровий цикл дійде до слухача.

Ну, а зараз готуємо прем’єру моєї другої кантати, в основу якої покладено поезію Шевченка "Минають дні, минають ночі…". Отже, знову покладаю свої надії на Заслужений академічний Закарпатський народний хор та симфонічний оркестр обласної філармонії. І сподіваюся на гарну презентацію цього твору силами кращих творчих колективів нашого краю.

Повертаючись до шевченкіани, хочу сказати, що творчість нашого генія – це постійне і невичерпне джерело натхнення. Недаремно український народ називає Шевченка своїм Апостолом, Пророком. Він дійсно бачив на сотні літ вперед, серцем відчував, скільки ще перепаде випробувань на нашу долю. Водночас, Шевченко у кожне своє слово вкладав надію, що прийде час, коли український народ стане вільним, коли він буде господарем на своїй землі. І я сподіваюся, що ми є очевидцями й учасниками того періоду, коли Тарасові слова стануть пророчими.

Підготувала Таїсія Грись

0 #