Перший slow food restaurant на Закарпатті відкрився у Нижньому Селищі, на Хустщині. Його автори добре відомі закарпатцям і не тільки – Петро Пригара, Інна Пригара та Орест Дель Соль.
Що таке слоуфуд? У перкладі з англійської – «повільна їжа». Головна мета слоуфуд-руху – збереження традиційної та регіональної гастрономічної культури; приготування їжі тільки з локальних продуктів; сприяння збереженню біорізноманіття. Якщо дуже просто та коротко, то слоуфуд – антонім фастфуду.
Слоуфуд – це добра, чиста та чесна їжа. Кілька століть тому більшість їжі було саме такою. Сьогодні ж – дивовижно – але її потрібно добряче пошукати.
Нам пощастило бути на відкритті ресторану «Ґелета» та розділити радість його появи на Закарпатті.
Що поєднує ресторан та «Селиську сироварню»? Щонайменше тунель, через який можна пройти від неї до ресторану. А також сирні дегустації, які відтепер проходять в особливо приємній атмосфері?
«Ґелету» вже охрестили рестораном локальної гастрономії та високої сільської кухні. І не дарма. Розповідаємо чому. Тут запропонують страви, виготовлені із локальних продуктів, які постачають малі виробники. Вони є натуральними і вирощені в радіусі 150 км.
Бренд-шеф ресторану В’ячеслав Совенко працює у сфері понад 25 років; суддя міжнародних, національних та регіональних змагань; майстер-шеф швейцарської школи гостинності; суддя на Чемпіонаті України з кулінарного мистецтва.
Чому потрібно їсти місцеві продукти? Бо це:
Що в меню? Наприклад, теплий салат з козячим сиром, тячівський пструг (форель) із топленим маслом, селиська поливка з перепілки із домашньою локшиною, медальйони із рижиками; сирна тарілка від «Селиської» сироварні та м’ясна тарілка від «Зеленого Гаю»; на десерт – челебі медовий, морозиво «Драгобрат», крем-брюле, яблучний сорбет.
Чудова опція – можливість замовити сет-меню та скуштувати близько 9 позицій з неймовірними ароматами та смаками.
До страв подають вина з берегівського «Нота Бене», наливки та пиво.
Контакти:
Росана Тужанська, Varosh