Проєкт «Навчаємось разом» спрямований на підтримку реформи «Нова українська школа» та охоплює своєю діяльністю всю Україну завдяки підготовці вчителів, популяризації освіти й новому освітньому середовищу. Один із його компонентів спрямований на підвищення якості викладання української для національних спільнот, зокрема, угорської та румунської. Про перебіг проєкту та його ключові точки спілкуємося з координаторкою «Навчаємось разом» у Закарпатській області Ксенією Охотник.
– Як можна сучасно популяризувати українську мову серед молоді?
– Близькими та зрозумілими їм каналами комунікації. Молодь буде вивчати те, що їй цікаво. Погодьтеся: те, що ми вчимо без щирого інтересу, швидко забувається. Згадуємо і повертаємося лише до того, що викликало у нас сильні позитивні емоції.
Тож важливо, щоб на уроках дітям було весело і цікаво, бути в тренді, на одній хвилі з сучасним поколінням. Ми подбали про цікавий дизайн усіх наших продуктів. Учителі намагаються використовувати пісні сучасних українських виконавців, наприклад, на таборах «БомбеЗНО».
Наша методика – функціональний підхід. Діти мають розуміти, для чого їм українська мова. Насамперед – для комунікації в Україні. Тому в нашому проєкті ми наголошуємо, що українська мова є тим інструментарієм, який реалізовує їх права повною мірою, а також дає більше можливостей для розвитку у майбутньому.
– Як методика викладання української мови для носіїв мови відрізняється від методики викладання для дітей національних спільнот? Чи має вона загалом відрізнятися?
– Я дуже тонко розумію, чим відрізняється навчання української та угорської мов, адже сама володію обома. Причому ніхто з моїх батьків не володіє угорською. Але батько прагнув, щоб я вивчала іноземні мови, тож я ходила в школу з угорською мовою навчання. Я почала вивчати мову з 6 років і пізнавала її через середовище – спілкуючись з учителями та однокласниками.
Можу чітко сказати – так, методики відрізняються. Тому що рідну мову ми вивчаємо від народження, постійно чуємо довкола, інтуїтивно розуміємо її мовні конструкції, правила вживання тощо. З другою мовою ситуація складніша, адже ми вивчаємо її на базі рідної. Також треба враховувати, наскільки спорідненими є мови. Наприклад, полякам легше вивчити українську, аніж угорцям чи румунам, адже це зовсім різні мовні сім’ї.
Тому у школах з мовою викладання національних спільнот українську варто вивчати саме за методикою другої мови, використовуючи відповідні інструменти. У цій методиці ми фокусуємося на усному мовленні – говорінні та слуханні. Граматика вивчається не через заучування правил, а через потребу у використанні – змодельовані ситуації.
Ми робимо акцент на комунікаціях – використовуємо групові вправи, виконання спільних проєктів та завдань, розв’язання життєвих ситуацій. Все для того, щоб учні розуміли контекст використання мови: багато інтерактиву та візуальних матеріалів.
– Розкажіть про вашу роботу над інструментами для підтримки вчителів, аби вони могли використовувати більш сучасні підходи у викладанні української мови в школах для дітей національних спільнот?
– Надати педагогам ефективні інструменти навчання української мови за методикою другої мови – мета всіх наших заходів. Тому ми готуємо навчальні курси, посібники для вчителів, а також інші офлайн та онлайн-події, де вони можуть підвищувати свою професійну майстерність.
Літня академія – один із найпопулярніших наших заходів. Цьогоріч вона відбувалася вже втретє. Восени ми проводимо фахові майстерні.
Ми розробили посібник та онлайн-курс, де подані нові інструменти, як викладати українську тим, для кого вона не є рідною.
Запропонований нами онлайн-курс розміщений на платформі Ed-Era складається з шести блоків, після проходження фінального тестування можна отримати сертифікат. Це дуже важливо для вчителів, адже його, за погодженням зі школою, можна використати для підвищення педагогічної кваліфікації.
– Чи популярна серед вчителів Літня академія, яку ви організовуєте? Яка її головна мета?
– Першу Літню академію ми провели ще у липні 2019 році у Львові. Тоді у нас було 36 вчителів, з однаковою кількістю учасників із Закарпатської та Чернівецької областей. Вона тривала 14 днів, і програма була настільки насиченою, що запам’яталася всім надовго.
Наша Академія зацікавлює тим, що вчителі не приходять на звичайні кількагодинні лекції, їхнє навчання проходить у постійній динаміці та приємній атмосфері. Це – моментальна апробація запропонованих інструментів у дії: не тільки окремих вправ та завдань, але й готового конспекту уроку.
Наші учасники мали можливість з головою зануритися в українську культуру, відвідуючи музеї та культурні акції. Академія залучає провідних експертів України, Фінляндії та Канади: вони ділилися найновішими методиками.
Коли минулого року ми оголошували набір на Літню академію, то майже всі учасники найперше питали про формат заходу. Всім дуже хотілося знову побувати у цій продуктивній навчальній атмосфері. Але, на жаль, епідеміологічна ситуація не дозволяє проводити Академію офлайн, тому дві останні ми провели в онлайн-форматі.
– Як методологія таборів «БомбеЗНО» допомагає старшокласникам під час складання ЗНО?
– Ми проводили 2 види “бомбезних” таборів – весняний та літній. Мета весняного – допомогти випускникам у школах з мовою викладання національних спільнот у Чернівецькій та Закарпатській областях підготуватися до ЗНО з української мови та літератури. Ми хочемо, щоб вони повірили в те, що ЗНО з української мови та літератури – не такий страшний звір, яким його малюють, і що до нього можна підготуватися весело та пізнавально, легко подолавши пороговий бал. На Закарпатті табір пройшли аж 214 випускників.
Ще одним завданням в комунікаціях було показати дітям національних спільнот можливості для їхньої самореалізації в Україні. Ми розуміємо, що у зв’язку з епідеміологічною ситуацією проводити масові заходи зможемо не скоро, тому розробили посібники, де покроково описали, як вчителі можуть організувати такий табір у своїй школі самостійно, з двох частин: для “весняних” – перша частина, для “літніх” – друга. Там є багато різноманітних руханок, музичних відео, цікавих ігор тощо. Це своєрідні покрокові інструкції для шкіл, як провести мовний табір від А до Я.
Інша цікава активність – “Бомбезний GoCamp”, котрий тривав 10 днів. Його мета – сприяти налагодженню міжкультурного діалогу та підвищити мотивацію учнів з угорських і румунських громад Закарпатської та Чернівецької областей до вивчення української мови. Цікаво, що на цих таборах розмовляють одночасно 3 мовами – українською, угорською/румунською та англійською. А до шкіл приїжджають англомовні волонтери з різних куточків світу. Дітям дуже подобається – вони відпочивають на свіжому повітрі, мають різні руханки, аплікації тощо.
– Розкажіть, будь ласка, про інструменти/ресурси для вивчення мови від «Навчаємось разом», які нині в розробці.
– Маємо кілька нових розробок, які, сподіваємося, також будуть користуватися неабиякою популярністю. По-перше, це мобільний застосунок “ЙОЙ”. Така назва з’явилася випадково. Виявилося, що це звичне для нас, закарпатців, слово, активно використовують і у Чернівцях. Тож зі словами “Йой, най буде” вирішили взяти цю назву. Це мобільний додаток для діток 1-4 класів, який допомагає засвоїти читання українською мовою. Вчителі теж можуть використовувати на уроках вправи з додатка.
Застосунок має кілька різних рівнів складності, починаючи від читання літер до слів, речень тощо. Додаток вже пройшов попереднє тестування, отримав багато схвальних відгуків, тож очікуємо на запуск. Він буде доступний для безплатного завантаження і через Google Play для Android, App Store для IOS/iPadOS.
Друге – онлайновий угорсько- / румунсько-український словник для одного предмета (математика). Це термінологічний словник, в якому є всі терміни, які використовуються у математиці з 1 по 11 клас. Слова подані у контексті, мають озвучку та максимально ілюстровані. Він у розробці й має побачити світ до кінця цього року.
Третє – онлайн-курс для вчителів біології, математики, хімії та фізики щодо викладання українською мовою. Його мета – навчити вчителів допомагати учням підвищити комунікації українською мовою на фахових предметах. Курс за структурою подібний до вже наявного. Він також складається із двох частин. Перша – покращує комунікативні навички українською без прив’язки до предмета, друга – вже у контексті предмету. Курс включатиме відеолекції, тести, розробки конспектів уроку тощо.
Четверте – всі наші активності спрямовані на вчителів-практиків. Але ми також свідомі того, що не можуть існувати професійні кадри, якщо не навчати студентів. Тому у співпраці – з Мукачівським державним університетом (Закарпаття) та Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича (Буковина) плануємо створити спецкурс в університетах-партнерах щодо викладання української як державної (за методикою другої) для майбутніх вчителів української мови.
П’яте – також у розробці лінійка посібників для 1-4 класу для викладання української як державної (за методикою другої) мови. Це пакет для кожного класу – загальний підручник, практичний зошит і порадник для вчителя. Тут ми дуже серйозно підійшли до питання дизайну, адже діти часто скаржаться, що підручники були сірими й нецікавими. Тепер вони з сучасним яскравим дизайном. Важливо, що всі ці підручники інклюзивні, ми завжди беремо до уваги цю тему.
Усі розробки передаємо МОН України, а також всім школам даємо доступ до електронних версій наших матеріалів.
Галина Гичка, Varosh
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту / публікації / сайту є виключно відповідальністю видання і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.
