Сергій Новіцький — майстер спорту з велоспорту, в нього навчалися учасники й чемпіони європейських, світових змагань, Олімпійських ігор.
З початком війни у 2014-му залишив у рідній Горлівці (Донеччина) веломагазин та веломайстерню, продав авто і цінні двоколісні, аби вижити.
До повномасштабного вторгнення мешкав із родиною в Одесі. До речі, з 2019-го планував переїхати до Ужгорода, адже сюди його запрошував друг і колега з Донецька Віктор Мельник.
Проте Сергій потрапив у ДТП, була тривала реабілітація.
24 лютого стало каталізатором переїзду до Ужгорода. Довелося навіть персональний двоколісний залишити в Одесі.
Цей матеріал — про Сергія, його велоспорт, нове життя в Ужгороді і навчання дітей.
Карʼєра
Новіцькому — 67 років, народився у Горлівці на Донеччині. Вищу освіту тренера-викладача одержав у Луганському педінституті. До 18-ти серйозно займався футболом, а далі почався велоспорт.
За два роки, у 1975-му, виконав норматив майстра спорту — командну гонку на 100 км у Грузії. Відтоді тренує, але й свої змагання не припиняв, від чемпіонату міста до чемпіонату світу.
Найсвіжіша його гонка — для ветеранів на спартакіаді України в Білій Церкві у 2019-му.
ДТП
Спортсмена кілька разів збивали автомобілі. У 2019-му сталася найпотужніша аварія — зіткнення з мікроавтобусом. Велосипедист переконаний у цілковитій вині водія, каже експертиза — на його боці. А слідчі, прокурор та суд — ні.
Девʼять днів без свідомості, вісім зламаних ребер, подальше тривале лікування, реабілітація в 2020-му. Жодної матеріальної компенсації.
— Моя порада — будьте уважними на дорозі, бо вистачає пʼяних, обкурених водіїв.
Каже, що аварія не призвела до фобій їзди на велосипеді.
— Я впевнена в собі людина. Для мене головне — мета та її досягнення.
Зіркові учні
47 років Сергій тренує. Найдовший період роботи — у Горлівці, Єнакієво та 20 років у Донецьку. Його спеціалізація — підготовка спортсменів до шосейних та гірських гонок.
Працював і працює із дітьми, підлітками до 18 років при школі олімпійського резерву. Подальший їхній шлях: участь у збірній України, виступи й перемоги на чемпіонатах і кубках Європи, світу.
Найбільше Новіцький пишається своїми підопічними Іриною Поповою та Марком Падуном — тренував їх у дитинстві.
Ірина Попова — українська велосипедистка з маунтенбайку у крос-кантрі. Чемпіонка Європи, учасниця Олімпійських ігор 2016 року.
Марк Падун — український професійний шосейний велогонщик, який виступає за команду EF Education Nippo. У 2018 році взяв участь у першому в своїй кар’єрі Гранд Турі — Вуельта Іспанії.
Власні діти й велоспорт
Сергій — батько чотирьох дітей (троє — дорослі). Старший — майстер спорту. Мешкає в Горлівці, тренує в Донецьку. Залишився там, бо в 2014-му і дружина народжувала, і машину забрали. Неможливо було виїхати.
Одна з доньок теж займалася, але потрапила в ДТП, відтак перейшла на самбо.
Наймолодша восьмирічна безмежно захоплюється цим спортом. Надто тепер, коли війна.
— Донька така щаслива, коли думки про війну відкидаються, а в моменті поруч — тільки траса, велосипед, спортсмени, тренери.
До речі, дружина Новіцького Яна Тіганова — майстер спорту з велоспорту, виступала за збірну України на чемпіонатах Європи і світу.
Робота і війна
У Горлівці Сергій мав веломагазин, веломайстерню. У 2014-му народилася донька, їй було 5 місяців, коли почалися обстріли. Родина тікала. Тоді ж довелося продати авто й дорогі велосипеди, на яких спортсмени виступали на чемпіонатах Європи, світу. По-перше, їх було нереально провезти крізь блокпости, і треба було на щось жити.
Відтоді втрьох мешкали в Харкові, Рівному, Полтаві, Одесі, далі — знов Полтава, а згодом кинули якір в Одесі.
— 24 лютого розпочалося друге коло цієї війни і ми поїхали до Ужгорода.
Життя в Ужгороді
Важливо, що Сергію було задля чого й до кого їхати. Власне, в Ужгороді дітей і підлітків безкоштовно навчають велоспорту. При ЗОШ № 20 “Лідер” діє велосипедно-туристичний клуб “Велолідер”, яким керує Микола Щадей. Невдовзі буде велобаза і на території Ужгородського вищого професійного училища торгівлі та технологій харчування.
Місцевий велоспорт розвиває і Віктор Мельник, заслужений тренер України, підготував чемпіона світу з велотреку Олександра Мартиненка. У 2014-му переїхав із Донецька. Відтоді запрошував сюди свого друга й колегу Сергія Новіцького. Зрештою, як уже сказано, його сюди привела повномасштабна війна.
Підтримує велоініціативи Іван Риляк, майстер спорту з велоспорту, голова Закарпатського обласного відділення Національного олімпійського комітету України.
Тепер спільно можна розвивати ужгородський велоспорт.
В Ужгороді запрошують дітей із девʼяти років, навчання — безкоштовне. Тренер щодня їздить містом і дорогою зустрічає тих, у кого бачить потенціал для велоспорту.
— Дітей треба шукати. На вулиці або залишати оголошення в школах. Простіше всього їхати містом і дивитися, хто добре грає у футбол, баскетбол, їздить на велосипеді.
Новіцький каже, що раніше задача спорту полягала і в тому, щоби відірвати дітей від наркотиків, сигарет, бездіяльності. Нині треба ще відлучати від ґаджетів.
— Тепер діти ліниві. Планшети, телефони… Їм достатньо сидіти вдома в компʼютері.
Серед своїх підопічних тренери визначають, кому варто просто для здоровʼя займатися, а кому — для результату. Але з усіх точок зору спорт — це про силу волі.
— Головне, щоби вони ходили, тренувалися, дотримувалися режиму, оздоровлювалися. Бо здорова дитина — допомога батькам. І спорт вчить хлопців і дівчат більшої відповідальності.
До речі, вправний тренер має вміти полагодити велосипед під час занять.
— Ось позавчора нас виїхало десятеро. Один “проколовся”. Ми швидко запасною замінили, накачали, поїхали. Завжди вожу з собою в бардачку інструмент, запасні камери, все-все тут.
З цими вміннями Сергій відразу знайшов в Ужгороді роботу веломеханіком, працює в магазині VeloGrand. Каже, особливо багато замовлень було на початку весни. Така діяльність допомагає йому повсякчас підтримувати кваліфікацію.
Сергій — з правого боку.
На велосипеді в Ужгороді, на Закарпатті. Щодня
Новіцький — повсякчас на велосипеді.
— Я досі тримаю себе в формі, бо без цього тренеру просто не можна.
Щодня їздить містом 20—40 км.
— Але тут такі розбиті дороги. В Одесі — кращі, в Полтаві — кращі, в Харкові — кращі, в Рівному — ще кращі.
І загалом його вражають всі дороги Закарпаття. Це добряче відчув у квітні, коли брав участь у велопробізі на підтримку ЗСУ (очолював Іван Балашов, полковник у відставці) в Мукачеві, Берегові, Виноградові.
— Дороги розбиті до такого ступеню, що враження, наче там була війна.
5 щоденних правил для спортсмена
Співпраця тренера і спортсмена починається з того, що наставник складає учневі план на рік відповідно до календаря змагань.
— Найголовніше для спортсмена — бути в режимі. Постійна регулярна підготовка. Достатньо спати, відновлюватися після тренувань, приймати допустиму вітамінізацію, фрукти, овочі. Має триматися бойова вага. Що заборонено: захворіти — не можна, травмуватися — не можна, зламати свою роботу і тренера — не можна.
Зазвичай кожен спортсмен має два тренування на день.
— А якщо він — цілеспрямований і не має обмежень — то вранці обовʼязково робить велозарядку. Тобто — прокатається для тонусу 10-15-20-30 км.
Напрочуд важлива чи навіть ключова — внутрішня мотивація людини.
— На початку я завжди ставлю питання, для чого ти цим займаєшся. Відповіді настільки різні. Ірина Попова написала, що хоче стати чемпіонкою світу. Все! Це була мета з дитячого віку. У неї була сформована ціль, була мотивація.
Під час спортивної карʼєри ось що надихало Сергія:
— Я завжди на велосипеді мав відчуття: не поступитися, бути першим на фініші.
А про карʼєру тренера каже так:
— Якщо коротко сказати, то я щасливий, коли в моїх спортсменів усе виходить.
P.S. Ось телефон, аби записати своїх дітей на велоспорт. 099 660 19 36.
P.P.S. До речі, 18 червня, в ужгородському Боздоському парку відбудеться “Велолідер” — відкритий турнір із велоспорту-маунтенбайку серед дітей та молоді.
Евеліна Гурницька, Varosh
