Ужгородка Тетяна Жовківська розповіла про вплив вегетаріанства на життя і здоров’я. Далі – пряма мова.
Мій шлях до вегетаріанства був довгим. Він складався із пошуків чогось, що не тільки покращило б самопочуття, а й змінило стиль життя. Спочатку займалася йогою. Вправи допомагали очистити тіло й тримати його в тонусі. Потім почала краще відчувати свій організм. Пробувала певний час жити і з м’ясом, і без нього. Власне у порівнянні й народилася істина.
Свідомо відмовилася від м’яса 5 років тому. На день народження приготувала Boeuf bourguignon. Коли їла цю страву, зрозуміла, що насправді мені подобається смак соусу, а не м’яса. Тоді й сказала: "Досить!".
Іноді дозволяла собі порушувати правила. Якщо страва виглядала дуже смачно, могла її скуштувати. Це були маленькі експерименти над собою, які щоразу доводили, що до невегетаріанської їжі не хочу повертатися.
Повідомити батькам про своє рішення одразу не наважилася. Тому були моменти, коли доводилося їсти м’ясо, щоб не ставити в незручне становище ні їх, ні себе. Сприймала це як певний перехід. Коли вийшла заміж, уже могла сміливо заявити про вегетаріанство. Новину батьки, на диво, сприйняли спокійно.
Коли познайомилася з чоловіком, він не був вегетаріанцем. Як і більшість, вважав, що ця кухня дуже обмежена і несмачна. Але, спробувавши деякі страви, зрозумів, що помилявся. Чоловік наїдався, до того ж краще себе почував й мав більше енергії. Тож із часом і сам став вегетаріанцем.
Доні завжди хочеться скуштувати те, що знаходиться на тарілці у мами. Тому для неї окремо не готуємо. Вона їсть ті ж страви, що і ми. Своїм прикладом показуємо малій, як треба харчуватися.
Серед моїх друзів є і вегетаріанці, і невегетаріанці. Останні цілком адекватно реагують на мій вибір. Тому вегетаріанство ні в чому мене не обмежило. Швидше навпаки – відкрило додатковий простір для спілкування.
Безперечно, сформувалося певне коло інтересів. Зараз мені куди цікавіше підти в похід із трав’яним чаєм, ніж поїхати на шашлики з алкоголем. Платформа змінилася, і створила новий осередок, про який зовсім не шкодую.
У якийсь момент зрозуміла, що здоров’я залежить не тільки від того, що ти їси, а й від того, чого не споживаєш. Тож, коли хочеться покращити свій стан, у першу чергу треба переглядати харчування. На своєму досвіді переконалася, що правильна їжа і збалансований раціон допомагає, якщо не вилікуватися, то принаймні не хворіти.
За допомогою спецій узагалі можна робити фантастичні речі з вегетаріанською їжею. Наприклад, повторити смак традиційних страв, не застосовуючи звичних інгредієнтів. Якщо покласти до зеленого борщу чорної солі, він матиме запах яйця. Щоб в ухи був смак риби, достатньо додати норі та лляну олію.
Невегетаріанцям завжди цікаво спробувати нашу кухню. Зазвичай їм смачно. Деякі речі людей відверто дивують. Від солодощів більшість узагалі залишається у захваті.
В Ужгороді доволі часто проходять вегетаріанські майстер-класи. Очікували, що на останній прийде максимум 30 чоловік. Були спантеличені, коли зареєструвалося 40 людей. Значна частина з них вже є вегетаріанцями.
Звісно, на сайтах можна знайти купу рецептів. Та в більшості випадків людина не знає, якою страва має бути на смак. Якщо ж хтось зготує на майстер-класі, потім дасть скуштувати, буде легше досягти потрібного результату. Я й сама почала кулінарити, коли мені показали, як це все робити.
У вегетаріанському кафе можна замовляти собі все, що хочеться. У звичайних закладах харчування з цим важче. Бували випадки, коли ми з чоловіком розверталися і йшли, бо в меню не знаходилось нічого підходящого. На щастя, така практика починає відходити у давнину. У деяких кафе та ресторанах враховують попит на вегетаріанські страви. Іноді навіть створюють спеціальне меню. В Україні таких закладів поки небагато, але добре, що закордонні тенденції все ж підхоплюються.
Із магазинами проблем немає. В Ужгороді всього вистачає. Більшість продуктів можна купити в звичайному супермаркеті. Овочі й молочку звикли брати на базарі.
Я бачу у вегетаріанства лише плюси. По-перше, люди набагато краще почуваються. У них покращується обмін речовин і навіть зникає різкий запах тіла. По-друге, вегетаріанці докладаються до збереження екології й пропаганди ненасилля. По-третє, вони переходять на іншу ментальну платформу, наповнюють своє життя світлом.
Хтось скаже, що мінус вегетаріанства – не можна все їсти. Та хіба це погано? Стримання себе, контроль своїх чуттів й емоцій – це ж добре. Часткова зміна оточення – це теж позитив, бо так очищується ваше середовище.
Ірина Савченко, Varosh
Фото: Тетяна Жовківська