Життя

Роксолана Новак: талант, краса, розум та наполегливість

3 Березня 2013 10 231

Молодій і талановитій дизайнерці з Ужгорода лише 26 років, а її бренд вечірнього та весільного одягу успішно існує вже шість.

Роксолана Новак – не лише гарна та успішна леді, а ще й неабияка розумниця. Жінка вже здобула дві вищі освіти – і все задля того, аби не лише малювати дивовижні ескізи, а й самостійно керувати власною справою.  

Нам вона розповіла про свій шлях до успіху, пошук самобутнього стилю, приклади для наслідування та трохи про особисте життя.

– Роксолано, розкажіть, чим особисто для Вас є дизайнерство?

– Для мене дизайнерство – це більше, ніж професія. Це втілення того, що є у мене всередині. Справжній дизайнер має вловити душу людини, те, як вона себе відчуває. У сукні ж завжди має бути видно не лише творіння дизайнера, а саму жінку.

Те саме стосується інтер’єрів, які я час від часу роблю – має все чітко виражати сутність людей. Друзі, коли приходять до нас додому, одразу кажуть, що, скажімо, у цьому інтер’єрі вся я.

– Звідки бажання стати дизайнером одягу?

– Думаю, що творча жилка передалася мені у спадок, моя бабуся дуже любить цікаві речі. Мені подобається, коли вона каже: «Лялю (так вона мене називає), дуже класно, але я б таке в себе не хотіла». В мене дуже прогресивна бабуся.

– Коли Ви вирішили, що саме це стане Вашою професією?

– Взагалі, у дитинстві я мріяла стати стоматологом. Думаю, що якби життя повернулося інакше, то і обрала б саме цю професію.
Мені дуже прикро за людей, які щодня просто ходять на роботу, бо треба працювати, і не отримують від цього ніякого задоволення. Не можна бути щасливим, коли зранку до ночі робиш те, що тобі не подобається.

Найпрекрасніші моменти – це, коли після весілля до мене у салон приходять люди з шампанським, цукерками й обіймами і дякують за сукню, за свято, за весілля.

Нехай я й не надовго роблю людей щасливими, але у такі моменти розумієш, що твоя професія приносить не лише задоволення тобі, а й щастя іншим людям. Значить, усе не дарма.

Навіть, коли я лише планувала власну справу, то ніколи не думала чи принесе вона мені грошей. Якщо бачити лише цифри, то нічого душевного з того, що робиш не вийде.

 

– Ви самі колись шили чи лише дизайнуєте?

– Так склалося, що одна моя бабуся навчила мене шити і вишивати, а інша в’язати і випікати. У ті часи з тканинами та речами була велика проблема, тому ми брали різні шматочки тканини і вигадували, що б з того усього можна зробити.

Було таке, що я за ніч могла сама пошти собі сукню. Звичайно, та робота була далекою від ідеалу, але ж усе мусить з чогось починатися. Тому, шити та кроїти вмію, але дизайнерська робота – це не шиття. Кожна людина має займатися своєю справою, інакше можна стати якимось роботом.

Сукні, які ви бачите – це не просто сукні від Роксолани Новак – у них вкладена робота багатьох людей. Якби я усе робила сама, то усе скінчилося б на одній сукні. Вся команда працює на хороший результат. На щастя, мені з нею поталанило.

Аби створити колекцію, потрібні значні капіталовкладення, час, здоров’я, емоції, нерви. Я велика шанувальниця Джона Гальяно, і коли він робив по чотири колекції одягу на рік, це було просто нереально. Тому, не дивно, коли люди під тиском цього стають наркоманами, починають пиячити або говорити якісь дивні речі. Але те, що він геніальний – факт. Таких людей дуже мало. І якщо порівняти тодішній Dior і сьогоднішній – це небо і земля.

– Що вирізняє Ваші сукні серед інших?

– На яку б з моїх суконь ви не подивились, кожна буде жіночною, такою, де видно силует жінки – не андрогіна, не підлітка, не хлопчика-дівчинки, а жінки.

Ще наші сукні відрізняє дуже хороша якість тканини та пошиття, гарне оздоблення та цікава конструктивність крою. Вони бездоганні як зовні, так із середини.

– Коли Вам найкраще малюється?

– Вночі багато малюю. Це дуже непросто взяти і зробити колекцію, як може здатися на перший погляд. Зі ста намальованих ескізів, до колекції потрапляє лише дванадцять. Дуже важко все обирається, відсіюється, домальовується.

– Як до Вас приходить ідея? Чи це переважно замовлення?

– Якщо це замовлення, то я звісно спілкуюся з людиною про те, як вона себе бачить, у чому, коли. Але, зазвичай, коли я бачу жінку, то вже знаю, що буде на ній виглядати зі смаком.

Якщо говорити про колекції, то цілими ночами можу малювати – чоловік вже до цього явища навіть звик. Кепкує з мене, каже: «Ти, як зажди, у своєму богемному житті». (ред. – сміється)

– Близькі Вас підтримують, так?

– Так, дуже. Це для мене має величезне значення. Без підтримки, порад, допомоги рідних та близьких людей, напевно, нічого не можна досягти у житті. Я дуже їм вдячна, що вони завжди поряд.

– Пам’ятаєте своє найскладніше замовлення?

– Таких не було – я просто не беруся за те, чого не можу зробити. Тому, у мене ще жодного незадоволеного клієнта у житті не було. Я не роблю двадцять примірок, бо дизайн-студія – це не ательє. Ми знімаємо мірки, обговорюємо усі деталі і потім клієнти приходять лише за готовою сукнею. Максимум, що ми можемо собі дозволити – це залишити довжину, аби підлаштувати її до підборів.

Я знаю, що буває таке, що майстри віддають сукню нареченій за день до весілля, у нас це просто неприпустимо. Усі наші наречені усміхнені та спокійні, а якщо плачуть, то лише від щастя.

Я вдячна Богу за те, що він дав мені таке щастя, як займатися улюбленою справою, я знайшла себе. У когось на це йде все життя, а часом і його замало.

– Важко підібрати людей, що можуть працювати на такому високому рівні?

– Дуже важко, але достатньо місяця, аби зрозуміти чи зможе людина зі мною працювати. Мені важливо, щоб не було ніяких інтриг, конфліктів у колективі. На щастя, усі мої працівники тримають все у гармонії: і роботу, і родину.

 

– Ви жорсткий керівник?

– Вимогливий: як до себе, так і до інших. Втім, я дуже справедлива. Якщо, до прикладу, я не знаю, як правильно зробити, то й працівників через це винними не роблю. Буває так, що ми по два дні нічого не кроїмо, а лише думаємо, вигадуємо, як все правильно зробити. Адже простіше всього – зіпсувати дорогу тканину.

– Як у Вашому салоні з’явилися шуби?

– Коли я ще вчилася в Івано-Франківську, був показ колекції хутра від виробника, з яким я працюю до сьогодні. Мені сподобалася шуба, я прийшла після показу до власниці – Марії Павлівни – від того часу, як ми з нею познайомилися, у мене життя пішло зовсім інакше.

Вона стала мені другою бабусею. Я вірю у те, що якщо хочеш досягти успіху, то завжди треба рівнятися на тих, хто вже цей шлях пройшов. Ця жінка створила себе й свою компанію сама, при тому не маючи заможних батьків чи друзів. Сьогодні їй вже за шістдесят, але вона об’їздила увесь світ, робила виставки хутра у Мілані, Гонконзі.

У моєму ж солоні усе починалося з десяти шуб і я була абсолютно не впевнена, що з цього щось вийде. Я ризикнула і от результат, на сьогодні, ми провідний салон в Ужгороді, тут представлені вироби з різних видів хутра, а широкий асортимент постійно оновлюється згідно до модних тенденцій.

Єдине, що важливе у житті – це любов. Коли вона є, то й справи усі вдаватимуться. І тут вже професія немає ніякого значення: можна бути супер стоматологом, дизайнером, відомим, невідомим.

Особисто для мене відомість та публічність немає ніякого значення. Звісно, якщо так станеться, то я буду дуже рада, бо мені хочеться, аби і про наше місто знали, аби воно було кращим. Я велика патріотка Ужгорода і не хотіла б жити ніде в іншому місті. Якщо говорити про бізнес, то можливо, подорожі – так, а жити – точно ні.

– Що Вас найбільше надихає у роботі?

– Коли я бачу свої роботи на панянках. Мені було дуже приємно, що Вікторія Німець представляла Україну на «Міс Принцеса Всесвіт» у моїй сукні, Анжеліка Лях їздила на «Miss Globe» теж у моєму вбранні. Вони розповідали, що конкурсантки розпитували, хто дизайнер.

Буває, що й архітектура мене надихає. Дуже люблю історію мистецтва. Можна просто для себе навіть почитати заради задоволення.

 

– Про що Ви мрієте?

– Про величезний, світлий салон з вікнами. (ред. – замріяно) Аби можна було й шити, і примірки робити, і сукні представляти. Дуже хочеться простору.

– У Вас є власний секрет успіху?

Я така, як є – природна. Я розумію, що не всі жінки мають носити мої сукні, але я точно знаю, що можу знайти підхід до кожної людини, підібрати їй річ, яка буде саме її. Обравши сукню нашого бренду жінка завжди виглядає вишукано та неповторно.

Весільні сукні від Роксолани Новак та й саму дизайнерку можна знайти на адресою в Ужгороді: площа Шандора Петефі 8а. Телефони: 050 589 94 32, 098593 65 06.

Росана Бісьмак, спеціально для Varosh.com.ua

Фото Володимира Твердохліба, люб’язно надані Роксоланою Новак

0 #