Життя

Закарпаття на смак: банош, гомбовці, лоці-печенє

25 Червня 2019 4 812

Спершу одразу обмовлюся, що не буду вчити закарпатців готувати по-закарпатськи. Я не носій, а наслідувач закарпатської кухні. Але маю багато такого, що дуже полюбилося й міцно увійшло у наше домашнє харчування.

Перші свої пів року в Ужгороді ми дивувалися на кожному кроці.

Ерош-пішта – то перше, друге чи компот? І я не жартувала. Я читала меню та вивіски і мій мозок кипів. Гермелін, утопенце, кийзлик? Що це? Грудка і гурка хіба не одне те саме? Який смачний хліб без скоринки! То до сигидинського? А ми його уже пів року із маслом любимо!

Якось Женя розпробував кремзлики і намагався у кожному ресторані мене ними нагодувати! А кремзлики, слід зазначити, в Ужгороді від закладу до закладу дуже різняться. Від звичайних драників до запечених у горщику із грибами чи одного величезного кремзля на пів пательні, згорнутого навпіл й із м’ясом всередині.

Перше, що я спробувала із закарпатських страв був папрікаш. Я його страшенно довго чекала в ресторані, але воно було того варте. Одразу зрозуміла, що буду таке готувати вдома.

Але не усе подобалося. Я так і не зрозуміла крутості рокот крумплів, мені не подобається грибна омачка, я не можу їсти намазаний на хліб смалець. Хоча ні! Смалець я їм, але тільки в одному місці, у Беати в Ricco Pizza у Чопі. Це щось фантастичне! Але його нема у меню. Для цього треба товаришувати із Беатою. А от сигидинський, папрікаш, банош, кремзлики, боб-левеш – це дуже смачно. Особлива любов – гомбовці і кіфлики.

І це я тактовно мовчу про бограч. Бограч я навіть не пробую готувати. Бограч – справа чоловіча. Бограч треба їсти, коли готує хтось із закарпатців. На вогні і не жаліючи при цьому нічого: ні душі, ні м’яса, ні спецій.

У нас смачна робота. На кожній ресторанній зйомці у мене є одна «місія» – розпитати один секрет від шефа. Ну і спробувати щось цікаве, звичайно. Наприклад, я можу сказати, що найсмачніші гомбовці у готелі Катерина у Поляні. Найфантастичніша подача баноша у V&P у Хусті. Дивовижні речі творить Роберт Травницький у Синевирському перевалі.

Я довго все пробувала, а потім якось само собою перейшла до другого етапу знайомства з місцевою кухнею – почала готувати самостійно. Зараз вже можу трохи імпровізувати, додати спецій на смак, замінити якийсь інгредієнт. А спочатку було незвично. Якісь прості рецепти, на зразок грудки, могла по пів години розпитувати. Якось ми виставили фото запеченої грудки, було багато обговорень у Фейсбуці. Багатьох це здивувало, але до мене її уже давно запікав Валентин Штефаньо. Запеченою вона гарніша, смак особливо не міняється. Дуже люблю грудку. Спочатку не розуміла, чому її не готувати постійно?! Це ж не дорого, смачно і корисно! Потім дійшло: це один зі смаків саме Великодня. Закарпатського Великодня. І це кайф очікування.

Яке Закарпаття на смак? Закарпаття на смак гостре. Так я б сказала у перший рік життя тут. Тепер воно для мене і солодке, і пікантне, грибне і бузинове. З відчутним смаком паприки. Коли про українську кухню кажуть, що вона зі спецій використовує тільки чорний перець і кріп (це не спеція, я в курсі), я не погоджуюся. Їм варто побувати на Закарпатті. Також Закарпаття з ароматом копченостей у перших і других стравах. Мені це подобається. З ароматом відкритого багаття, приправлене ароматами гір і фіглями. А ще зі смаком джерельної води.

Таке воно, Закарпаття.

Усі рецепти підслухані серед закарпатців, але я радо вислухаю, що не так або чим покращити страви.

Банош

Вершки закип’ятити, тоненькою цівкою всипати крупу. Варити на повільному вогні до загустіння. Зменшити вогонь і продовжувати вимішувати дерев’яною ложкою, доки не заблищить (на поверхні мають з’явитися краплинки масла). Обсмажити бекон, викласти на тарілку зверху баноша. Посипати бринзою.

Banosh2

Гомбовці

До сиру додати яйце, цукор і добре збити у блендері. Наша ціль – добре подрібнити сир. Потім додаємо інші інгредієнти залишимо на пів годинки. Далі ліпити кульки діаметром до 5 см і опускаємо у киплячу воду. Коли спливуть на поверхню, то вони готові. На пательні обсмажуємо сухарі. Готові гомбовці обваляти у сухарях. Подавати з розтопленим  вершковим маслом і дрібно нарізаною м’ятою.

 

Gomb1

Лоці-печенє

М’ясо трохи відбити, натерти часником і паприкою. Солити будем у кінці. Добре розігріти пательню із олією чи жиром, викласти стейки і смажити з обох боків і забрати на тарілку. Нарізати цибулю тонкими кільцями, часник подрібнити. Викласти цибулю на пательню, де смажилося м’ясо. Смажити до прозорості цибулі. Тепер викласти на цибулю наші стейки, накрити кришкою і залишити на помірному вогні на п’ять хвилин. Посолити. Подавати разом із цибулею.

Loci1
Loci2

Олена та Євген Кудрявцеві, Maslom Wgoru

0 #
# банош # гомбовці # закарпатська кухня # лоці-печенє # рецепт