«Доброго вечора, дорогі естонці!» — у Facebook-групі “Друзі України в Естонії” щодня з’являється велика кількість повідомлень, які починаються такими словами. В Естонії опинилось багато українців зі східних областей, зокрема тих, які були вимушені евакуюватись з України в Європу через територію рф.
Українці пишуть багато меседжів зі словами вдячності, не менше повідомлень і про допомогу з житлом, роботою, медичними та юридичними питаннями, речами першої потреби, одягом та взуттям, іграшками для дітей тощо. Жодне прохання не залишається без уваги: за перші 2 місяці після вторгнення рф в Україну адміністратори групи «Друзі України в Естонії» відреагували на понад 20 000 публікацій та сотні тисяч коментарів у групі, модеруючи в середньому від 150 публікацій на день. Кожен намагається допомогти, закрити потреби або навіть просто підтримати українців, які знаходяться під тимчасовим захистом в Естонії.
Естонія, чисельність населення якої приблизно 1,3 млн жителів, прийняла близько 40 тисяч українців, які рятуються від війни. За даними дослідження, яке у квітні провели вчені з Кільського інституту світової економіки (Німеччина), Естонія – країна, яка найбільше допомагає Україні. Загальна допомога, яка включає озброєння, фінанси та гуманітарні вантажі становить близько 0,8% від загального ВВП країни. Наступними у рейтингу йдуть Польща – 0,2% та Литва – 0, 05% від ВВП країни.
Жителі цієї країни північної Європи всебічно підтримують українців, як тих хто прибуває в Естонію, так і тих, хто знаходиться в Україні. Про ініціативи та організації у Талліні та Естонії загалом, які активно допомагають українцям та до яких долучилась неймовірна кількість волонтерів, ми розповімо у матеріалі.
Естонська рада у справах біженців (Eesti Pagulasabi) та Центр біженців в Таллінні (Põgenikekeskus Tallinnas)
Після прибуття до Естонії українці, які бажають отримати тимчасовий захист, починають свій шлях з реєстрації в Центрі приймання біженців. В таких центрах можна не тільки подати документи, а й отримати інформацію про послуги, які пропонує місто задля підтримки, отримати допомогу з забезпеченням одягом та взуттям, засобами гігієни, харчуванням, влаштуванням дітей у школи та садочки тощо. Також можна отримати «зелену картку», яка дозволяє безплатно користуватись громадським транспортом.
Крім того, Центр регулярно проводить тренінги по адаптації в Естонії, працевлаштуванню, групи підтримки для дорослих та дітей. У Центрі також облаштована дитяча кімната, безплатний wi-fi.
Друзі України в Естонії (Ukraina sõbrad Eestis)
8 людей щодня волонтерять для групи кількістю майже 32 000 підписників і допомагають багатьом українцям з різними потребами. Першочергово у групі допомагають мамам з дітьми, але без уваги не залишається жодна публікація. Також збирають пожертви на підтримку учасників групи, які звертаються по допомогу.
Продуктовий банк (Toidupank)
Продуктовий банк – організація, що підтримує людей, які потребують допомоги в харчуванні, та піклується про зменшення відходів і екологію. Продуктовий банк використовує продукцію з магазинів та гуртових складів, термін реалізації якої наближається до закінчення, і розповсюджує продукти серед тих, хто цього потребує.
Перша доставка естонських продуктів в Україну відбулась вже на початку березня. Крім цього, в країні організовано 15 постійних пунктів видачі продуктових наборів. Щотижня по всій Естонії за їжею приходять понад 2000 українських переселенців, з них більш ніж половина – у Таллінні. Продуктовий банк також забезпечує харчування переселенцям, які слідують поромом з Таллінна в Гельсінкі.
Крім того, місцеві супермаркети по всій Естонії організували збір продуктів, речей та засобів гігієни на підтримку українських сімей.
Центр допомоги переселенцям (Ukraina sõjapõgenike abikeskus Kopli 70a), м. Таллінн
Українські переселенці в Таллінні, які мають потребу в одязі, взутті, предметах першої необхідності, дитячих візочках тощо, швидше за все знають про Центр допомоги «на Коплі». Центр допомоги – це волонтерська ініціатива українців Марії Мачехіної та Богдана Мазура, які познайомились у перші дні після початку війни та об’єднали зусилля для допомоги переселенцям в Естонії.
— Мої рідні і всі рідні чоловіка живуть у Сумській, Чернігівській та Харківській областях. Тому з п’ятої години ранку 24 лютого ми вже не спали. Моя сестра кричала в телефон, що зайшли солдати росії та бомблять. До тями ми прийшли з чоловіком тільки під вечір суботи. Виявилося, що не спали і не їли весь цей час. Тут я зрозуміла, що потрібно щось робити.
Спочатку Марія зареєструвалась як волонтерка в Асоціації українських організацій в Естонії, згодом отримала перші запити на допомогу. Разом з чоловіком Марія організувала перевезення та розвантаження речей, винайнявши вантажівку та знайшовши волонтерів. Для розміщення речей Богдан запропонував свій офіс. Наступного ж дня почали приходити перші відвідувачі Центру.
Перші 15 візочків та верхній одяг для дітей у Центрі біженців в Таллінні з’явились саме завдяки ініціативі Марії та Богдана.
— Центр ми відкрили для людей вже 1 березня, у вівторок. Тоді приїхали тільки перші 1,5 тисячі українців. Ми повідомили про себе через Центр біженців та люди почали йти до нас. Як згодом ми дізналися, ми були перші та найбільші приватні волонтери в Естонії від початку війни».
Згодом про ініціативу дізнавалися все більше естонців, які активно приносили свої речі. І не тільки одяг та взуття, люди приносили навіть ноутбуки, телефони й телевізори.
Марія та Богдан створили групу у фейсбуці, де люди змогли залишати заявки на те, що потрібно. На початку це був здебільшого одяг, взуття та засоби гігієни, з часом, коли люди почали селитись в орендовані помешкання, то виникла потреба у подушках, посуді, ковдрах, меблях.
Як каже сама Марія:
— Нашою метою є показати, як українці об’єдналися зараз за кордоном, що нас не зламати, де б ми не жили, це один біль на всіх.
Червоний хрест Естонії в Талліні (Eesti Punase Risti Tallinna Selts)
У лютому Червоний Хрест Естонії звернувся по допомогу до місцевих жителів та компаній з закликом пожертвувати речі, а також долучитись до сортування й пакування речей для жителів України.
Кирил Бадікін, активний учасник допомоги українцям в Естонії, який долучився до цієї ініціативи, розповідає:
— Приблизно за тиждень разом з іншими волонтерами ми зібрали речі, подаровані естонським народом, і в середині березня 14 вантажівок вирушили з гуманітарною допомогою до України. Це була найбільша в Естонії операція з надання гуманітарної допомоги.
Загалом, естонці пожертвували в Червоний Хрест Естонії 4,9 мільйона євро на допомогу українцям. В середині травня в український Червоний Хрест з Естонії мав відправитись наступний вантаж харчів та засобів гігієни.
Самопоміч України в Естонії — Ukraina Eneseabi
Громадська організація «Самопоміч України» допомагає українським дітям в Естонії продовжити освіту і мати можливість навчатись дистанційно.
— Зараз в Естонії перебуває близько 5500 біженців шкільного віку, і ця кількість, ймовірно, зростатиме. ГО «Самопоміч України» збирає кошти для придбання ноутбуків та отримує пожертвувані комп’ютери від інших організацій та людей, щоб роздавати їх сім’ям, які потребують підтримки, – кажуть в організації.
Загалом, запит на допомогу в організацію «Самопоміч України» відправили близько 2000 сімей з дітьми, а у квітні вже 300 з них змогли отримати ноутбуки для навчання.
Благодійна організація «Слава Україні» (Slava Ukraini MTÜ)
Громадянська ініціатива, яка народилася за підтримки естонських клубів Ротарі. Головна її мета – гуманітарна допомога Україні. В перші тижні війни сформували волонтерське відділення, яке зосереджене на доставлення рятувальних медичних засобів в Україну під час війни.
Завдяки організації «Слава Україні» в Україну було відправлено понад 60 машин швидкої допомоги, укомплектованих наборами індивідуальних аптечок, плетених камуфляжних сіток.
Організація також підтримує інші ініціативи та долучається до організації багатьох заходів на підтримку України, а її засновниця та генеральна директорка Йоханна-Марія Лехтме разом з командою відвідує небезпечні регіони України.
***
Волонтери з усієї Естонії долучаються до громадської ініціатива «Aitan Kaitsta (Я допомагаю захистити)” – готують маскувальні сітки для посилання в Україну. Ініціативу започаткували Anu Lensment та Jaana Ratas понад два місяців тому.
Площа маскувальних сіток, які були створені та відправлені в Україну зараз становить більше 3000-3500 кв.м сіток, це близько 7-8 баскетбольних майданчиків.
— Ми маємо велику мету: створити сітки, загальна площа яких зможе покрити площу Співочого поля в Таллінні (170 000 кв.м – прим. ред.), або площу о. Зміїний, це майже такий самий розмір, – розповідає співорганізаторка ініціативи Anu Lensment.
Anu Lensment – дизайнерка костюмів та стилістка, fashion-дизайнерка, але зараз здебільшого присвячує себе організації роботи в «Aitan Kaitsta».
— Ми хотіли б почати робити й інші речі – «кікімори» та маскування для шоломів. Створення маскувальних сіток ми плануємо продовжувати, допоки війна не закінчиться. Ми не збираємось зупинятись, бо не можемо. Як ми можемо зупинитись? Естонцям не потрібно пояснювати, що відбувається та чому це потрібно робити – ми мали схожу ситуацію у минулому. Також ми розуміємо, що війна так само могла б бути й тут.
Як каже Anu – створюючи маскувальні сітки зараз ми формуємо ще й зв’язки – «сітки» між націями, нові зв’язки між людьми в Україні та Естонії.
Асоціація Українських Організацій в Естонії
Об’єднання українських організацій в Естонії, які 24 лютого створили «Центр допомоги українцям», гарячу лінію «Естонія – Інформація для переселенців», що працювала цілодобово, Телеграм-канал для інформування і допомоги, який також став офіційним джерелом від Асоціації Українських Організацій в Естонії. На цих ресурсах надається детальна інформація про те, як дістатися до Естонії, як отримати фінансову допомогу, знайти роботу, влаштувати дітей у садочки та школи, знайти гуртки тощо. Також було створено сайт dopomogo.com, за допомогою якого українці за кордоном зможуть знайти та підтримати один одного.
Асоціація закупила понад 50 одиниць транспорту (позашляховики й мікроавтобуси), які були відправлені у військові частини в гарячі точки України. Передали обладнання, військового одягу та спеціалізованої медицини у військові підрозділи більш ніж на 500 000 євро. В Україну відправили вже понад 100 тонн гуманітарної допомоги цивільному населенню. За підтримки Талліннської дитячої лікарні відправили перший транш медичного обладнання до Київської дитячої лікарні «Охмадит».
«Центр допомоги українцям» проводить тренінги для адаптації переселенців, безплатні екскурсії, майстер-класи та допомагає українським переселенцям отримати необхідні речі для комфортного перебування в Естонії.
Spilno_ee — ініціатива, що єднає українців, а також їх друзів навколо читання. Це бібліотека, яку організували українці та їх друзі в Таллінні «для всіх, хто закоханий у книги та читання». Домівкою для «Спільної бібліотеки» стала Національна бібліотека Естонії.
Книжковий фонд бібліотеки формується завдяки всім небайдужим – будь-хто може принести книжку та залишити її для користування читачам бібліотеки. Наразі Spilno_ee має близько 500 книжок, половина з яких – українською мовою.
Ініціаторкою заснування бібліотеки стала українка з Одеси Дар’я Шяулєнє, мама трьох дітей, яка приїхала в Естонію 3,5 роки тому:
— Коли ми приїхали в Таллінн, я віднайшла наскільки класні в місті бібліотеки. Дуже багато неймовірних книжок, багато тематичних заходів відбувається, але.. книжок українською немає. Ані в продажу, ані в бібліотеках. Є бібліотека з книгами на іноземних мовах: англійській, іспанській, французькій, будь-якій іншій, крім української. Але сил створити бібліотеку не було, ми просто продовжували обмінюватись книжками з друзями.
— З початком війни, коли минув перший шок, потреба зробити бодай щось – стала нестерпною. Я замислилась «а що я вмію робити, що я люблю та чи може це бути корисним?». Виявилось, що я люблю читати книжки, люблю проводити заняття з дітьми і мені здалось, що це якраз те, що треба. Тому що книги – це точно не те, що батьки беруть з собою, коли евакуюються з рідного дому. В той самий час для багатьох батьків, як і для мене, важливо зберегти ритуал читання книжок дітям перед сном. Вважаю, що це одна з базових цеглинок, на яких будується життя, – розповідає Дар’я.
Spilno_ee працює з березня: читачі самі обирають та реєструють книжки, повертають. Щосуботи у бібліотеці відбуваються тематичні заняття з дітьми, щоп’ятниці — група психологічної підтримки. Раз на тиждень команда «Спільної бібліотеки» проводить виїзні читання у школах та дитячих центрах, а незабаром планує проводити зустрічі на кораблі, де також проживає багато українських переселенців.
В найближчих планах бібліотеки відкриття нових філіалів в інших містах Естонії, нові виїзні читання, а також створення друкованого журналу і .. співпраця з першим дитячим журналом на Закарпаття «Чарівний ліхтарик»).
Уроки акторської майстерності, образотворчого мистецтва, психологічні консультації, майстер-класи та перегляд мультфільмів, зустрічі з психологом та спільні читання – всі ці активності для дітей з України організували у кінотеатрі «Сипрус» (Sõprus), що знаходиться в центральній частині Таллінна.
Студентка Балтійської школи кіно, медіа ти мистецтва Талліннського університету Ксенія Бужбецька, долучилися до створення Дитячого центру завдяки запрошенню власника кінотеатру – Індрека Касела. Ксенія мала разом з директором та командою кінотеатру організувати кіноранки для дітей з України.
До початку війни Ксенія займалась організацією знімання, підробляла як няня, вчилась.
— Ми почали приймати перших відвідувачів 18 березня. Але в перший же день директор кінотеатру захворів (як потім виявилось – на ковід), отже мені довелось швидко під’єднати подруг і вже разом з дівчатами ми зустрічали дітей. Ідея була така, що мами могли залишати дітей з нами щодня з 10:00 до 14:00, а в цей час займатись своїми нагальними справами. На той час ми вже мали спонсора морозива і влаштовували покази мультфільму.
Але з перших днів стало зрозуміло, що влаштувати просто показ одного мультфільму щодня – недостатньо. До Центру приводили дітей віком від 2-х років, багато хто з дітей приходив мало не щодня. Так у дитячому центрі почали з’являтись різноманітні активності: майстер-класи, спільні читання, гуртки тощо.
— За перші 3 дні наш дитячий центр відвідали понад 500 людей, які постійно змінювались – одні йшли, приходили інші. Перші півтора місяця щодня приходили близько 20 дітей. У нас з’явились певні правила: як зареєструватись, як залишити та забрати дитину.
— Також ми запросили мам переселенок долучитись до догляду та занять з дітками. Це був оплачуваний підробіток. Загалом, в нашій команді були 7 мам з України, я та двоє моїх подруг. Ми дуже зблизились з усіма мамами, про одну з них ми навіть зняли документальне кіно. Коли вона вирішила повернутись в Луцьк, проводжали її та всі ридали, – розповідає Ксенія.
***
Також для українців в Естонії запропонували багато можливостей безплатного дозвілля: відвідування всіх державних, приватних та муніципальних музеїв, галерей, центрів, бібліотек тощо. Безплатно також надається користування послугами бібліотек (комп’ютер, Wi-Fi, копіювання та друк, оренда, використання приміщень, участь у заходах), відвідування дитячих гуртків, навчання та розваг, концертів, вистав та інших подій.
Спортивні клуби та творчі студії по всій Естонії приймають дітей з України до наявних груп безплатно. Наразі є можливість займатись у різних футбольних клубах, хокейних та велоклубах, клубі плавання, бойових мистецтв, танцювальних, вокальних, художніх гуртках, цирковій студії, музичній школі. І це ще неповний перелік.
Платформи для вивчення мов надають українцям можливості для вивчення естонської мови: відкриті онлайн-курси Multikey, пізнавальні ігри ALPA Kids, платформа з відео VideoBit тощо.
Юридична та фінансова допомога, підтримка університетів, психологічна допомога, допомога з тваринами, поширення інформації, заходи на підтримку України, концерти, вистави, музичні фестивалі, спортивні події, – складно осягнути насправді масштаб підтримки та щирої допомоги.
Здається, що кожен естонець з початком повномасштабної війни зробив бодай щось для українців в Естонії та в Україні. І ми дякуємо вам, дорогі естонці!
Анна Шуліка, Varosh
Надані для публікації фото: Кирил Бадікін, Марія Мачехіна, Anu Lensmen, Дар’я Шяулєнє, Ксенія Бужбецька
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Іnstagram та Тelegram.
