Олександр – начальник евакуаційного відділення медичної роти однієї з механізованих бригад.
“За цивільним фахом я дитячий ортопед-травматолог, ну і тут зараз я виконую практично ту саму роботу, тільки діти трошки старші і часто бородаті”.
Бажання поспілкуватись з Олександром було давно. По-перше, наші батьки колись товаришували у Мукачеві, вони були військовими. А по-друге, під час війни я слідкую за тим, що він пише на Фейсбуку. Не можу погодитись з усім, що він каже, але розумію, що в багатьох різних речах ця людина близька мені по духу. Лікар, що виймає уламки з людей, у вільний від роботи час веде дуже цікавий паблік «ГуцулВуду», де публікує контент про історію гуцульщини. Рідний брат Олександра Іван так само військовий і зараз видав книгу «Мурашник», що розповідає про межі заходу України через призму історичних подій останніх століть.
Тож я вирушив у бік Сходу, аби зустрітись з ним і записати відео. Мабуть, не варто в наш час описувати конкретно локації, військові частини, а також казати все, що бачив, тому нехай глядач відкриє для себе лише людину, на якій варто зосередити свою увагу. Варто зауважити, що під час цієї поїздки я зміг більшою мірою відкрити для себе місто Дніпро. Мені дуже допомогли хлопці з «Модуля» – це творчо-волонтерське ком’юніті, яке має на своєму балансі власне робоче авто, яким вони зі мною поділились.
Говоримо з Олександром про лікування військових, римську імперію та… Гуцульщину.
Цей матеріал вийшов у співпраці Varosh з Радіо «Єден», за що ми дуже вдячні Олексію Уманському, який і реалізував це відео і був і за журналіста, і за оператора.