Павло Левчук з камерою в одній руці та чашкою кави в іншій, спробував вияснити, хто ці люди, що є власниками невеликих, але часом дуже затишних кав’ярень в Ужгороді.
Далі пряма мова автора та його світлини.
“Спочатку була кава” – як у старій добрій рекламі. За нею ж, послідували запитання та цікаві розповіді про життя та роботу.
____________________________
Максим, 29 років та Наталка, 23 роки, “Reki Manki “
Відкрили кав’ярню за гроші, що збирали на весілля. Працюють разом 7 днів на тиждень.
____________________________
Інга, “Mon Cafe “
Пропрацювавши шість років баристою, відкрила власний заклад. Сама готує каву та обслуговує відвідувачів.
Також встигає до відкриття ще й приготувати запашні яблучні пироги.
____________________________
Анна, “Vanilla cafe “
Відкривши кафе, вчилася у бариста готувати каву та інші напої, чим сьогодні з задоволенням займається два рази на тиждень.
З посмішкою зізнається, що сама кави не п’є.
____________________________
Юрій, 61 рік, “Under the Castle”
Найстаріший заклад Ужгорода – йому 24 роки. Це улюблена місцина творчих людей та туристів. Усі 24 роки Юрій щоденно сам відкриває та закриває його сам.
За чверть столітті кав’ярня перетворилася на кафе-музей, де зібрана величезна кількість різних речей: від посуду до кінопроекторів. Навіть раритетний мотоцикл біля фортепіано нікому не заважає.
____________________________
Інга, 39 років і Світлана, 39 років, “Goriziana Caffe”
Це той випадок, коли шкільна дружба переросла не лише у сімейну, а й у кавову.
Відкрили заклад, на взяті у борг гроші, чотири роки тому. Сьогодні тут працює й кілька найнятих співробітників. Утім, власниці теж регулярно приходять і допомагають.
Я застав їх за миттям підлоги та вікон.
____________________________
Володимир, 32 роки та Михайло, 36 років, “Cuba”
Два брати з різними характерами, дивним чином розподілили свої обов’язки. Володимир – душа закладу, працює на кухні. А Михайло – серйозна людина, змушений зустрічати відвідувачів і вважає, що закупівля товару – важливіша за фотографії.
____________________________
Роберт, 37 років, “Абжорик”
Батько Роберта за Радянського Союзу працював офіціантом, мама – шеф-кухарем.
З самого початку меню закладу складалося з кількох бутербродів. Сьогодні ж воно значно розширилося.
Працюючи з понеділка по суботу, неділя у Роберта залишається сімейним днем.
____________________________
Юрій, 32 роки та Неля, 30 років, “Ungvar”
Пропрацювавши шість років у цьому закладі, Роман, за збігом обставин, став його власником. З того часу це стало сімейним бізнесом. Разом Юра та Неля готують каву та печуть пироги.
____________________________
Наталка, 36 років, “Pit Stop”
11 років тому сімейний бізнес Михайла на Наталі, з 300 чашок кави на день на вокзалі, переріс у відкриття власного закладу. Вони були настільки віддані справі, що їхні діти практично виросли тут.
Після смерті чоловіка, Наталка продовжила спільну справу, незважаючи на численні пропозиції продати заклад.
____________________________
Славік, 28 років, “Pravda cafe”
Один з небагатьох закладів, який облюбувала модна молодь міста. Славік закінчив приватну школу мистецтв у Празі. Займається дизайном інтер’єрів і мріє про щось масштабніше, ніж кафе.
____________________________
Текст та фото: Павло Левчук