v35 - Архів

Бізнес-мами: 4 історії про те, як встигати усе

8 Травня 2015 8 832

В той час, як деякі мами третій рік перебувають у декретній відпустці, безперервно читають форуми та книги про догляд за дітьми і скаржаться на те, що вони нічого не встигають, інші мами ведуть зовсім інший спосіб життя. Для них діти – не кінець для кар’єри, а джерело натхнення, а основною їхньою філософією є правило "щаслива мама – щасливі діти".

Напередодні Дня матері ми зустрілися із відомими ужгородськими мамами, котрим вдається працювати, гарно виглядати, жити насичено і виховувати дітей.


Тамара Готра, готельєр та ресторатор, мама Владика (11 років) та Сашка (7 років):

Не розумію батьків, для яких народження дитини асоціюється із втратою роботи, фігури і звичного життя. Мої діти жодним чином не завадили ані моїй роботі, ані особистим захопленням, ані заняттям спортом.

Я дотримуюся думки, що якщо батьки вважають, що діти їм заважатимуть – так і буде. Мої діти, будучи немовлятами, дуже відрізнялися, і це, я думаю, залежало багато в чому від мене, мого настрою: з Владиком було важче, бо він народився, коли я ще навчалася в університеті. Я трусилася над малим, постійно переймалася усім, а він не давав мені ні спати, ні їсти. Коли я вдруге народила, я була дорослішою, досвідченішою, спокійнішою, із відчуттям внутрішньої гармонії. Сашко, ніби все це відчуваючи, поводив себе відповідно: був спокійним, міг гратися навіть своєю ніжкою.

Зізнаюся, я завжди хотіла донечку, але тепер я чітко розумію, що з моїм характером мені простіше будувати стосунки із хлопцями. Зараз я намагаюся виховувати справжніх чоловіків: вони допомагають нести сумку, відчиняти двері. Стосунки в нашій родині будуються на принципах любові і взаємоповаги, хоча є й певні правила: до прикладу, вдома ми усі разом можемо дуркувати, стрибати, обливатися водою, битися подушками, але на людях хлопці поводять себе стримано, ввічливо, не заважають іншим людям відпочивати.


Порада від Тамари: в питанні поєднання материнства і кар’єри немає чого боятися. Дитина не стає на заваді життю чи кар’єрі, якщо ти сама цього не захочеш. Все треба робити за відчуттями: якщо ти хочеш насолодитися материнством і побути в декретній відпустці – будь, але якщо ти хочеш працювати, рухатися – дитина тобі не заважатиме.


Олександра Скребцова, блогер, співвласниця кафе "Eat Me", мама Соні (7 місяців)


В нашій роботі левову частку виконує мій чоловік, я ж займаюся розробкою меню кафе, просуванням у соціальних мережах, сайтом, веденням документації, що хоч і займає багато часу, але дозволяє працювати за вільним графіком.
До народження донечки я щомісяця ходила до косметолога, на манікюр, бо думала, що без цього я не зможу бути, але виявилося, що все можливо, було б бажання. Коли з’являється дитина, відпадає велика частина занять і справ, вони перестають бути необхідними. Я не ходжу в спортзал, займаюся вдома – дитина мені навіть допомагає – присідаю із нею на руках, роблю випади біля неї. Моя донечка, будучи в ще в животі, напевно, відчувала мамин ритм, тому тепер вона і сама така – вона завжди кудись рухається, їй все цікаво, вона дуже активна і енергійна. Біля Соні і я не можу бути спокійною і повільною мамою.



Можливість поєднувати роботу і догляд за маленькою дитиною реальна тоді, коли у тебе вільний графік. Бо із офісною роботою із 9 до 18.00 поєднувати сім’ю і роботу неможливо.


Порада від Сашки: Кожна мама має право вибрати свій варіант: хтось хоче і може займатися тільки дітьми (і це непогано), а комусь потрібен постійний рух, улюблена робота. Якщо ви хочете успішно поєднувати догляд за дитиною і роботу, створіть собі власний графік, за яким ви зможете встигати усе.


Ганнуся Тарканій, журналіст, мама Вовчика (1 рік)

Я завжди думала, що після народження дитини в моєму житті буде багато змін, але не думала, що вони будуть настільки приємними. Син логічно і гармонійно влився у наше життя, це майже ніяк не відобразилося на моїй професійній діяльності. Звісно, я вже не можу працювати на п’ятьох роботах одразу, як це було раніше, але мені це тільки в радість.

Після народження сина я продовжила працювати: Вовчик спав біля мене, а я працювала за ноутбуком. Тоді я зрозуміла, що добре мати роботу, яка дозволяє тобі самостійно обрати де і коли працювати. Зараз я можу сказати, що моя робота іде на користь і Вовчику: він багато де буває, сприймає інформацію, звикає до людей, спілкується із дітьми. Звичайно, я не роблю все сама, мені дуже допомагає чоловік і мої сестри (щоправда, зараз вони вже не живуть в Ужгороді).



Порада від Ганнусі: Я дуже не люблю давати порад, бо у кожного є власне життя і власні бажання. Не можна змусити усіх мам іти працювати, бо, можливо, комусь в радість нарешті одягти той домашній халат і побути трохи у декреті, відпочиваючи від усього. А комусь, навпаки, хочеться працювати.

Потрібно робити те, що тобі особисто здається правильним. А дитина не стає цьому на заваді.


Наталія Янцо, весільний організатор, керівник "Майстерні свят", мама Даші (1 рік 3 місяці)

Я з тих людей, хто любить свою роботу. Я народила доньку в 33 роки, бо постійно чогось боялася: боялася погладшати, боялася, що не зможу нормально працювати чи приділяти достатньо часу дитині.

Є мами, котрі народжені бути мамами, кожну секунду свого життя проводять із дітьми, а є такі, які дуже люблять свою дитину, але не можуть жити без роботи. Я належу до другого типу: в перший вечір після народження дитини вже прийшла в офіс (на щастя, офіс і дім – в одному дворі).

Мені важче зрозуміти жінок, котрі народжують кілька дітей, не маючи роботи і матеріальних благ для того, щоб цих дітей виростити. Я завжди знала, що моя дитина повинна бути забезпечена.

Можливість поєднувати материнство і роботу залежить від того, як це сприймає чоловік та інші члени родини. Якщо чоловік допомагає із вихованням дитини та далекий від стереотипу, що жінка повинна сидіти вдома і готувати борщ, то це не проблема. Ми із чоловіком поставили мету: дитину повинні виховувати обоє батьків, вона повинна рости у любові і достатку. Нам це вдається, бо ми над цим працюємо у тандемі.


Порада від Наталії: Слухайте себе. Тільки ви знаєте, коли ви готові до дітей, і тільки ви знаєте, що вам потрібно робити. 

Катя Брижань, Varosh

Фото: Маріан Логойда

0 #