Нещодавно абсолютно випадково ми потрапили до готелю "Прімавера". Несподівано було дізнатися, що цей гарний будинок поруч із замком, власне, і є готелем. Знадвору він виглядає радше, як дуже охайний і з особливою любов’ю відреставрований старовинний будинок. Щодо його віку ми не помилилися, але про усе по-порядку.
Готель "Прімавера" або "Вілла π" існує вже 1,5 року. Саму ж будівлю звели ще наприкінці XVIII століття. Сьогодні Вілла π – історично цінна, відреставрована будівля, в якій розташовані 8 апартаментів, ресторан, що знаходиться в оригінальному винному підвалі, автентичні гвинтові сходи, хол і салон.
Готель знаходиться на найстарішій вулиці Ужгорода – Капітульній. Вона з’єднує Замок з Кафедральним собором і Палацом єпископа. Ця вулиця була однією з перших забудованою з обох боків. Після щедрого подарунку австрійської імператриці та угорської королеви Марії-Терезії (замку і собору) новоствореній Греко-католицькій єпархії, вона стала центральною в місті. На ній, крім двох головних споруд, розташувалися єпархіальні установи та вілли вищих церковних чинів.
Перші писемні згадки про Віллу π датуються 1830 роком. Тоді вона належала Греко-католицькій єпархії. Перебуваючи поблизу замку, в якому розташовувалася духовна семінарія, і будівлі нинішнього юридичного факультету УжНУ, де в ті часи діяла учительська семінарія, Вілла π виконувала роль резиденції ректора цього закладу. Природно, що вона стала місцем зустрічі наукової, духовної та адміністративної еліти міста.
Після приєднання Закарпаття до Радянського Союзу, починаючи з 1946 року, Греко-католицька церква була заборонена, а її майно – націоналізоване. Тим не менш, багато священиків продовжували пастирство таємно. В цей час Вілла π перетворилася на церковний осередок, де одночасно проживали і продовжували службу кілька священиків, ченців та інших церковнослужителів. Зокрема, у винних підвалах відправлялися церковні таїнства і обряди – служби, вінчання, хрещення.
У 50-90 роках минулого століття, будівля була перетворена на комуналку. Після одержання Україною незалежності в 1991 році, квартири були приватизовані і змінили кількох власників. Це був період найбільшого занепаду – будівля прийшла практично в повну непридатність.
На початку 21 століття Вілла π перейшла у власність родини Панових. Було прийнято рішення реставрувати будівлю, вдихнувши в неї нове життя. Для цього була вивчена її історія, проведено безліч підготовчих робіт, залучено десятки фахівців з архітектури, історії, будівництва.
У листопаді 2011 року розпочато роботи з реконструкції, які були успішно завершені навесні 2013 року. Основні завдання– це збереження автентичності, реставраційний підхід до будівництва, збереження архітектурного вигляду будівлі та ансамблю Замкової гори.
Дзеркальний хол на першому поверсі і хол другого поверху є зручними місцями для відпочинку. Вони з’єднані між собою, збереженими в автентичному вигляді, гвинтовими дерев’яними сходами.
Хол в стилі неокласицизму являє собою засклену колонаду, виконану в двох рівнях. Перший з них використовується для зустрічі гостей, а на другому можна випити ароматної ужгородської кави.
Салон трьох портретів – це вітальня, в якій розташована реставрована піч кінця 19 століття. У кімнаті знаходяться чотири полотна – Ужгородський замок а також три портрети.
Ужгородський замок – найбільш знакове місце і одна з найстаріших споруд Ужгорода. Три портрети зображують Графа Міклоша Берчені, Імператрицю Священної Римської імперії і Королеву Угорщини Марію-Терезію Габсбург і Єпископа Андрія Бачинського. Всі ці люди були важливими для міста і суттєво вплинули на його історію.
Портрети виконані художником Василем Вовчком, а картина Ужгородського замку – Тарасом Табакою.
В салоні можна однаково добре відпочити, пограти в карти або шахи, під тріск вогню в печі, або провести ділову розмову.
Підвал, де знаходиться ресторан, під час реконструкції вдалося залишити повністю оригінальним.
Кухня є своєрідною інтерпретацією поширених страв угорської, італійської та французької кухонь. Тут також роблять акцент на регіональній кухні та колориті.
У будинку є 8 гостьових апартаментів. У кожному з номерів використані, виготовлені за індивідуальним замовленням, меблі в класичному стилі з натурального закарпатського білого бука. Кожен номер обладнаний екологічним килимовим покриттям бельгійського виробництва, зручною ванною кімнатою, гардинами і кованими люстрами. Всі ці предмети переважно є авторськими розробками саме для цієї будівлі.
Родзинкою кожної з кімнат є живопис. У кожному з восьми апартаментів є по два полотна. На них зображена вулиця Капітульна з різних ракурсів, а також винна тематика. Автор картин – Василь Вовчок.
Про сервіс нам розповіла керуюча готелем Мирослава Роман. Далі пряма мова.
Наш готель – єдиний бутік-готель в нашій області. Кількість номерів дозволяє нам спілкуватись зі всіма гостями, ми всіх пам’ятаємо, знаємо хто що любить, чим цікавиться, до кожного гостя у нас особливий підхід. Часто гості їдуть від нас друзями/ (ред. – посміхається)
Звичайно, ми тримаємо високий рівень сервісу та гостинності. Постійно підвищуємо рівень знань у цій сфері, ділимося своїм досвідом та залюбки переймаємо чужий.
Мені хочеться довести, що справжній європейський сервіс є на Закарпатті. І те, як працює "Прімавера" добре тому підтвердження.
У нас часто зупиняються відомі люди. Приємно, коли після їхнього візиту – приїжджають їхні друзі з теплими відгуками про готель, і про наше місто в цілому.
Контакти:
Varosh
Фото: Олександр Смутко