СПЕЦПРОЕКТ

Сепаратизм, Європа і контрабанда: 3 міфи про Закарпаття, в які легко повірити та важко спростувати

Ми ж спробували, і ось що з цього вийшло

enhucsro

За останні кілька років найзахідніша область України доволі часто потрапляла в топ-новини українських та світових ЗМІ. Однак не завжди це були позитивні згадки. Будемо відвертими, у більшості випадках це були матеріали з тривожними сигналами, – насамперед, чи то в контексті контрабанди, чи то в контексті сепаратизму. Але не тільки.

Брак об’єктивних знань про Закарпаття, досліджень про регіон, його географічна віддаленість від столиці, викривлене інформування та чимало інших факторів зумовили появу великої кількості міфів цю область. При чому, як на побутовому, так і на експертному та публічному рівнях.

Ми в редакції вирішили спробувати спростувати 3 найбільш популярні міфи про Закарпатті, з якими довелося нам мати справу останні кілька років. Упевнені, що і вам також.

Міф №1. Закарпаття – це вже майже Європейський Союз

З огляду на географічне розташування як найзахідніший регіон України, наявність кордонів відразу з 4-ма країнами-членами ЄС і НАТО (з півночі на південь – Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія) та історію перебування цієї місцевості у складі європейських монархій та республік, Закарпатська область, звісно ж, могла би претендувати на умовні лаври найбільш євроінтегрованого регіону.

Цю думку підтверджує і побут закарпатців, які регулярно їздять до ЄС у справах, по роботі чи на відпочинок, дехто в гості до родичі чи знайомих на вечерю, тощо.

Але Європейський Союз – це не тільки спільна історія чи звички, географічна даність чи побутова зручність. Це, у першу чергу, високі європейські стандарти та практики у всіх сферах життя. І ось у цьому ключі Закарпатська область, на жаль, не тільки суттєво поступається сусіднім регіонам країн-сусідів, як то Кошицький та Пряшівські краї Словаччини, або Саболч-Сатмар-Берегська область Угорщини, але програє за ключовими показниками євроінтеграції багатьом областям України.

Так, згідно з останнім дослідженням авторитетного центру «Нова Європа» під назвою «Європейська мапа України», Закарпатська область перебуває лише на 8-й сходинці серед 24 областей + Київ. При чому поступаючись не тільки сусіднім Львівщині та Івано-Франківщині, які лідирують у рейтингу, а й Сумській, Вінницькій, Одеській, Волинській та Чернівецькій областях.

Neweurope Screen Shot 2019 11 13 At 11.45.42 Am Neweurope Screen Shot 2019 11 13 At 11.45.46 Am

Цей рейтинг було складено на основі 34 індикаторів у 8 сферах, як-то економічна інтеграція, інфраструктура, локальна демократія та підзвітність, освітня, наукова та культурна інтеграція, енергетична та екологічна політика, гендерна рівність, комунікація євроінтеграції та ширше партнерство.

Закарпатці, особливо місцеві посадовці, дуже люблять акцентувати, що по цей бік Карпат в Україні – вже Європа. Але якщо більш прискіпливо поглянути на стан справ у регіоні, то в багатьох сферах Закарпаттю потрібно ще чимало працювати як регіону, аби не тільки реально наблизитися до ЄС, але би бодай наздогнати інші регіони України. І це, в першу чергу, питання та виклик саме до місцевої влади та еліти, експертів, громадських діячів та медіа.

Цей міф шкодить регіону, бо коли закарпатці звертаються до влади, зокрема центральної, на відсутність авіасполучення чи бодай одного поїзду стандарту Інтерсіті в будь-якому з напрямків, то звідти часто чують відповідь, мовляв, ви і так вже Європа, гріх скаржитися.

Міф №2. Закарпаття – край контрабанди і контрабандистів

Звісно, коли регіон має безпосередній державний кордон відразу з 4-а країнами зі більш розвинутими економіками, то в таких умовах контрабанда не просто мусить існувати, а вона функціонує як бізнес-модель з добре розвиненою інфраструктурою. Хтось товар виготовляє чи привозить, хтось зберігає з одного та іншого боку, хтось пакує/ховає/перепаковує/сортує, хтось несе або везе, хтось «дахує» і так далі. У цій інфраструктурі задіяна велика кількість добре оплачуваних «посад», адже будь-що на тому боці кордону відразу ж дорожчає удвічі, щось утричі, або навіть більше.

Однак, у всій цій контрабандній ієрархії місцеві закарпатці, як і до прикладу мешканці Львівщини чи Буковини, займають найнижчі щаблі, а відповідно головний прибуток від контрабанди йде в столичні владні кабінети, де власне і «дахують» не побутову контрабанду по «зеленці» (місцевість з державним кордоном без пунктів пропуску, переважно лісиста чи гірська місцевість, хоча не обов’язково – ред.), «промислову», яка йде вантажівками. Про це говорив і на дискусії Varosh Talks ексміністрів фінансів Словаччини та керівник Стратегічної групи радників при Кабміні Іван Міклош, мовляв, достатньо порівняти дані баз даних однієї з митниць країн ЄС та України, коли одна і та сама вантажівка вивозить, до прикладу, з Словаччини товар на одну суму, а вже через кілька десятків метрів ця ж вантажівка по документах завозить в Україну або цей же товар на значно меншу суму, або взагалі по документах інший товар.

Подібна «побутова» та «промислова» контрабанда є в усьому світі, і це не є унікальна риса саме Закарпаття, навіть у контексті України.  Але не це є нашим ключовим контраргументом проти думки, що Закарпаття є краєм виключно контрабанди і контрабандистів, яка не раз озвучувалася за останні 5 років окремими політиками та медіа.

Created By Dji Camera

Завод Jabil під Ужгородом з висоти пташиного польоту

Наш контраргумент наступний: поряд з потоками контрабанди у найзахіднішому регіоні України працює значна кількість високотехнологічних підприємств з іноземними інвестиціями, на яких виробляються кавоварки Nespresso, меблі для кав’ярень Starbucks та під брендом IKEA, ключки для NHL та п’яту частину всіх лиж у світі, комплектуючі для «BMW», «Audi», «Porsche», «Мercedes», складаються автомобілі «Skoda», і це наразі єдиний діючий автозавод в Україні «Єврокар».

Ніде у світі заводи провідних світових контрактних виробників електроніки, і водночас конкурентів, як Flex і Jabil не розташовані так близько як на Закарпатті – лише 40 км. Додайте до цього списку підприємств також «Fischer», «Ядзакі Україна» та чимало інших. Хоча є всі умови та передумови, аби подібних виробництв на Закарпатті стало більше через утворення цілих кластерів, коли робота одного або кількох великих підприємств стимулює появу поряд інших виробників, які забезпечують потреби цих підприємств у комплектуючих, сировині, послугах.

Про все це ми вже писалися у нашій історії Закарпатське інвестиційне диво, про яке мало хто знає.

Міф №3. На Закарпатті популярні ідеї сепаратизму та всі мають другий паспорт

Цей міф будується на багатьох стереотипах та маніпуляціях, мовляв, Закарпаття ніколи історично не було частиною України, а на місцевому референдумі 1991 року, який проходив одночасно з всеукраїнським, закарпатці проголосували за надання регіону статусу самоврядної території (78% – так). Щоправда, жодної юридичної сили той референдум не мав. Але додайте до цього велику кількість переважно відвертих фейків, які з’являлися у ЗМІ останні 5 років на тлі анексії Криму та війни на Донбасі, що Закарпаття вимагає від Києва чи то просто автономію, чи то русинську автономію, чи то угорську автономію, чи то русинсько-угорську автономію, а інколи і взагалі відокремлення. За дивною випадковістю всі ці фейки останні 5 років тиражувалися російськими державними медіа.

У цей самий час міф про закарпатський сепаратизм підсилювався ще одним суміжним уявленням, мовляв, на Закарпатті живуть переважно угорці, і всі вони мають угорські паспорти та хочуть приєднатися до Угорщини.

Жодних сумнівів, ці питання, як і явище сепаратизм, потребує особливо уваги та дослідження, однак дуже важливо в нинішній ситуації брати до уваги той факт, що усі соціологічні дослідження останніх років підтверджують мізерний рівень підтримки сепаратизму на Закарпатті.

Так, згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології, які оприлюднило видання Дзеркало Тижня, у грудні 2014-го 91,5% закарпатців бачили майбутнє свого краю у складі унітарної централізованої України. І це на той час був вищий показник, ніж у сусідній Львівщині. Хоч за свіжого дослідження КМІС, проведене у квітні 2019-го, відсоток закарпатців, які виступають за унітарну централізовану Україну скоротився до 26%, але половина населення регіону зараз виступає не за автономію, чи відокремлення, а за децентралізацію та більші повноваження для органів місцевої влади, що власне є офіційним курсом української влади. Лише 8% закарпатців у квітні цього року висловилися за федералізацію України, а отже автономію. Ще 4% – за приєднання до Угорщини. Хоч останній показник у 13 разів вищий, ніж він був у грудні 2014-го, але варто брати до уваги, що статистична похибка дослідження для Закарпаття складає 7,2%, тобто вона вище, ніж самі дані.

За даними ще одного дослідження, яке проводили на Закарпатті Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у грудні 2018 року, 81% закарпатців вважають, що Закарпаття має бути у складі унітарної України, і тільки 3% – автономію у складі федерації, і 1% – вийти зі складу України.

 

Dif Screen Shot 2019 11 13 At 11.43.07 Am

Щодо паспортів та угорської нацменшини, то згідно з останніми доступними офіційними даними станом 2015-й рік року на угорське громадянство подали заявки 124 тисячі українців (дані угорських ЗМІ), а отримали його – 94 тисячі українців (дані озвучив державний секретар Угорщини, відповідальний за національну політику в угорському уряді Арпад Янош Потапі – ред.). Ці цифри відображають і приблизну кількість угорської нацменшини на Закарпатті: згідно з переписом 2001 року в області проживало майже 152 тисячі угорців. Водночас, за даними дослідження “Summa – 2017”, яке проводилося угорськими аналітичними інституціями за участі академії наук сусідньої держави, за роки після офіційного перепису близько 30 тисяч етнічних угорців покинули Закарпаття, а такі міста як Берегово та Ужгород втратили до 20% своєї угорської громади, що дуже прикро.


Ці та інші міфи про Закарпаття, насправді, шкодять регіону, гальмуючи його розвиток та деформуючи його сприйняття ззовні. Саме тому ми спробували їх якщо не спростувати, то бодай збалансувати.

Водночас, закликаємо наших читачів розповісти про ті позитивні та негативні міфи та стереотипи про Закарпаття, з якими довелося стикалися вам.


Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.

1559804758 660x255

Текст: Росана та Дмитро Тужанські

enhucsro

0 #
# Європа # ЄС # закарпаття # контрабанда # сепаратизм