У невеличкому місті взялися реформувати медицину ще до того, як Уляна Супрун перетворила цей процес у мейнстрім по всій країні. Тепер міністр ставить Мукачево у приклад іншим.
«Нарешті добралася з робочим візитом на Закарпаття. Найбільше відкриття — Мукачево, де відбулися потужні зміни. Місто має бути прикладом проведення трансформації охорони здоров’я, – написала Уляна Супрун у своєму Facebook 4 січня 2019 року за підсумками візиту в Закарпатську область. – Медзаклади вже пройшли автономізацію, першими долучилися до трансформації, підняли зарплати сімейним лікарям. Крім того, в місті багато своїх програм, спрямованих на лікування мешканців. А для лікарів створені такі умови праці, що спеціалісти з інших регіонів не виїжджають працювати в Угорщину, а перебираються на роботу в місто. <…> Будемо ставити їх у приклад та радити містам подібного або навіть більшого масштабу використовувати досвід Мукачева».
Ми спробували з’ясувати, що це за досвід, і допоміг нам у цьому головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Мукачева Євген Мешко, який у професії – лише 6 років. З них три – пропрацював за старої системи та решту – за реформованої. Хоча точніше буде сказати, що власне лікар сам і очолив цей процес реформування у своєму закладі.
Дійсно, у Мукачеві реформа стартувала щойно про наміри її провести в країні заявила новий міністр, тобто фактично ще до початку реформи на державному рівні – у 2016 році. У 85-тисячному місті вирішили ризикнути – і спробували змінити напіврадянську, корумповану та фінансово неефективну галузь медицини.
Саме в цьому і ключова суть медреформи в Україні. Мукачево повірило в неї швидше, за інші міста, і останні 3 роки втілює реформу крок за кроком.
На першому етапі реформування на заклади охорони здоров’я Мукачева чекала реорганізація, оптимізація та детальний аудит. Так, із території лікарні вивели усі комерційні аптечні заклади та створили комунальне підприємство «Соціальна аптека».
Також у Мукачеві запустили кілька медичних програм з безпрецедентним досі фінансуванням. І мова не тільки про забезпечення медикаментами містян у лікарні, а й програма боротьби з онкологічними захворюваннями, медикаментозного забезпечення осіб з трансплантованими органами, пацієнтів, що отримують замісну ниркову терапію та інші. Окремої уваги заслуговує «Програма додаткового соціально-медичного захисту мукачівців», завдяки якій містяни можуть отримати безкоштовне лікування катаракти, ендопротезування суглобів, аорто-коронарне шунтування, протезування клапанів, хіміопрепарати, противірусні препарати при гепатитах.
Далі – наша розмова з Євгеном Мешком про все це, а також у деталях про електронну медичну систему міста, сімейних лікарів, забезпечення медикаментами, проблеми з кадрами та заробітні плати.
– Євгене, ви встигли попрацювати кілька років ще за старої системи. Що особисто для вас змінилося зараз?
– Ті цінності та ідеї, які я відстоюю сьогодні, були для мене важливі і до реформи. І тоді, і зараз я їх не порушував. Добре, що тепер вони почали реалізовуватися.
– Наприклад?
– Перш за все, це те, що пацієнт немає ні за що платити. І тим паче «віддячувати» лікарю. З іншого боку, лікар має мати високу заробітну плату і відчувати себе достойно. Не опускати погляд під час розмови з пацієнтом і не думати чи пацієнт йому щось залишить за прийом.
По-друге, працівники медичної галузі, як і будь-якої іншої, не мають думати про те, аби провернути якусь оборудку для того, щоб заробити гроші. Будь-які відносини мають бути чистими, правдивими, ґрунтуватися на довірі та повазі.
– Реформування медичної галузі у Мукачеві розпочалося трохи раніше, ніж по всій країні – близько трьох років тому. Розкажіть, як це відбувалося?
– В Україні реформа медицини розпочалася з приходом нового в.о. міністра, пані Уляни Супрун, наприкінці 2016 року. Кілька років міністерством готувалася база, а безпосередньо реформу відчути можна було вже з початку цього року.
У Мукачеві медреформа також розпочалася також зі зміни керівництва, щоправда міста: новий мер поставив амбітну ціль, адже слабкі сторони медичної галузі були очевидні, особливо її неефективність, низьку якість та затратність. Відповідно – розробили стратегію роботи і почали все змінювати.
– Чи складно було пояснити лікарям, вашим колегам, що відтепер все буде інакше? Які підходи ви до них шукали та що спрацювало?
– У 2016 році я перейшов до сімейної медицини, до того працював заступником по поліклініці. Це ті лікарі, яких раніше взагалі лікарями не вважали. До них переважно направляли соціально незахищених пацієнтів або тих, які не потребували лікування. Вузькопрофільні спеціалісти не надто їх і вважали колегами.
Терапевти, власне, і не були надто зіпсовані системою, тому не можу сказати, що на «первинці» був якийсь сильний супротив.
Я притримуюся горизонтальної моделі управління, коли усі в колективі можуть вільно висловити свою думку і рішення ухвалюються колективно, а отже ми багато спілкувалися. Тому добре бачив, що колеги розуміють, для чого нам ці зміни та куди ми рухаємося.
Знаю, що на «вторинці» було трохи інакше і супротив був. Хтось із лікарів сам звільнився, а когось довелося звільняти через суд, адже люди не розуміли, що працювати потрібно інакше.
– Чим ви особисто як головний лікар пишаєтеся зараз за підсумками останніх років змін у роботі?
– У першу чергу, це електронна медична система, яку ми почали впроваджувати у 2016 році. Згідно з програмою, яку ухвалила міська рада, було закуплено обладнання та облаштовано робочі місця. Програма була на 4,5 мільйони гривень. Тоді стаціонар почав працювати як єдина система, в якій об’єднані усі відділення, діагностичні кабінети, лабораторія. Лікар, який працює на УЗД-апараті, лаборант у лабораторії та лікар у відділені – усі мають доступ до результатів аналізів. Електронні обстеження, аналізи та записи. Це значно спрощує роботу, адже ми бачимо усю історію хвороб пацієнта.
У 2017 році до цієї системи ми долучили поліклінічні відділення та первинну ланку. Не впевнений, чи десь в країні така система функціонує так злагоджено. Це фактично цілий цифровий медичний простір, в якому об’єднані усі рівні медичної допомоги у місті.
Взагалі робота з електронними базами – це процес безперервний, тому ми вдосконалюємося кожного дня, додаємо нові шаблони, але загалом система працює на усі 100 відсотків. Кожен лікар володіє необхідними знаннями для користування нею і пацієнти також вже у більшості випадків перевчилися з паперових карток на електронний варіант.
Паралельно з цієї системою була впроваджена електронна черга. Якби ви зайшли до поліклініки 2 роки тому, то побачили б коридори переповнені людьми, під кабінетами були сварки та скандали, постійно хтось когось заводив у кабінети за руку, що ще більше провокувало людей. Сьогодні цього всього немає – саме завдяки електронній черзі.
Доволі довго ми привчали лікарів, що так має бути. Потім навчили і пацієнтів. Зараз усі свідомі люди розуміють, що це зручно. Не подобається це лише тим, хто не звик підлаштовуватися ні під кого. Але у нас працює все так – спочатку на огляд потрапляють ті пацієнти, які записалися, а вже потім – всі інші. Тому я переконаний, що така незручність, як тривале очікуванні, і цих людей навчить правильному підходу до часу.
Амбулаторія №6 у Мукачеві
По-друге, це 100-відсоткове забезпечення медикаментами стаціонарного відділення лікарні. Абсолютно будь-яке лікування тут проходить безкоштовно. Не знаю, щоб ще десь в країні є таке.
Що стосується амбулаторно-поліклінічної допомоги, то є перелік пільгових категорій, які підлягають медикаментозному забезпеченню. Близько 22 тисяч мешканців міста мають можливість отримувати медикаменти на пільговій основі у 100-відсотковому порядку. З рецептом, який виписав лікар, пацієнт звертається до «Соціальної аптеки», – і отримує свої ліки безкоштовно.
По-третє, у Мукачеві існують міські програми – дороговартісного лікування та додаткового соціально-медичного забезпечення. Вони покликані зберегти людей від зубожіння, яке може бути викликане медичними проблемами. Саме завдяки цим програмам мукачівці вже 2 роки можуть бути спокійними за те що, якщо щось трапиться з ними або з рідними, вони зможуть отримати підтримку міста. За минулий рік таку допомогу отримало близько 4 тисяч містян, а загальна витрачена сума – близько 20 мільйонів гривень. Були випадки, коли на одного пацієнта було витрачено і 1-1,5 мільйони.
– Задекларовано, що 90 відсотків питань пацієнта має вирішувати сімейний лікар. Чи працює це в Мукачеві?
– Звісно, багато чого змінилося. Якщо кілька років тому до сімейного лікаря зверталося 10 відсотків пацієнтів, то зараз – 60. Людина, яка уклала декларацію, починає інакше ставитися до свого сімейного лікаря, вона знає, що це її лікар і шукає спілкування безпосередньо з ним.
Я не можу сказати, що люди перестали йти одразу до вузьких спеціалістів. Це відбувається, але триватиме лише до того часу, поки це дозволятиме система. В Україні вводитиметься так званий gatekeeping, за яким лише сімейний лікар направляє до вузькоспеціалізованого спеціаліста. Або ж пацієнт все ж нехтує цим правилом, але платить за прийом гроші. Заплановано початок цього процесу вже на 2020 рік.
– Чи є проблеми з кадрами на «первинці»?
– В нас немає дефіциту персоналу. Є лише потреба підвищення його кваліфікації. Але, знову ж так, якщо я кажу, що немає дефіциту в Мукачеві, то це не означає, що ситуація така сама в Берегові. Звісно, з Мукачева поїхала певна кількість спеціалістів, але дефіциту це не спричинило. Коли ми почали змінювати систему охорони здоров’я, була неприємна ситуація – хірургічне відділення звільнилося майже у повному складі. Але проблеми не сталося. На вакантні місця прийшли молоді спеціалісти з великим бажанням працювати.
Більше того, важливо зазначити, що зараз є справжній конкурс на посаду сімейного лікаря. Раніше це важко було уявити. 3-4 роки тому у сімейну медицину ніхто не йшов, це було не популярно. Реформа ж передбачає, що сімейний лікар буде у центрі системи охорони здоров’я.
– Чи вдалося оновити матеріально-технічну базу за час реформування?
– Якщо говорити про наш центр сімейної медицини, то ми провели ремонти в 7 амбулаторіях з 10. І закупили обладнання на 90% до табельного оснащення. Тобто лікар має усі необхідні інструменти для роботи. Шкода, що поки не всі лікарі ними користуються, хоча ми провели вже чимало майстер-класів.
– Що відбулося з оплатою праці?
– Сподіваюся, що підвищенням заробітних плат задоволені всі. Вони виросли орієнтовно втричі, утім правильніше буде сказати – диференційовано. Якщо раніше система оплати праці передбачала, що всі отримували однакову зарплатню, то зараз всюди інакше. На нашому підприємстві усе залежить від кількості декларацій підписаних з лікарем.
– Чи змінилося ставлення лікарів та пацієнтів один до одного?
– Не можу сказати, що все кардинально змінилося за один день, але я бачу, що кожного дня ми змінюємося на краще. Це надихає і мене, і колектив, адже, коли вони починають змінюватися, то дуже добре бачать результати цих змін. Лікарям я завжди наголошую на тому, що пацієнти почнуть змінюватися лише тоді, коли побачить, що змінюються лікарі.
– Що особисто вас мотивує працювати, не збавляти обертів?
– Це моя 4 чи 5 посада, і на усіх попередніх я затримувався не більше року. Тут я вже три роки – і це для мене багато про що говорить. Мені точно не нудно, кожен день розписаний по хвилинах.
У мене є відчуття, що я можу багато чого змінити. Сподіваюся, що і наші лікарі теж.
Наразі у місті триває активна фаза реконструкції поліклініки. Тут планують не лише оновити фасад, а й облаштувати системи вентиляції та кондиціювання, реконструюювати дах, замінити систему водопостачання, каналізації, опалення. Також обіцяють на появу спеціальних пандусів та ліфтів.
Зображення зі сторінки у Facebook заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лева Парцхаладзе
Досвід медичної реформи в Мукачеві є не просто локальною історією успіху. Він – це приклад для інших міст та регіонів нашої країни. Більше того, це доказ того, що оголошена медична реформа в нашій Україні – це не просто слова. Реформа можлива, і вона вже відбувається крок за кроком.
Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.
