Протягом останніх кількох років на Закарпатті відбувається справжня революція в підлітковому та молодіжному русі. Усе неквапно, але доволі продуктивно. Старі та занедбані сільські клуби чи будинки культури облаштовують під молодіжні хаби, на стадіонах або у центрі сіл дивляться кіно просто неба, а молодь з села та маленьких містечок активно виграє гранти та реалізовує для громади корисні і нагальні проєкти. Роблять це, до слова, без кандидатів, партійних гасел чи передвиборчої агітації.
Вкладають і власні кошти. Ви запитаєте, а звідки ж вони? Нас теж це зацікавило. А от, до прикладу, в Перечині нам відповіли – наколядували. І у кожного закарпатця ця відповідь викличе добру та щиру посмішку, бо це й справді непоганий спосіб «сезонного заробітку» для підлітків. А ще там під час карантину все одно збиралися і грали в Мафію. Але без порушення соціальної дистанції. Як? У Телеграмі.
Саме про таких креативних та підприємливих молодих і активних людей, небайдужих, із вогником в очах та серці, а також про те як вони створюють молодіжні осередки і хаби у Тячеві, Перечині, Батьові, Довгому та Рахові розповімо у цьому матеріалі. А ще про волонтерський рух, який започаткував БУР (Будуємо Україну Разом). Кожен з наших героїв надихає, бо щодня робить маленький крок до великих змін у, здавалося б, дещо депресивному та пасивному середовищі.
Як їм це вдалося: історія успіху молодіжної ради при Тячівській ОТГ
Вони відкрили свій молодіжний хаб, успішно реалізували кілька власних проєктів, мають чіткі плани на майбутнє та прагнуть масштабуватися. Молодіжна рада при Тячівській ОТГ створена у грудні 2019 року. Зараз у складі молодіжної ради офіційно задіяно 32 молоді людини – це представники всіх навчальних закладів з ОТГ (шкіл і ПТУ), як і школярі, так і молоді викладачі з прогресивним баченням.
Микола Чех, заступник голови молодіжної ради, пояснює: «Такий склад ради дозволяє максимально залучати всю молодь, адже маємо своїх «агентів» впливу в кожному населеному пункті. Вони можуть просто запитати своїх друзів, однокласників чи знайомих, про проблеми, які їх турбують, поцікавиться, як пройшов захід тощо».
У лютому 2020 у Тячеві було відкрито молодіжний хаб «BULB» в рамках проєкту «Створення мережі молодіжних хабів на Закарпатті» у партнерстві з ГО «Простір молоді» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. До карантину, окрім грандіозного відкриття, там встигли провести кілька заходів – англійський розмовний клуб з волонтеркою Корпусу Миру та кінопоказ. Але з початком епідемії, довелося закриватися. Микола згадує: «Було важко. Ми тільки відкрилися, тільки почали працювати, і тут такий «сюрприз». Спочатку були трохи розгублені, але потім почали шукати нові шляхи та онлайн-інструменти. Тут головне, щоб всі були здорові».
На час карантину сторінки МР у ФБ та Інстаграм активно працювали – запускали челенджі, щотижня постили цікаві факти та цитати. Зокрема, влаштували онлайн-презентацію діяльності волонтерської організації БУР. Також встигли створити свою сторінку й у Телеграмі.
Першим заходом після початку карантину стало онлайн-навчання в рамках реалізації міні-проєкту «Медіа-школа». Дистанційно вчилися азам комунікації, а на практиці, в маленьких групах та в масках, – керувати квадрокоптером. Тож зараз МР має свою команду операторів, які знімають і монтують відео з чудовими пейзажами Тячівщини.
В рамках проєкту «Створення мережі молодіжних хабів на Закарпатті» члени МР встигли не тільки виграти свій перший міні-грант, але й пройти навчання з організації роботи молодіжного центру, взаємодію з громадою та написанню проєктів. Ці знання швидко стали у нагоді. Невдовзі виграли грант на проєкт «Молодіжний мандрівний центр» від Київського Діалогу за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Його мета – залучення молоді з сіл ОТГ до активної участі у громадському житті.
Микола Чех говорить: «Організовуючи наші заходи, ми зустрілися з тою проблемою, що молоді люди з дальніх сіл ОТГ не мали можливості їх відвідати. Автобуси після 17 вже не їздять, а рідко хто має власну автівку. Тому, ми вирішили самі до них їхати».
Найбільшою популярністю користуються кіновечори. Залежно від погоди і кусючості комарів на захід приходять десятки, а то й сотні глядачів (рекорд – 150 людей на кіноперегляді у с. Великі Лази). Для молоді це можливість не тільки відпочити у компанії друзів, але й познайомитися з іншими.
З жовтня по листопад також будуть реалізовувати міжміський проєкт на грант від Київського Діалогу. Тячівська та Батівська ОТГ будуть переймати одне в одного досвід налагодження співпраці між україномовною та угорськомовною молоддю у громадах. Планують не тільки спільні зустрічі та обговорення, але й відкриття україно-угорського хабу в с. Руське Поле Тячівської ОТГ та вуличний молодіжний простір під відкритим небом у смт. Батьово (там вже існує молодіжний хаб «Здибанка»). Микола каже, що їм є чим поділитися: «Розкажемо, як створити свою молодіжну раду, запровадити громадський бюджет, проводити опитування молоді та залучати їх до активної роботи».
Діяльність МР – багатогранна, не тільки розважальні заходи для молоді, але й піклування про навколишнє середовище. Зокрема почали стежити за якістю повітря, закупивши спеціальні датчики. Вони вимірюють рівень дрібнодисперсного пилу PM10 та більш шкідливої фракції пилу – PM2.5, а деякі також замірюють рівень концентрації CO2, CO, NH3, радіаційний фон, атмосферний тиск, вологість та температуру. Такі датчики встановлені ще й у Вільхівцях, Мукачеві, Перечині та Іршаві. Завдяки ним можна стежити за станом повітря у цих населених пунктах у чат-боті Saveecobot і на карті.
Тепер з’явилася ще одна мета – хочуть створити на території ОТГ природничий заказник з віковічними дубами.
«Колись на околиці села Руське Поле Тячівського району росли столітні дуби, та за 1-2 дні майже всі вирубали. Наразі, залишилась невеличка дуга суцільної природної посадки вікового дубового гаю. Це ми випадково помітили у травні цього року, коли прокладали можливі веломаршрути у нашій ОТГ, – згадує Микола. – На засіданні молодіжної ради Тячівської ОТГ ми ухвалили рішення про те, що потрібно зберегти посадку вікових дубів та за можливості надати їм охоронний статус заказника. Ми провели опитування мешканців села Руське Поле, розпочали збір підписів проти подальшої вирубки дубів та створили робочу групу, куди ввійшли представники молради. Якщо висновки робочої групи будуть позитивними та природоохоронна цінність дубового гаю підтвердиться, то будемо разом із Тячівською міською радою звертатись до Закарпатської обласної ради з вимогою офіційно створити заказник чи приєднати посадку дубів до території Карпатського біосферного заповідника».
Проте в розмові Микола згадує і про труднощі: «Не можу сказати, що все вдається легко. В реальному житті так не буває. Насправді, дуже важко спонукати молодь проявляти власну ініціативу, розвивати проактивність. Але ми готові долати ці труднощі, адже бачимо результат – міська рада з нами консультується щодо молодіжних питань, а молодь долучається і хоче працювати. Я, як і кожен з команди, відчуваю, що потрібен тут, що я на своєму місці».
Микола переконує, що формула успіху не така вже й складна: «У нас є команда, яка хоче працювати і активно професійно зростає. Плюс місцева влада, яка в усьому нас підтримує, а також хороші друзі та партнери, які нас мотивують і всіляко допомагають. Зокрема, команда ГО «Простір молоді», котра допомагає нам писати проєкти, шукати можливості та консультує, якщо є якість труднощі. І в сумі – успішна робота молодіжної ради та розвиток потенціалу молоді в Тячівській ОТГ».
До кінця 2021 року команда хоче створити справжній молодіжний центр – у окремій будівлі. Тут варто додати, що молодіжні ради при Тячівській ОТГ та Перечинській ОТГ взяли участь в установчих зборах Асоціації молодіжних рад України, а отже зможуть впливати на розвиток молодіжної політики в Україні.
Молодіжна рада Перечинської ОТГ
Разом з молодіжно радою при Тячівській ОТГ, однією з співзасновниць Асоціації молодіжних рад України стала і молодіжна рада Перечинської ОТГ.
Секретарка молодіжної ради Юлія Ганчак, згадує, що історія створення цього органу була цікавою та тривалою: «Все почалося тоді, коли нас, активних членів учнівського самоврядування, запросила на зустріч директорка Будинку культури. Вона запропонувала покреативити та організувати для молоді цікавий концерт до Дня закоханих. Звичайно, ми погодилися. Придумали сценку, яку хочемо зіграти, нам допомогли зі сценарієм. Після виступу ми зрозуміли, що нам цього мало і хочеться ще».
Оксана Кидора, координаторка хабу «Хижа» продовжує: «Кілька днів по тому, у районній бібліотеці Ігор Вишняк та Микола Годований організували зустріч для школярів та вчителів на тему можливостей для молоді. Зокрема, я і Микола Радченко, як представники першої молодіжної ради створеної при БФ «Центр громадських ініціатив» ще у 2008 році, розповіли і про наш досвід».
Після тієї зустрічі, зацікавлена молодь збиралася ще кілька разів і вирішила – час змінювати своє місто. І так вони почали підготовку до Дня міста – розробили квест, своїми руками змайстрували знак «Я люблю Перечин» і організували перший показ фільму під відкритим небом.
«В процесі підготовки вони прийшли до мене, щоб порадитися, – згадує Оксана, – І відтоді ми почали працювати разом».
Знаковим моментом було знайомство з ГО «Простір молоді» та українсько-німецькою програмою Київський Діалог. Саме тоді, разом з учасниками з інших частин області, вони вчилися на тренінгах, азам молодіжної політики та інструментам участі, почали писати перші проєкти.
«Та потім стало зрозуміло, що треба себе якось офіційно представити, бо по суті, ми були просто ініціативною групою – пояснює Оксана Кидора. – Зареєструвати як ГО не могли, так як більшість наших активістів – неповнолітні. Тому ухвалили рішення створювати МР. Міський голова підтримав, через деякий час розробили положення і – 22 листопада відбулися Установчі збори. Офіційно до складу новоствореного дорадчо-консультативного органу увійшло 18 людей, а також кілька волонтерів.
Важливим етапом діяльності МР стала участь у проєкті «Створення мережі молодіжних хабів на Закарпатті» за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID). У користування молоді надали приміщення у комунальному підприємстві «Комунальник» на безоплатній основі. Пояснюючи, нащо їм хаб, Юля відповідає просто: «Тепер нам є де жити» (ред. – сміється).
Цікаво, що громада не зразу сприйняла появу нового закладу у місті. Юля згадує, що «спочатку, люди не розуміли, що хаб – то не паб. Це місце для культурного дозвілля молоді». Тому члени молодіжної ради почали активно поширювати у соцмережах свою діяльність, показувати всі етапи створення нового молодіжного простору. І це дало свій результат – на відкриття хабу з промовистою назвою «Хижа» завітало більше 60 людей.
Оксана переконує: «Вікриття «Хижі» ще більше згуртувало нашу команду. Ми вже чітко розуміли, яким хочемо бачити наш простір і що для цього потрібно. Частину необхідних для ремонту коштів наколядували, дещо нам продавали зі знижкою, а на грантові кошти закупили меблі та техніку». Таким чином вдалося наповнити кімнату майже всім необхідним – пуфи, стільці, кухонне начиння, проєктор, канцелярія, ігри для компанії тощо».
«З плюсів ще варто відзначити, що вже вміємо фарбувати, свердлити, стругати, клеїти і взагалі зробити власними руками повноцінний ремонт» – сміється Юля.
До початку епідемії у хабі вже активно проводилися різні заходи – зустрічі, круглі столи, вечори «Мафії».
Оксана переконує: «Ми ніколи не ставили собі за мету, постійно щось організовувати. Наша ціль – два великі тематичні заходи на місяць, де ми б запрошували спікерів тощо. А в інший час молодь може самоорганізовуватися. Раді, що саме так і сталося. Молодь приходила на кіно чи пограти в ігри. Дуже сподобалася «Світ громад», а також маємо свій клуб «Мафії» щосереди. Цікаво, що навіть у час суворого карантину, коли були заборонені зібрання, вони грали у «Мафію» у… Телеграмі!»
Також в карантинних умовах реалізували свій міні-проєкт «Квадратний метр чистоти». Відтак, вони підготували серію відеороликів, де показували на власному прикладі, як зробити свої будні екологічними. Наприклад, разом з експерткою показували максимально екологічні продукти у місцевому магазині або навчали правилам сортування.
Після послаблення карантину встигли провести кілька кінопоказів як у самому місті, так і у селах ОТГ. І не збираються зупинятися на активностях, зокрема нещодавно приймали учасників проєкту «Створення мережі молодіжних хабів на Закарпатті. 2.0.» за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), щоб презентувати свою діяльність та передати досвід.
В планах – активізація молоді по селах і відкриття хабів там.
Оксана запевняє: «Напевно, найкраще, що дає молодіжна рада нашій молоді – можливість самоорганізовуватися і робити власний вибір. Вони не бояться нести відповідальність, знають, чого хочуть і на них можна покластися. Щодня вчаться бути лідерами у своєму середовищі».
Вчителька інформатики та дві учениці: як вони створили Довге Хаб
Хаб у Довгому відкрився понад рік тому. Ініціаторки його заснування дві школярки Мирослава Чернушевич і Каріна Фечка та вчителька інформатики Галина Левко-Рубець.
Відеоісторія про заснування Довге Хабу, сворена в рамках попереднього проєкту UCBI
У хабі дивляться кіно, вчать інформатиці різних рівнів відповідно до віку дітей, вчать розмовну англійську, пишуть проєкти з благоустрою села та облаштування спортивних майданчиків та ще багато всього. Утім, звичайно, карантин вніс певні корективи у вже звичне життя простору.
– Карантин почався 12 березня і, оскільки, вважалося, що тільки тиждень і все скінчиться, то ми вирішили перечекати і закрилися. Потім Пласт Довге і навчання програмуванню (Code Club) перейшли в онлайн, а всі інші заплановані події не проводилися. Щоб підтримувати зв’язок з нашими відвідувачами, робили короткий огляд наших книг, що є в буккросингу. Для мене травень та червень пройшов в навчанні щодо роботи молодіжних центрів і написанні проєктів, які могли б реалізовуватися на базі хабу. В кінці місяця ми отримали позитивну відповідь для 2-х проєктів. В липні ми запрацювали, але з обмеженнями та захистом. І провели цикл тренінгів для підлітків щодо інформаційної безпеки та цифрової грамотності в рамках проєкту «Навчи мене! Підлітки і люди похилого віку проти Covid-19», що фінансується Британською Радою в Україні.
Серпень став відкриттям щодо поєднання хабу і відкритого простору, який ми створили під стінами палацу-фортеці графів Телекі. В Довге хаб ми проводили навчання для молоді 13-17 років, які проживають в селах Довжанської ОТГ, з навичок лідерства і комунікації. Осінь і початок навчання – все потихеньку повертається в своє русло: коворкінг для школярів, старт гуртків (клуб «Читайлик» для діток 7-8 років, програмування, математичний гурток «Мудрунчики», розробка своїх пристроїв «Робототехніка на Ардуіно»), TEDx англійська щоп’ятниці. Ну і, звісно, пластова домівка. Наші плани наразі – це запровадити сортування сміття в хабі, зробити мінікухню і головне – щоб хаб взяли на баланс сільської ради Довжанської ОТГ, щоб мати посаду адміністратора хабу із заробітною платою.
Карантин показав, що потрібна гнучкість щодо форматів функціонування хабу і швидкого реагування відносно ситуації. Хоча, всі ми розуміємо, що світ змінився, і головне підтримка одне одного й усе буде гуд, – каже співзасновниця хабу Галина Левко-Рубець.
Для того, аби відкрити простір у рідному Довгому підлітки використали чимало варіантів з пошуку коштів – приміщення безоплатно надала сільська рада, комп’ютери передали Code Club та компанія EPAM. Також збирали кошти показом фільмів під відкритим небом, здачею макулатури, благодійними ярмарками, а ще за допомогою американської платформи GoFundMe.
Напрямки роботи хабу: навчання та спілкування; фінансова грамотність; іноземні мови; показ документальних фільмів;STEM-освіта; виставки.
У Довге хаб діє перший у селі буккросинг. Для того, аби взяти почитати книгу, потрібно принести свою і покласти її на полицю. Засновниці хабу переймалися, аби люди не несли старих та нецікавих книжок та побоювання не виправдалися, бо читачі приносять направду хороші видання, якими діляться із задоволенням. Зробити книжкові полиці хабу ще більш сучасними допоміг відомий фотограф Валентин Кузан, який є вихідцем із Довгого. Йому вдалося завдяки власній сторінці у Facebook зібрати понад 10 тисяч гривень та придбати сучасні книжки.
Екологія, урбанізм та освіта для кожного: як на Рахівщині незабаром з’явиться Ясіня Хаб
За два роки активісти ГО “Нове Ясіня” втілили безліч проєктів: маленьких і більших, зате глобальних у своєму сенсі. Ясіня чітко демонструє, як невеличка команда зі спільними цінностями об’єднала громаду та отримала чималу підтримку – товариську, партнерську, донорську, меценатську. Результат – потужний екорух, очищення простору, урбанізм, культурні й просвітницькі події для малечі й дорослих, освітній хаб “Креденц”.
Все почалося зі сміття. Точніше – з гір сміття у центрі Ясіня і байдужості влади. Це і був каталізатор змін. Травень 2018-го, серце селища потопало в смітті, чиновники мовчали, а жителям увірвався терпець, тож вони перекрили трасу державного значення Мукачево-Рогатин і влаштували мітинг. За кілька днів у вайбері зорганізувався чат небайдужих громадян, які об’єдналися й почали діяти, адже екологія направду є персональним питанням кожного. І завирувало! Суботники, суперечки з комунальниками, діалог із владою, пропаганда сортування відходів і загалом екологічного способу життя, зрештою, перше екосвято “Сімейний пікнік”. І це був тільки початок.
«Ми – команда ясінчан, яка об’єдналася довкола ідеї створення здорового та комфортного середовища для життя, розвитку, роботи та відпочинку. Ми знаходимо час, аби працювати на благо Ясіня, просувати якісні зміни всередині спільноти, – декларують засновники ГО. – Ми знаходимо кошти, аби фінансувати діяльність організації, і знаходимо односельчан, котрі стають з нами пліч-о-пліч. Адже тільки спільними зусиллями ми зможемо збудувати процвітаюче Ясіня».
Команда працює у кількох напрямках: екоцілі; культурні й освітні ініціативи; урбанізм; зелений туризм.
Одним із наймасштабніших заходів став «Сімейний пікнік». Сімейний пікнік 2019 – це велозаїзди і спортивні змагання для дорослих і дітей, 10 майстер-класів та екологічний квест, художні воркшопи та лекторій, благодійна ярмарка та фудзона, вечірка і танцювальний флешмоб. І, звісно, сортування сміття. А ще – 24 спонсори-підприємці та великі компанії; 13 спонсорів – приватні особи; 60 волонтерів та 895 зареєстрованих гостей.
Одна з направду неймовірних, життєствердних історій – це створення мистецького простору альтернативної освіти “Креденц”.
«Мультимедійний комплекс, своєрідний коворкінг, творчий простір, інклюзивне навчання та можливості для розвитку майбутніх лідерів. І це не про Київ чи один із обласних центрів, – каже Світлана Джунжик, менеджерка з комунікацій. – З такою метою ми живемо з моменту створення громадської організації у курортному закарпатському селищі Ясіня».
Молодь неабияк запалилися ідеєю! Адже є потреба, є ініціатива, є успішні, цікаві й важливі заходи, є люди. Не було приміщення. Території, яка стала би осередком, мозком змін у Ясіня – екологічних, соціальних, урбаністичних, творчих. Простору альтернативної освіти. Проте в Ясіні є будинок культури, який вже кілька років не працює, занедбаний, а в перспективі – аварійний. І тут слід було діяти: першочергово взяти в оренду частину приміщення, по-друге, зробити якісний ремонт, аби перевтілити депресивну будівлю в сучасну, світлу, оснащену й комфортну локацію для різноформатних заходів.
Волонтери порозумілися із селищною владою, тож винайняли частину приміщення будинку культури і почали шукати фінансування для ремонту й оснащення майбутнього креативного простору. Це була осінь 2019 року, гроші збирали на Спільнокошті через платформу “BigIdea”, відтак до свята Миколая залучили 78 тисяч гривень. Ще 85 тисяч гривень – завдяки гранту Міжнародного Фонду Відродження у рамках проєкту “Спільнота. Культура”. Решта – від донорів програми “Будуємо Україну Разом” (БУР). Важливо розуміти, що “Спільнокошт” – це гроші, зібрані серед місцевого населення, проте Спільнокошт також є донором, який контролює використання фінансових ресурсів згідно затвердженого бюджету. Після усіх процесів ГО має відзвітувати за всіма напрямками.
Життя вирувало, проте карантин поставив певні процеси на паузу. Та вже з його послабленням почалися толоки, аби підготувати територію до ремонту й дизайну, відбуваються закупи всього необхідного. До ремонту залучена команда волонтерів із “БУРу”. Тут йдеться про програму, у рамках якої волонтери у форматі таборів проводять роботу. До прикладу, за два тижні будівельно-розважального табору створюється молодіжний простір.
Також заплановані ще два окремі будівельні проєкти – оснащення громадського простору – Ясіня матиме мистецький мурал. Ще одна ініціатива – допомога двом-трьом місцевим родинам із ремонтом. Кожен із названих будівельних проєктів передбачає окремий бюджет та залучення коштів від додаткових донорів БУРу. Також будуть проводитися акції для залучення коштів із бюджету громади та від місцевих жителів і підприємців. До речі, завдяки БУРу “Нове Ясіня” зможе розраховувати на професійну допомогу майстра, дизайнера.
Будуємо Україну Разом (БУР)
Закарпатський осередок БУР утворився у жовтні 2019. А точніше, його річницю будемо святкувати 14 жовтня.
Саме тоді волонтерська програма переросла у потужний волонтерський рух по всій Україні, створивши такі осередки в різних регіонах України.
– Люблю розповідати історію створення створення БУР Закарпаття, бо мені вона видається дуже цікавою. Коли БУР почав створення осередків по Україні, то спочатку був виклик знайти того, хто буде координувати осередок у регіоні. Тоді обрали нашого координатора Павла (Павло Прижегодський). Він – людина, яка любить подорожувати і якраз у той час був у Парижі. Відтак, наш осередок був заснований на Ейфелевій вежі. Після того, як координатор був обраний, настав час формувати команду. 14 жовтня зустрілися активні люди Закарпаття та волонтери, які коли-небудь були на таборах БУР. З того часу ми працюємо над ідеєю БУРу та поширюємо її на Закарпатті, – розповідає комунікаційниця команди Ангеліна Чирибан.
Активність БУРу можна поділити на два напрямки: культурно-освітні події та волонтерські акції. Волонтерські акції, такі як БУРчик та БУР толока, є гарним прикладом знайомства через спільну роботу. А спільна робота – це завжди про єдність. Волонтери знають: якщо вони йдуть на таку акцію, то вони тут проведуть власний час із користю.
– Такі акції ми організовуємо за запитом людей. Якщо закарпатець знає об’єкт, де потрібна допомога, то йому потрібно всього лиш заповнити заявку, яку можна знайти на наших сторінках у соцмережах; протягом 2 тижнів ми контактуємо з людиною та узгоджуємо всі деталі. Кому ми допомагаємо? Це може бути сім’я, якій потрібна допомога в облаштуванні житла, або парк, який треба прибрати, або місце, де може бути молодіжний центр, або ремонт у соціально-значимому об’єкті міста чи села, – каже Ангеліна.
БУРчик – це дводенна акція взаємодопомоги та добросусідства, у ході якої волонтери допомагають облаштувати та ремонтувати приміщення громадських просторів або помешкання людей у скруті. А БУР толока – це одноденна акція виконання швидкої за обсягом роботи із залученням великої кількості волонтерів з числа місцевих мешканців. Мета такої акції – облагородити й розчистити заздалегідь відібрану локацію.
– Другий напрям нашої роботи – культурно-освітній, – діляться з нами у БУРі. – Ми не тільки працюємо руками, а ще й відпочиваємо душею. Ми робимо БУР квартирники для тих, хто любить послухати файну музику або поспівати самому у відкритий мікрофон. У період карантину, такий формат події ми перенесли в онлайн. Існує також формат БУР talks, щось на кшталт TEDx-формату: є декілька спікерів, які мають обмежений час на свій виступ. Кожен такий БУР talks має свою тематику, під яку ми запрошуємо виступити людей, які є професіоналами у конкретній сфері. Такий формат підтримують і волонтери осередку, і люди, які вже працюють у тематичній сфері.
БУР Закарпаття – це спільнота волонтерів та прихильників БУРу, що розвиває громадянську свідомість за допомогою волонтерських акцій та культурно-освітніх заходів. Що приємно, ця команда на Закарпатті досить стрімко росте. Ще рік тому в команді було 5 ініціативних людей, а сьогодні вже 15. Це люди, які приймають цінності БУРу та є відповідальними, перш за все, перед собою. Частина команди познайомилася із БУРом тільки декілька місяців тому, а вже сьогодні готова віддавати свій час задля розвитку волонтерського руху на Закарпатті. Це дуже тішить, що люди здатні чути та проникатись ідеєю.
– Протягом часу нашої діяльності найпотужнішими однозначно вважаємо формат волонтерської акції “БУРчик”. Перша така акція відбулася 16 листопада 2019 року. Тоді ми допомагали сім’ї, яка проживала у мукачівському соціальному гуртожитку. Умови там були не найкращі для проживання: останні 8 місяців сім’я жила без води, сантехніку покрали з блоку, у якому вони живуть, на стінах цвіль… А вже сьогодні вони є прикладом для всіх, адже два місяці тому вони зуміли зробити вже самі таку акцію для своїх сусідів. Заради таких сімей хочеться старатися, – ділиться успіхами Ангеліна.
За час існування БУРу на Закарпатті команда залучила до волонтерських акцій понад 100 волонтерів. Це люди, які готові брати на себе відповідальність за розбудову Закарпаття. Якщо кожен буде робити маленькі або великі кроки і вірити в Україну, то це впевнено можна назвати волонтеським рухом та внеском кожного з нас у спільну справу.
Текст: Галина Гичка, Росана Тужанська, Евеліна Гурницька, для Varosh
Тема розвитку області, у тому числі молодіжних середовищ, буде однією з головних на форумі Re:Open Zakarpattia, який пройде 7-8 листопада.
Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.
