Спецпроєкт про можливості підтримки для бізнесу з обласного бюджету
Третій рік від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Закарпаття проходить у статусі найбільш спокійного, глибоко тилового регіону. Після загального хаосу перших місяців великої війни у 2022-му прийшло остаточне розуміння: область має бути стійким міцним економічним тилом. А отже, питання виживання та справного функціонування бізнесу – один із найбільших викликів і важливих завдань воєнного часу.
Станом на серпень 2024 року на Закарпатті, за інформацією обласного департаменту економічного та регіонального розвитку, зареєстровано близько 50 тисяч фізичних осіб-підприємців та близько 6 тисяч суб’єктів малого й середнього підприємництва. За час повномасштабної війни в область релокувались 282 бізнеси, які нині продовжують працювати.
Які обласні програми та гранти можуть стати в пригоді діючим підприємцям або тим, хто всерйоз міркує над відкриттям власної справи? Яку допомогу пропонує бізнесу обласна влада в умовах енергетичної кризи та прогнозованих блекаутів? На яку підтримку від області можуть розраховувати підприємці, що працюють в агропромисловому секторі? Про це – далі у матеріалі Varosh.
Закарпатська ОВА
Програми та гранти економічного спрямування
Нині на Закарпатті діє одна велика Регіональна програма розвитку малого та середнього підприємництва на 2021-2024 роки. Один із важливих її акцентів – підтримка для підприємців-ветеранів, учасників бойових дій та членів їхніх сімей, повідомили Varosh у Департаменті економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА.
У межах згаданої програми виокремлено 3 напрямки, за якими підприємці можуть отримати фінансову допомогу з обласного бюджету:
- Конкурс стартапів: кошти виділяються на започаткування нової власної справи.
- Програма «Енерджи Хелп»: підприємці можуть отримати часткову компенсацію за придбані альтернативні джерела енергозабезпечення (генератори, зарядні станції, акумуляторні батареї, сонячні батареї, інвертори).
- Програма підтримки вітчизняного виробника в рамках Державної програми «Доступні кредити 5-7-9»: відшкодування відсотків за кредитами на розвиток бізнесу.
Конкурс стартапів
Конкурс стартапів проводиться Закарпатською ОВА від 2019 року. Його мета – підтримати фінансово нові бізнеси, які розпочинають підприємці області.
У 2022-му році конкурс був на вимушеній паузі через активність бойових дій та невизначеність перспектив, а вже у 2023-му його відновили.
Торік на проведення конкурсу було виділено 1 млн грн, за ці кошти профінансували 11 стартапів. Вже у 2024-му загальний бюджет конкурсу збільшили майже вдвічі – до 2 млн грн.
Минулого року на розгляд комісії надійшло 12 заявок, цьогоріч – втричі більше: 47. Прийом документів тривав із 1-го до 30 липня. Цього року одноразову виплату переможцям збільшили вдвічі: якщо торік виплачували 100 тис. гривень, то тепер заявники мали можливість отримати вже 200 тисяч.
Переможці визначаються за підсумками засідань профільної комісії, на яких підприємці представляють свої бізнес-ідеї, детально про них розповідають, пояснюють бізнес-плани. Участь у конкурсі можуть брати як підприємці-початківці, так і підприємці «з досвідом». Головна умова: аби бізнес, з яким вони подаються на конкурс, був для них новою справою, а не продовженням діючої.
Фінансування можуть отримати й люди, які до цього взагалі не мали справ із підприємництвом і не є фізичними особами-підприємцями. Однак в разі, якщо заявку погодять, відповідно до умов конкурсу доведеться оформитися як ФОП. Окремий акцент члени комісії роблять на бізнес-ідеях, з якими подаються ветерани, учасники бойових дій та члени їх сімей, внутрішньо переміщені особи, мешканці гірських територій.
Цього року за результатами конкурсу профільна комісія відібрала 12 стартапів із 47. Зокрема, підприємці отримали кошти на запуск студії звукозапису, виробництво фруктової пастили та батончиків, організації дитячої спортивної секції дзюдо, створення культурного простору та інше.
***
Одним із переможців цьогорічного конкурсу стартапів став проєкт «Твій інструктор». Так, автор проєкту, підприємець Іван Шпонтак отримав кошти на закупівлю автомобіля з автоматичною коробкою передач для надання приватних уроків водіння людям, що хочуть краще підготуватися до складання практичного іспиту в сервісному центрі МВС або покращити свої навички водіння.
Авто, закуплене за кошти від конкурсу стартапів
Іван Шпонтак нині працює директором автошколи УжНУ. Розповідає: для того, щоб курсантів допустили до складання іспиту в сервісному центрі, вони мають від’їздити 40 годин з інструктором. Однак деколи для набуття потрібних водійських вмінь цього часу замало. Також буває, що людина, яка вже має посвідчення водія, але тривалий час не користувалася автівкою, втрачає впевненість і досвід вдалого водіння.
Іван Шпонтак
Тож він вирішив запустити окремий проєкт “Твій інструктор”, на якому всі охочі зможуть у приватному порядку відшліфувати свої навички водіння й набути більшої водійської впевненості.
Соціальна скадова проєкту полягає в тому, що прибане за кошти стартапу авто буде надаватися для навчання, зокрема, й майбутніх водіїв із інвалідністю. Адже автошкола УжНУ – нині єдина в області, яка має сертифікацію для навчання водінню людей з інвалідністю. Для того, аби вони могли набувати водійських навичок, авто перед тим, як запустити в роботу, відповідним чином переобладнали.
На перші маршрути на новій автівці інструктори проєкту “Твій інструктор” вийшли на початку грудня. Відтоді можливістю покращити свою водійську майстерність у приватному порядку скористалося 15 людей.
Програма «Енерджи Хелп»
Програму «Енерджи Хелп» Закарпатська ОВА запровадила минулого року у період блекаутів. Вона покликана допомогти бізнесу покрити витрати на закупівлю та встановлення альтернативних джерел енергії.
Відповідно до програми, підприємцям відшкодовують частину вкладень на обладнання бізнесів генераторами, акумуляторними батареями, зарядними станціями, інверторами і навіть сонячними електростанціями. 40% відшкодування забезпечує обласний бюджет, 60% – бюджет територіальної громади, де зареєстрований суб’єкт господарювання, а сума компенсації залежить від суми сплачених бізнесом податків до бюджету громади за місцем його реєстрації.
В обласному департаменті економіки зазначили: всі дані звіряються з податковою службою, й чим більше заявник сплатив податків, тим більшу суму компенсації він отримає. Таким чином, в кожному конкретному випадку вартість відшкодування щоразу інша, однак вона не буде більша, ніж сума податків, сплачених бізнесом. У підсумку підприємець, сплачуючи податки до бюджету громади, з них же й отримує компенсацію на встановлення альтернативних джерел енергії. Утім, не все навантаження «падає» на територіальну громаду, адже частину витрат покриває обласний бюджет.
Від початку дії програми «Енерджи Хелп» у 2023 році станом на вересень 2024-го нею скористалися 216 закарпатських підприємців, яким відшкодували понад 27 мільйонів гривень на закупівлю альтернативних джерел енергії.
Програма діє й надалі, заявку на компенсацію можна подавати на порталі «Допомога Закарпаття».
Закарпатська ОВА. Грудень 2024
Програма підтримки власного виробника
Ще один інструмент державної підтримки, яким можуть скористатися закарпатські бізнеси – це програма відшкодування відсотків за кредитами «Доступні кредити 5-7-9».
У межах програми підприємці, що беруть кредит у банку на розвиток власної справи, можуть отримати відшкодування частини його ринкової ставки від держави, а самостійно сплачувати лише 5, 7 чи 9% річних за кредитом. При цьому відсоток залежатиме від розміру та типу бізнесу, його виручки та орієнтованості на створення нових робочих місць.
На Закарпатті на фінансування програми пільгових кредитів з обласного бюджету на 2024 рік передбачили 5 мільйонів гривень. Скористатися програмою можуть підприємці, які працюють у сфері переробної промисловості.
Виробництво харчових продуктів, текстилю, машинобудування, металургія – все це підпадає під визначення переробної промисловості, тож бізнеси області, що працюють в цій галузі, мають право на відшкодування відсотків за кредитами, залученими на розвиток власної справи.
Механізм відшкодування наступний: підприємець оформляє кредит у банку і до 10 числа щоквартально подає в обласний департамент економіки пакет документів. Компенсація за пільговими кредитами здійснюється також щоквартально до 25 числа.
Відшкодування, як і у випадку з програмою «Енерджи Хелп», забезпечується солідарно обласним бюджетом та бюджетом територіальної громади, де зареєстрований бізнес учасника програми у співвідношенні 40/60.
З метою найширшого інформування бізнес-середовища про можливість участі у програмі «Доступні кредити 5-7-9» в ОВА розробили окрему сторінку з детальною інформацією. Заявки приймають на порталі «Допомога Закарпаття».
Програми на підтримку агропромислового комплексу
Агропромисловий комплекс в обласній адміністрації визначають як один із важливих секторів економіки, на який щороку припадає до 15% регіональної валової доданої вартості.
Після земельної реформи 1995 року у власності й користуванні особистих селянських господарств перебуває 89% сільгоспугідь, у користуванні сільськогосподарських підприємств – 11%. Відповідно майже 90% валової продукції сільського господарства виробляється на господарствах населення.
Позаяк для Закарпатської області притаманна вертикальна зональність, що включає низинну, передгірну та гірську зони, то й ведення господарства у них мають свої відмінності. На низині гарно почуваються цінні, десертні сорти плодово-ягідних культур та виноград. Горяни через особливі кліматичні умови все більше спеціалізуються на тваринництві, тоді як рослинництво у гірській зоні культивується відносно незначно. А вже у передгірній частині області на виробництво продукції тваринництва та рослинництва припадає приблизно рівна частка.
Із початком повномасштабного вторгнення, аби підтримати сільгоспвиробників, обласна влада вдалася до безпрецедентного фінансування цільових програм, розповідає керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Ольга Перепелиця.
Ольга Перепелиця
Наразі в області діє 2 регіональні програми підтримки агропромислового сектору: з підтримки рослинництва і тваринництва. На їх виконання лише впродовж 2022-2023 років з обласного бюджету було спрямовано понад 32 млн гривень – в загальному більше, ніж за усі попередні 10 років. А у 2024-му на реалізацію заходів цих програм передбачили понад 36 млн гривень.
«Раніше по обом програмам ми мали по 2-3 заявки на рік. Минулого року – вже 29 заявок. Це означає, що люди починають довіряти і розуміти ефективність та дієвість такої підтримки. Тож ми й надалі акцентуємо роботу на тому, щоб аграрії не боялися, щоб реєструвалися як суб’єкти господарювання і провадили свою діяльність, маючи підтримку області», – каже Ольга Перепелиця.
І програма підтримки рослинництва в області, і програма підтримки тваринництва та переробки – компенсаційні: вони передбачають можливість відшкодування з обласного бюджету для суб’єктів підприємництва витрат на здійснення їхньої діяльності.
Підтримка рослинництва
За програмою підтримки та розвитку рослинництва в області юридичні особи, фізичні особи-підприємці, сімейні фермерські господарства можуть отримати компенсації на розвиток багаторічних насаджень; на поліпшення родючості ґрунтів та зрошення земель; на поліпшення матеріально-технічного забезпечення та розбудови інфраструктурних об’єктів; на розвиток органічного рослинництва.
Завдяки цій програмі суб’єкти господарювання, що займаються вирощуванням зернових чи бобових, городини чи ягід, доглядом за фруктовими садами, можуть отримати компенсацію до 80% на закупівлю сільгосптехніки для роботи, спеціальних матеріалів для організації роботи чи поливальних та зрошувальних системи.
У 2024 році відшкодування за програмою на загальну суму понад 19 млн грн отримають 28 суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням сільськогосподарських культур.
Підтримка тваринництва та переробки сільгосппродукції
Програма розвитку й підтримки тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції дозоляє підприємцям, фермерським та особистим сільським господарствам отримати компенсації за кількома напрямками.
Так, програма відшкодовує 80% вартості на закупівлю і встановлення обладнання для переробки молока чи м’яса на бійнях; придбання устаткування для утримання птиці, доїльних залів, вирощування риби та бджільництва. Знову ж таки, завдяки програмі підприємці та фермери, зайняті у галузі тваринництва, можуть отримати часткову компенсацію на закупівлю племінних сільськогосподарських тварин та бджіл.
Торік у межах програми часткове відшкодування отримають 18 підприємців, які працюють у сфері тваринництва та переробки і які звернулися по часткове відшкодування вартості придбаного обладнання й закупівлі племінних сільськогосподарських тварин. За результатами розгляду заявок їм погодили часткове відшкодування на майже 5 млн грн.
Ольга Перепелиця під час розмови
Як скористатися програмами
Заявки на відшкодування за обома програмами в Закарпатській ОВА щороку приймають до 15 жовтня. Основна вимога, відповідно до якої заявник може претендувати на компенсацію – він має бути зареєстрований як суб’єкт господарювання в області, пояснює Ольга Перепелиця.
«На сайті обладміністрації є затверджена форма заявки, за якою треба подавати відповідний пакет документів до департаменту агропромислового комплексу – або фізично, або надіслати поштою. Документи розглядає профільна обласна комісія, якщо виникає потреба щось додати чи уточнити, ми повертаємо їх із зауваженнями заявнику на доопрацювання. Комісія виїжджає на локацію, де працює суб’єкт господарювання. Там під фото- й відеофіксацію підтверджує, на що саме піде компенсація з обласного бюджету, і чи справді кошти будуть надані за призначенням», – розповіла Ольга Перепелиця.
Засідання профільної комісії. Фото: Закарпатська ОВА
Діалог влади та бізнесу
Не програма, але ще одна ініціатива керівництва області, покликана налагодити комунікацію з підприємцями і стати їм корисною – «Діалог влади й бізнесу». Це щотижневі онлайн-зустрічі, під час яких бізнес має змогу обговорити з представниками влади, установ та організацій проблеми, питання й виклики, що стосуються підприємницької діяльності.
Кожна нова зустріч має визначену тему і проводиться щочетверга з 15:00 до 17:00, долучитися до неї можуть усі зацікавлені через зум на порталі «Допомога Закарпаття» за постійно діючим посиланням
Ініціативу запровадили з тим, аби в режимі живого діалогу чути від підприємців про те, що їх турбує, й оперативно надавати консультації та роз’яснення від компетентних службовців і посадовців.
Серед таких тем, наприклад, питання бронювання під час воєнного стану або те, які грантові програми для бізнесу діють в умовах війни. Позаяк Закарпаття нині вважається умовно безпечним регіоном і туристичний бізнес працює надалі, окрему зустріч присвятили особливостям роботи туристичної галузі в умовах повномасштабного вторгнення. З огляду на енергетичну кризу, спровоковану російськими обстрілами, кілька зустрічей присвятили питанню адаптації та можливостей для бізнесу із залучення державної підтримки на закупівлю енергоносіїв.
Матеріали з усіх проведених «Діалогів» є у вільному доступі на порталі «Допомога Закарпаття». Тож в разі, якщо у когось із підприємців виникає потреба ознайомитися з тими чи іншими моментами, які стосуються їхньої роботи, вони можуть знайти відповіді на свої питання, зокрема, також і тут.
- Закарпаття: від дотаційної провінції до точки зростання. Виступ Василя Іванчо на форумі Re:Open Zakarpattia
- Голова НАЗК Віктор Павлущик: Маємо впровадити доброчесні стратегії поведінки на всіх рівнях – побутовому, професійному, державному
- Спільна дорога: як громаді на Закарпатті вдається залучати переселенців до активної участі
Тетяна Клим-Кашуба
Фото: Михайло Мельниченко
Цей матеріал підготовлений в рамках нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.
Проєкт втілюється Інститутом Центральноєвропейської Стратегії (ICES) спільно з нідерландською організацією Foundation of Justice, Integrity and Anti-Corruption (FJIAC) та словацькою Transparency International Slovensko (TI SK) у партнерстві з Закарпатською ОДА та обласною радою.
*** Матеріал не відображає позицію чи думку імплементаторів або донорів грантового проєкту. Відповідальність за зміст публікацій несе редакція Varosh.
