Щоб той, хто повернувся з фронту, не вів ще одну війну — з паперами, кабінетами й байдужістю
Шлях додому з війни дуже непростий. Замість такого необхідного спокою та відновлення, ветерани мусять знову боротися, аби подолати бюрократію та отримати допомогу від держави.
Для ветеранів діє чимало державних програм, які місцева влада втілює за запитом. Психологічна, правова допомога, підтримка протезування, реабілітація та допомога з житлом діють на рівні держави. Водночас на місцях різну підтримку надають чимало фондів, ГО та хабів, робота яких спрямована на те, щоб полегшити воїну процес повернення додому. Та повернувшись чи потрапивши на лікування/реабілітацію в Ужгород, ветерани бачать, що не все працює злагоджено і так, як того хотілося б.
Повернення з війни: історія Василя Поприка
Повернувшись з війни та вийшовши з лікарні, Василь Поприк прийшов до ветеранського хабу “Вдома” познайомитись.
— Просто тому, що там були такі самі хлопці й дівчата, як і я, — каже чоловік Varosh.
Каже, що перші тижні йому було важко адаптуватися до сприйняття цивільного життя:
— Спілкування з цивільними, їхні розмови, поведінка, інтереси — все цілком інше, ніж той світ, у якому я жив до того. Важко було знову знайти собі ще якусь одну, бажано дві, три, чотири цікаві справи, які будуть затягувати мене в це життя.
Василь Поприк “Вуйко”
Разом зі ще двома побратимами чоловік започаткував ініціативу “Вуйко Еко”, яка дуже швидко стала надзвичайно популярною серед закарпатців й не тільки. Потім пройшов відбір та навчання і став фахівцем із супроводу ветеранів.
— Мені хотілося спробувати допомогти ветеранам війни й членам їхніх сімей, тому що я сам ветеран. Мені трохи легше говорити з ними, ніж цивільній людині. Скоро рік, як я повернувся. Я пам’ятаю, як сам виходив після шпиталю, і бачу тепер, як хлопці виходять. Тобто, я ближче до них, а вони — до мене.
— Більшість наших хлопців, члени їхніх сімей, посестри просто практично не знають, куди, як, і з чим звернутися, — каже Василь Поприк. — Перша ціль наша – це скерувати людину, наприклад, по лікуванню, по соціальній адаптації. Розумієте, навіть контактів вони не мають після того, як повертаються в цивільне життя. Тому перший наш напрямок – це проконсультувати. Ми вже це все пройшли, наприклад, по МСЕКу, по лікарні, по санаторно-курортному відновленню, щоб стати на квартирну чергу. Це все важко спочатку, але ми це зробили й загалом все легше вирішується, якщо поруч людина, яка тебе скерує.
Ветеран каже: він та інші фахівці з супроводу допомагають людині обрати новий напрямок життя, звернутися в потрібну організацію, правильно скласти документи.
“Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
— Всі ці документи та паперова тяганина необхідні, щоб покращити якість життя ветерана, наприклад, оформити через УБД комунальні пільги, або стати на квартирну чергу людям з інвалідністю першої та другої групи. До того ж для всього є алгоритм дій. Бувало, хлопці або дівчата відмовлялися, але тому ми і є, щоб це все зробити. Я ношу заяви, що йдуть через обласну раду та програми підтримки. Так простіше — забрати від хлопців документи та понести самому в обласну адміністрацію. Тим більше, якщо хлопець повернувся з війни без кінцівки та ходити по установах для нього важко. Перелік документів загалом не такий великий — 3-4 довідки й все готово.
Перший напрямок роботи фахівця з супроводу — проконсультувати
Фахівці з супроводу: хто це і чим займаються
За ініціативи Міністерства у справах ветеранів України, з кінця минулого року у всіх регіонах триває набір людей на посаду фахівців з супроводу ветеранів.
— Вони надаватимуть ветеранам та їхнім родинам інформаційний супровід та підтримку щодо отримання статусів, соціальних гарантій, проходження реабілітації, освітніх та інших послуг, працевлаштування, започаткування власної справи тощо. І процес працевлаштування фахівців із супроводу зараз триває” — зазначила очільниця Міністерства у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
Незламні захисники: історії військових у фотопроєкті Varosh
Володимир Росоха, начальник управління з питань ветеранської політики Закарпатської ОВА, розповів Varosh, що станом на кінець березня 2025 року в області працюють 55 фахівців з супроводу:
— 33 фахівці перебувають в області на субвенції, 23 — на обласному бюджеті, — пояснив він. — 5 фахівців працюють в Ужгороді та 7 — по районах. Набір ще триває. У нас 64 територіальні громади, і плануємо, щоб у кожній громаді був свій фахівець супроводу. А в містах районного значення їх уже буде більше. Один фахівець з супроводу працюватиме з сотнею людей — ветеранами та їхніми родинами. Тому у нас потреба в майбутньому буде більше, ніж 64.
Перша на Закарпатті команда ветеранів війни та людей з інвалідністю з адаптивних видів спорту CS Gladiator
Володимир Росоха каже, що бажано, щоб фахівцем з супроводу був ветеран, хоча це не обов’язкова умова. За його словами, ветерани більш дотичні до потреб інших ветеранів, вони більше бачать і глибше проникають у проблеми.
— Після демобілізації людині важливо отримати юридичну, правову та психологічну допомогу, — каже Василь Питчак, фахівець із супроводу у просторі “Вдома”. — Кожній людині потрібен психолог. У кожного є свої травми, приховані і явні. А також юридична допомога, тому що при звільненні нерідко виникають плутані ситуації й людям можуть некоректно виплачувати кошти, часто виникають бюрократичні непорозуміння. Крім того, ветерану потрібна реалізація в соціумі, робота, заняття спортом.
— Непорозуміння стаються доволі часто, — пояснює Василь Питчак, — чи на етапі демобілізації людини, коли, наприклад, вона на лікуванні в Ужгороді, її військова частина у Запоріжжі, а військового просять прийти за документами в частину, бо у випадку неявки впродовж кількох днів його подадуть в СЗЧ (самовільне залишення частини). Також непрості для ветерана моменти часто виникають уже на етапі отримання певної допомоги на місці, починаючи з пошуку місця для паркування біля Ужгородської міськради чи необхідності написати ряд заяв/прохань, зробити 10 копій та пройти 5 кабінетів, нерідко вистоявши чергу.
Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
Нові програми: що змінюється в місті та області
В управлінні ветеранської політики департаменту соціальної політики Ужгородської міськради втілюють 4 програми підтримки військовослужбовців та ветеранів:
- програма соціальної підтримки військовослужбовців, ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною на 2023-2025 роки (зі змінами);
- підтримки сімей загиблих/померлих захисників України;
- підтримки військовослужбовців військової служби за контрактом;
- підтримки діяльності ГО ветеранів міста соціального спрямування.
Тепер міськрада розробляє ще одну програму підтримки, яка виникла на запит самих ветеранів: програма надання освітньої підтримки з подальшою матеріальною підтримкою на відкриття власної справи.
Уряд розширив програму компенсацій за працевлаштування ветеранів і ветеранок з інвалідністю
— Таке бажання висловили ветерани, які були звільнені з полону. У нас на обліку перебуває 6 таких людей, — каже директорка департаменту соціальної політики Алла Келемец. — Зокрема один з них, 22-річний юнак, захотів здобути вищу освіту, і ми пішли йому назустріч — почали розробляти нову програму підтримки. Поговорили про варіанти з УжНУ, там погодилися допомогти. Загалом ця програма буде реалізована не тільки департаментом соціальної політики, а всіма структурними підрозділами міської ради, до її створення будуть долучені багато служб. Кожне завдання цієї програми — це реальна потреба ветеранів.
В рамках неї ветеранам також надаватимуть й інші освітні послуги: вони зможуть пройти навчання на курсах різного типу, окрім вищої освіти. Зі слів Алли Келемец, департамент уже отримав запит від ветерана, звільненого з полону, на навчання на курсах масажу задля того, аби у майбутньому відкрити масажний кабінет.
У цю ж програму, яку розробляє департамент, планують також додати пункт медичної реабілітації ветеранів.
Ужгородська міська рада підписала Меморандум про співпрацю з ветеранським простором та ГО
14 березня міська рада підписала Меморандум про співпрацю із комунальним закладом «Ветеранський простір Вдома» та громадською організацією «Ветеранське об’єднання психосоціальної підтримки учасників бойових дій». Співпрацюватимуть у питаннях медичної реабілітації, соціального захисту, житлових та земельних питань, юридичної допомоги. Також допомагатимуть реалізувати проєкти за підтримки національних та міжнародних донорів.
— Будемо організовувати спільні заходи — форуми, обговорення, тренінги, культурно-просвітницькі та дозвільні заходи. Звичайно ж, надаватимемо інформаційно-консультаційні послуги та соціальну підтримку, — сказали Varosh у департаменті соціальної політики.
Перша автошкола для людей з інвалідністю працює на Закарпатті
В межах дії меморандуму міськрада залучатиме помічника ветерана — фахівця із супроводу, який допомагатиме у розв’язанні проблемних питань ветерана. Він консультуватиме щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг, зокрема щодо оформлення документів для отримання таких послуг.
Стоматологічна підтримка: досвід, що потребує вдосконалення
В Ужгороді діє програма безоплатної стоматологічної допомоги для захисників. На одного пацієнта передбачено відшкодування із міського бюджету до 25 000 гривень, — кажуть у міськраді. Програму реалізовують у двох клініках Ужгорода: LD&Varosh dental clinic (вул. Євгена Коновальця, 3/1) та AmoDent (вул. Капушанська, 145Б).
Щоправда, поки готувалась ця стаття, з’явилась інформація про припинення програми, бо закледані у місцевий бюджет кошти закінчилися.
— Програма безоплатної стоматологічної допомоги для ветеранів діє безперешкодно і надалі, щоправда, тепер ми тимчасово перейшли на фінансування з області, — сказав нам начальник управління охорони здоров’я Ужгородської міськради Ярослав Глагола. — Потрібно ще біля мільйона, виникла непередбачувана кількість військовослужбовців, які потребують протезування зубів. Міську програму стоматологічної підтримки ветеранів потрібно реанімувати, тому що коштів пілотного проєкту не вистачає. Це пов’язано, у першу чергу з тим, що в деяких випадках хлопцям потрібно ставити імпланти. Вартість імпланта — 11,5 тисяч, їх на одну щелепу оптимально треба 3-4.
Ярослав Глагола сказав: донедавна на одного бійця за державною програмою було передбачено 40 тисяч гривень, а кілька тижнів тому для ветеранів війни збільшили фінансування стоматологічної допомоги. Ще одна причина, чому, на думку Ярослава Глаголи, потрібно реанімувати міську програму полягає в тому, що державна програма пілотного проєкту передбачає надання стоматологічних послуг тільки учасникам бойових дій російсько-української війни.
— Натомість міська програма передбачає надання стоматологічних послуг як ветерану, так і членам їхніх сімей. Думаю, що бюджетна комісія і чергова сесія задовольнять потреби в додаткових коштах і ми знову фінансуватимемо програму з міського бюджету. Жодний військовослужбовець, який до нас звертається, не залишається без наданої допомоги. Всі потреби задовольняються, оскільки працює також і державна програма, — каже депутат.
Бюрократія: головний ворог ветерана
— Програма стоматологічної підтримки — недосконала, але чудово, що працює! Там теж є ряд побажань, — каже Дмитро Панарін, фахівець по роботі з громадськістю простору “Вдома”. — Почати, хоча б з того, що для того, аби ветерану полікували зуби, він сам має “виходити” документи на це лікування: отримати в клініці план лікування, віднести його в міськраду, надати там документи, зробити копії, написати заяву з проханням надати йому допомогу. В мене питання: то це він має просити про якусь послугу чи його мають запитати, чи потребує він якоїсь допомоги? Програми є, але, як на мене, вони працюють криво.
Крім того, аби полікувати зуби ветерану зі Сваляви, Тячева чи Воловця, він мусить приїхати в Ужгород, бо на місцях цю послугу наразі ветеранам не надають. “Немає фахівців. Поки що”, — каже Дмитро Панарін. В Мукачеві деякі клініки тільки зараз розглядають можливість запустити її.
Після фронту. Гори, плавання, собаки, або Немедична реабілітація військових на Закарпатті
Комунальний заклад «Ветеранський простір “Вдома”» Закарпатської обласної ради вже впродовж року консультує та забезпечує супровід ветеранів у соціальних питаннях (проходження ВЛК, МСЕК, ТЦК, пенсійний фонд, соцзахист тощо). Сюди входить також надання психологічної підтримки, юридичної допомоги, організовують спільно з дружніми організаціями реабілітацію та лікування ветеранів, допомагають з працевлаштуванням та дозвіллям.
— Найгостріша потреба для нас сьогодні — подолати бюрократію! — кажуть у ветеранському просторі “Вдома”. — З нею ветерани стикаються в територіальних громадах і в міськраді. Замість того, щоб прийти до ветерана, дізнатись про його потреби, кожна міська чи сільська рада зустрічають ветерана з вимогами написати безліч заяв і підписати стос паперів. За стільки часу цифровізації нашої країни вони не могли створити якісь бази! Не знали, що з їхньої громади пішла людина на війну! Натомість вони все ще живуть в аналоговому середовищі й кожен раз вимагають якусь довідку.
Дмитро Панарін: “З бюрократією ветерани стикаються в територіальних громадах і в міськраді”
Випадків, які ніяк не можуть вирішитися через неузгодженість та бюрократію місяцями, чоловіки у “Вдома” наводять чимало. Втім для того, щоб усе почало працювати, як слід, ветерани кажуть: потрібно налагодити правильну комунікацію і дуже бажано — звести бюрократичні моменти з підписами й ходінням по кабінетах до мінімуму.
Простір тісно співпрацює з ветеранським хабом, з центром зайнятості, шукають відповідні умови роботи для ветеранів, співпрацюють з громадськими організаціями, які надають психологічні, реабілітаційні послуги ветеранам та шукають необхідні грантові програми для розвитку бізнесу тощо.
Дрони, логістика, психологія: яку роботу шукають ветерани на Закарпатті
Працівники «Вдома» працюють у всіх районах — від Перечина до Міжгір’я. Зараз також проходить конкурс з набору фахівців, які супроводжуватимуть ветерана від подачі документів до власне отримання послуги чи працевлаштування.
Управління ОВА: спроба централізувати допомогу
В Закарпатській обласній адміністрації цього року створене Управління з питань ветеранської політики, також у деяких регіонах створені департаменти. Зробили таку реорганізацію для кращої координації та підтримки ветеранів. Очолив нове управління Володимир Росоха, який тільки в кінці січня демобілізувався з лав ЗСУ. Каже: створене управління було за ініціативи самих ветеранів.
— Управління створене для кращого опрацювання проблем ветеранів. Тобто, ветеран може прийти на місце і владнати всі питання в одному кабінеті. Йому не треба бігати по різних інстанціях. Він чітко знає, куди йому звертатися. Людина приходить до нас і на місці отримує повний пакет програм, які у нас діють в регіоні і в державі, — каже він.
З початку року управління запустило роботу команди ветеранів війни та людей з інвалідністю з адаптивних видів спорту CS Gladiator. У восьми лікарнях області діють реабілітаційні центри. Зараз у заклади охорони здоров’я працевлаштовують фахівців з супроводу, щоб ветеранам на місцях швидше надавалася допомога. Діє також програма по житлу: зі слів Володимира Росохи у цьому питанні закрита потреба для 26 ветеранів І та ІІ груп, а також ВПО.
Ветерани та чинні військові змагалися на Іграх нескорених захисників в Ужгороді
Щодо моментів бюрократичної неузгодженості з документами, на переконання Володимира Росохи, це питання на опрацюванні та буде вирішене вже незабаром.
— Ми зараз працюємо над тим, щоб ветеран прийшов до нас, і прямо тут, на місці зміг розв’язати свої питання й отримав необхідну допомогу, — каже Василь Питчак з простору «Вдома». — На жаль, у нас практично не працюють реабілітаційні центри. Дуже чекаємо, коли запрацює «4.5.0».
4.5.0: яким буде перший обласний центр реабілітації військових в Ужгороді
Щоб підтримка справді працювала
На Закарпатті чимало ініціатив для ветеранів — від освітніх програм до безоплатної стоматології. Але вся ця система буксує без ефективної комунікації та боротьби з бюрократією. Рішенням може стати розширення інституту фахівців з супроводу, диджиталізація процесів і реальна співпраця громад, влади та ветеранських спільнот. Бо той, хто повернувся з фронту, не має вести ще одну війну — з паперами, кабінетами й байдужістю.
- Вкладатися в своїх: програми підтримки закарпатських підприємців з обласного бюджету
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- Науковець та артилерист ЗСУ Віктор Трошкі: “Проблем через те, що я угорець, не було ніколи”
- Ветерани та чинні військові змагалися на Іграх нескорених захисників в Ужгороді
Зоряна Попович, Varosh
Фото: зі сторінки Ветеранського простора “Вдома”, Ужгородської міської ради та Закарпатської ОВА
*Цей матеріал підготовлений в рамках нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.
Проєкт втілюється Інститутом Центральноєвропейської Стратегії (ICES) спільно з нідерландською організацією Foundation of Justice, Integrity and Anti-Corruption (FJIAC) та словацькою Transparency International Slovensko (TI SK) у партнерстві з Закарпатською ОДА та обласною радою.
**Матеріал не відображає позицію чи думку імплементаторів або донорів грантового проєкту. Відповідальність за зміст публікацій несе редакція Varosh.
