СПЕЦПРОЕКТ

Міклош Бот і його українська поліфонія: як автентична музика об’єднує країни і нації

Про силу культурної дипломатії

en

Останні 3-5 років відносини між Україною та Угорщиною є, м’яко кажучи, не найкращими. За цей час країни-сусіди знайшли цілий список питань, через які періодично виникали загострення, спільно вибудували розлогу інфраструктуру протистояння, знайшли «яструбів» для гострих суперечок.

Однак, нічого подібного для порозуміння, на жаль, ні Київ, ні Будапешт практично не намагалися побудувати, хоч і постійно ледь не синхронно наголошували на необхідності компромісу.

За ці роки не з’явилося нікого, хто б опонував «яструбам», пропонував інше бачення, візію порозуміння.

Та це зовсім не означає, що таких агентів змін нема. Звісно, що є. Вони не зважають на політиків, а роблять свою справу, мабуть, навіть не замислюючись, що їхні вчинки та слова мають більшу вагу для єднання країн та націй, ніж політиків.

В українсько-угорському непорозумінні останні років такою людиною, без сумніву, є Міклош Бот – відомий угорський музикант та етнограф, який спершу планував, що Україна стане його просто черговим успішним проектом, як до цього були Китай, Іран чи Індія.

Miklo 1920

Сталося інакше. Останні 5 років, паралельно з тим, як псувалися відносини між Києвом та Будапештом, Міклош Бот їздив у експедиції Україною, аби дослідити і зафіксувати унікальність автентичного українського народного поліфонічного співу, коли в одній пісні може бути відразу 2, а часто й більше самодостатніх головних мелодій. Це ще називають суголоссям, чи багатоголоссям.

Угорський музикант не просто робив свою роботу, він жив нею. Співпереживав разом з українцями. Вивчав країну, людей, культуру. Вивчав стрімко, бо досліджував українські народні пісні – один з кодів нації, як вишиванка.


Його зачепила музика як музиканта. Зачепив феноменальність українського співу як етнографа.

Можливо, це прозвучить, як певне безумство, але ви тільки задумайтесь: українців ніхто ніколи не вчив цій техніці співу, він виник сам по собі в колективній свідомості української нації як вираз її унікальності та самобутності.

Міклош Бот усвідомив та відчув цю феноменальність відразу, розуміючи, що ця автентика зникає, як вона зникла в Європі, у тому числі в Угорщині, і знайти її можна хіба в Україні та Румунії.

Харизматичний угорець і взявся за цю справу, не підозрюючи, що його справа може означати значно більше, зокрема для двох країн та націй.

15168781 1151873991554989 2894131783216327066 O

Концерт у Будапешті

Як давно ви були на концерті, на якому люди плескали не тільки стоячи кілька хвилин поспіль, а й розчулено та зворушено до сліз? При чому, і це найдивовижніше, щоб сльози текли з очей не тільки у старших або літніх людей, а й у молоді…

3 роки тому, у жовтні, в Будапешті, в найбільш сучасному палаці мистецтв Угорщини Müpa відбувся такий концерт.

Це був один з перших та перший в Угорщині виступ Міклоша Бота в рамках його нового проекту – експедицій Україною, які він почав у 2014-ому році. Такий собі звіт за 2 роки пошуків та записів.


Bot 7k4a0209

Два роки до того концерту в Будапешті Міклош потрапив на фестиваль у Полтавську область, де почув український народний спів, і усвідомив, що нічого подібного він досі не зустрічав. Дізнався, що цей поліфонічний спів під загрозою зникнення та взявся все записувати.

За перші 2 роки угорець з командою об’їздив 26 населених пунктів України переважно в центральній Україні – Полтавська, Київська, Чернігівська області.

На концерті в Будапешті разом з Міклошом Ботом виступили, зокрема, учасники музичного гурту «Піснеграй» із села Попівка Миргородського району – колектив, який утворився на базі сільського клубу. Абсолютні аматори, але які зберегли традицію та автентику українського народного співу.

Власне, концерт у Müpa був не схожий на звичний концерт навіть народної музики. І справ не тільки в авторському акомпануванні українській пісні від колектива Міклоша Бота. На концерті було значно більше, ніж просто музика. Глядачам, більшість яких були українці з місцевої громади та їхні нащадки, показали записи з мандрівок Україною з розповідями українців.

Bot 7k4a0362

Серед цих записів був один, який проймав до мурах: відео про жінку, яка поїхала навідатися на могилу рідних, і на захаращеному кладовищі почала наспівувати пісню, накладаючи слова, вигадані спонтанно, на знайомий народний мотив.

Концерт тривав близько години. Коли виступ артистів завершився і вони разом вийшли подякувати глядачам, у багатьох з них були сльози. Це точно було від захоплення дійством. Можливо, від туги за рідним. Українська пісня точно проймає до сліз та зворушує.

Зрозуміло, що після такого Міклош Бот не міг зупинитися і обмежитися однією експедицією.


Bot 7k4a0450

Проект «Поліфонія»

У 2017-ому році Міклош Бот почав співпрацю в рамках проекту «Поліфонія» з українським музеєм Івана Гончара, спільними зусиллями створивши найбільший онлайн-архів української традиційної пісні.

Його вільно відвідати може кожен – вчитатися, вслухатися, підспівати. Ласкаво просимо на сайт проекту Поліфонія.

Наразі Міклош з командою оприлюднили знахідки з 11 етнографічних регіонів України з чіткою деталізацією записів за обставинами, жанрами, темами і мотивами.

Дивовижно, як так сталося, що саме угорець, а не українець започаткував цю справу.

Але не тільки цю.


Український двір у Диявольському котлі

Нехай вас не бентежить формулювання підзаголовку цього розділу нашої історії.

Диявольський котел – це один з найбільших у Європі фестивалів автентичної музики, який проходить відразу в 6 селах Угорщини на кордоні з Хорватією. Угорською він називається „ördögkatlan” і читається як «ердегкотлон» з особливим звучанням літер «ö».

Спершу Міклош Бот поїхав на цей фестиваль зі схожою програмою, яку він презенутвав на згаданому концерті в Будапешті. Але успіх та інтерес до його проекту та української пісні спонукав Міклоша й команду заснувати окремий український двір на фестивалі.

Mb 67707310 2315279208547789 8540590485830369280 O

Цього літа, у серпні, нашій редакцій пощастило бути на цьому фестивалі та побачити усе на власні очі, знову поспілкуватися з Міклошем.

Український двір Міклоша Бота на фестивалі „Ördögkatlan” – це стара хата з великим подвір’ям, де щороку виступають українські етнічні колективи. Цьогоріч це був колективи «Куточини» з селища Рокитне Рівненської області та «Рожаниця» з Києва. Якщо перший – це аматорський колектив, що існує вже 45 років, у складі якого бабусі (найстаршій Марії Кириловець 77 років), то другий колектив, що існує 11 років та складається з дівчат і хлопців, – професійний.

68261025 2311612402247803 8554327762632966144 O

За п’ять днів фестивалю українські виконавці виконали кілька десяток пісень, а також відтворили традиції святкування Купала та показали весільне дійство. Для цього з України привезли коровай, яким укінці свята пригостили всіх гостей Українського двору. Протягом фестивалю гостей пригощали також українським зеленим борщем та горілкою.


Processed With Vsco With C8 Preset

Культурна дипломатія

Сьогодні Міклош Бот продовжує свою українську справу та готує нову програму, яку планує представити у Будапешті вже у грудні цього року.

Харизматичний угорець з українським серцем є одним із тих «воїнів світла», які щодня зближують українську та угорську нації, дві сусідні країни. Займаючись піснею, Міклош робить значно більше, особливо у моменти непорозуміння, як сьогодні.

15194397 1151873778221677 1823088537835251349 O

Саме в цьому й сила культурної дипломатії: коли політики заходять у глухий кут у дебатах і суперечках, їм варто поглянути на ситуації під іншим кутом та повернутися до первинної мети та цінностей.

Приклад Міклоша Бота та успіх його українського проекту засвідчує, що в України та Угорщини нема насправді серйозних підстав для суперечок. У всякому разі, підстав для порозуміння значно більше.


Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.

1559804758 660x255

Текст: Росана та Дмитро Тужанські

У матеріалі використані фото та відео з офіційних профілів Міклоша Бота в мережі Інтенет, а також редакційний контент


en

56 #
# Міклош Бот # пісня # поліфонія # Угорщина # українські народні пісні