Новий адміністративно-територіальний устрій, завершення формування об’єднаних територіальних громад та нова державна стратегія регіонального розвитку, – це осі, які описують абсолютно нову систему координат, у якій розвиватиметься Україна в найближчі роки.
Формування цієї системи координат завершилося в 2020 році, – зі своєрідною вишенькою на торті у вигляді місцевих виборів, які відбулися ще й за абсолютно новим законодавством, але це дещо інша історія.
Утім, це зовсім не означає, що процес реформування завершився, а зміни стали незворотними та зрозумілими для громадськості.
Очікування та оцінки людей
Зокрема, згідно з результатами опитування, яке провів Фонд Демократичні ініціативи протягом серпня-вересня 2020 року в рамках проєкту Re:Open Zakarpattia, лише 15% закарпатців згодні повністю з тим, що “реформа децентралізації дасть громадам Закарпаття, незалежно від їхнього національного складу, більше можливостей для розвитку”, при цьому 25% – не згодні та 20% сказали, що їм важко відповісти. Серед нацменшин краю, а це словаки, угорці, румуни та роми, результати ще більш невтішні.
Так само насторожують відповіді на запитання, чи мають закарпатці вплив на ухвалення рішень у своєму місті чи селі: 53,6% респондентів зізналися, що насправді ніякого впливу не мають. І хоч це кращий показник, ніж за результатами аналогічного дослідження у грудні 2018 (тоді так відповіли 66,7% закарпатців), коли реформа децентралізації на Закарпатті була заблокованою, але все ж прогрес за 2 роки – мізерний, а виклик довіри до ключової реформи в Україні після Революції Гідності досі серед закарпатців невеликий.
Про ці виклики, нову систему координат, реформу та як завдяки їй створити нові історії успіху на Закарпатті та в Україні дискутували на окремій панелі форуму Re:Open Zakarpattia заступник Міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря, народний депутат та голова підкомітету ВР з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін, голова Закарпатської ОДА Олексій Петров та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Автору цих рядків пощастило бути модератором цієї розмови, і ось що найважливіше було сказано.
Реформа децентралізації – 1:0 на нашу користь
На Закарпатті, як і в інших областях, завершено перший етап територіально-адміністративної реформи, проведені місцеві вибори і своїх повноважень набули новообрані депутати місцевих рад та службовці місцевого самоврядування.
За словами Івана Лукері, перший етап територіально-адміністративної реформи та процес утворення об’єднаних громад пройдено достойно. Територіальні громади стали спроможними фінансово, ресурсно та інституційно, і тепер головним завданням Міністерства розвитку громад і територій є розвиток їхнього потенціалу та всього регіону.
Однак для цього потрібно відповісти на ключові питання: в якому напрямку хоче розвиватись регіон і кожна громада поокремо. Тільки після цього можна зрозуміти, якою буде роль держави і уряду.
Як пояснив Лукеря, наразі держава змінює пріоритети в системі планування, відходячи від підтримки конкретних регіонів чи громад, натомість, звертаючись до функціональних типів територій. Така філософія закладена в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, яка була ухвалена всередині цього року.
Що це означає? Якщо мова йде про гірську чи сільську місцевість, то вона буде з однаковими потребами в різних регіонах. Тому повинен працювати однаковий підхід та однакові можливості по всій країні. До всього, міністерство хоче підвищити роль ОДА в координації зростання громад, запровадивши заступника з питань регіональної політики і розвитку території. Окремо потрібно перезавантаживши агенції регіонального розвитку, щоб збалансувати ефективну систему планування, каже Іван Лукеря.
До слова, за одним із сценаріїв, Агенції регіонального розвитку будуть переформатовані під офіси євроінтеграції, які вже почали відкриватися в різних регіонах України, зокрема в Херсоні, Дніпрі.
Ще одна особливість та наслідок нової системи координат, каже директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, територіальні громади стали конкурентами.
Конкуренція, в тому числі, за державні ресурси, за кадри на місцях, за матеріально технічну допомогу з інших джерел. Виграватиме в ній той, хто системно підходить до роботи і працює на випередження. Це стимулюватиме кожну громаду до розвитку, підкреслює Слобожан. Відтак, відсиджуватись означає залишатись в стагнації. Без чіткого бачення, без стратегій розвитку, громада буде нецікава інвестору. Вигравати цю конкуренцію не вийде, якщо стратегія буде, але лише на папері, без реального втілення.
З іншого боку, додає Слобожан, реальні планувальні документи – це додаткові ресурси, такі як Державний фонд регіонального розвитку, секторальна субвенція, тощо. Зрештою, потрібно працювати з місцевим бізнесом, який наповнює бюджет. Не потрібно поспішати обкладати його податками, натомість, прогресивну його частину стимулювати до збільшення податкових надходжень.
Додаткові можливості вже завтра
Народний депутат Віталій Безгін вважа, є що реальна перемога може чекати Закарпаття у випадку ухвалення законопроекту про стимулювання територій і зміни до податкового кодексу, щоб змінити податкові стимули для розвитку бізнесу.
Мова йде про створення так званих вільних економічних зон.
Його підтримав та доповнив Олексій Петров, що є регіон має реальний потенціал стати учасником території пріоритетного розвитку. Такий досвід був в Закарпатті на початку двохтисячних, і це була висока динаміка зростання економіки.
Про це досвід радимо почитати в окремому великому матеріалі Закарпатське інвестиційне диво, про яке мало хто знає.
Є сподівання, що Закарпаттю вдасться стати західною областю в цій моделі (ще одну вільну економічну зону планують створити на Донбасі). Крім цього, ОДА систематично вивчає фінансову спроможність кожної громади, відслідковує зміни в показниках. І наступний рік, буде викликом для окремих з них, у зв’язку не дуже втішними прогнозами і певним просіданням по економічних показниках. Це виклики, які в тому числі створює пандемія коронавірусі. Є сподівання на те, що Закарпатська обласна рада створить додатковий фонд по підтримці нових громад.
Як зауважує Іван Лукеря, важливо, що завдяки новій політиці Кабміну, голова ОДА з місцевим самоврядуванням може прогнозувати об’єми коштів, які вони можуть отримати в розрізі найближчих років. Це дуже важливо в умовах, коди жоден проект в Україні не може бути реалізованим за період менше року. При цьому, в місцевого самоврядування є потенціал конкурувати за ресурси, подаючи якісні проекти. Свідченням цьому є конкурс секторальних проектів. На нього подано близько 800 заявок, з яких потрібно відібрати 70. Однак, сам об’єм заявок означає, що громади готові і можуть подаватись. Потрібні прозорі правила гри та пріоритети.
Нові дороги як потенціал
Держава планує здійснити аудит дорожньої інфраструктури, яка наявна в усіх регіонах, поінформував заступник міністра регіонального розвитку Іван Лукеря. Це важливо для того, щоб зрозуміти, що насправді існує, яке воно має значення для держави, регіону та громади. Відтак, можна виставляти пріоритети, визначати ресурси для утримання і розвивати.
Важливим завданням на початку реформи децентралізації було зробити громади доступними, і ця політика повинна продовжуватись.
«Працюю в місті – живу в селі». Це філософія, яка діє в багатьох країнах Європи. Сьогодні вона доступна й закарпатцям.
Можливо, в цій історії буде відведена окрема роль районним радам, які будуть формувати транспортні зв’язки між громадами, планування перевезень.
Натомість, Віталій Безгін акцентує, що по завершенню періоду передачі майна з районного рівня на рівень громад, районним радам буде сенс саморозпускатись, принаймні тим, в яких ключові процеси не передбачаються. Головними пріоритетами будуть регіон та громада. Власне й дороги, матимуть значення саме з точки зору держави, області та конкретних громад.
Стратегії як фактор зростання
Як наголосив Іван Лукеря, зараз Державна стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки виходить з 3 ключових пріоритетів: регіональна економіка, якісне надання послуг (освіта, медицина, професійна освіта, тощо) і “зшивання” країни.
Наступний крок повинен зробити – регіон: визначити що для нього означає зростання.
Вкінці, своє бачення скаже місцеве самоврядування громад. І це вже може бути широкий спектр завдань, навколо яких зосередиться громада. Можливо, на Закарпатті буде спроба запровадити проекти на основі державно-приватного партнерства. Перші спроби відпрацьовуються в регіонах на сході. Фактично, це означає що громада надає виробничу площадку, а бізнес – технології та устаткування. В результаті, ми можемо отримати нові центри креативної економіки, нове дихання деревообробної галузі, тощо.
До слова, про формат державно-приватного парстерства найчастіне говорять на Закарпатті, коли заходить мова про відновлення роботи аеропорту Ужгород. Але поки безрезультатно.
Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров додав, що наразі відбувається робота над стратегією розвитку Закарпаття, і вона найближчим часом буде завершена, а документ буде ухвалено Закарпатською обласною радою вже VIII скликання. Залучені до процесу учасники намагаються зробити її відповідною за пріоритетами до державної.
Загалом, Закарпатська ОДА та особисто Олексій Петров, який з часу проведення форуму встиг змінити амплуа з “губернатора” на голову облради, бачить два потужних напрямки розвитку: індустріалізація та туризм.
Пандемія показала, що далекі виробничі ринки можуть поставити під серйозну загрозу сталість виробничих ланцюжків країн ЄС. Закарпаття знаходиться «під боком», і є ємким ринком з людським потенціалом, та широкими можливостями.
У цьому напрямку першочерговими завданнями є підвищення пропускної здатності наших кордонів. Над цим потрібно працювати вже, каже Петров. Перше, що вже почалося втілюватися – це якісні дорожні артерії в області, які ведуть до контрольно-пропускних пунктів. Ця робота буде продовжуватись й надалі, запевнив Петров. Паралельно вестиметься робота над розширенням пропускної інфраструктури на кардонах з ЄС. Якщо Закарпаття отримаємо ще й участь у ВЕЗ, то це дасть шалений синергічний ефект, переконаний вже екс-голова ОДА та новоспечений голова облради.
У цьому ключі радимо переглянути наше дослідження Ізольовані в центрі Європи: як подолати інфраструктурну відсталість Закарпаття
Інший напрямок це розвиток туристичних центрів. Пріоритетами виглядають гірськолижні курорти та термальні басейни. Тут маємо великий потенціал, адже сніги в нас тримаються довго (хоча на думку частини експертів, це умовна перевага, і незабаром на Varosh вийде детальна історія про це), а джерела тепліші, ніж в Угорщині.
Звісно, в певний момент часу нас зупинятиме єдине: відсутність належних документів в місцевого самоврядування. Тут мова про стратегії розвитку, стратегії екологічної оцінки, просторова планувальна документація.
Звісно, це все коштує великих грошей, яких в громад наразі немає. І ми будемо шукати можливість ці кошти знайти. Однак, громади також повинні працювати над їхньою розробкою вже сьогодні. Без документів ніякий бізнес не захоче зайти. Олександр Слобожан додає, що документи треба не лише мати, а й діяти за ними. Стратегія має бути інклюзивна в усьому, і органи місцевого самоврядування повинні в своїй діяльності дотримуватись її. Тому плани соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми, планувальна і містобудівна документація, – це той перелік документів, які громада повинна мати і виконувати. Якщо вона реально чекає інвестора.
Фінансування на такі потреби передбачено в 2021 році завдяки спецфонду, сформованому в партнерстві на міжнародному рівні, акцентує Іван Лукеря. Об’єм спецфонду – 62 млн грн. Це невеликі кошти, але їх можуть отримати громади на конкурсній основі, тому все залежить від якості заявок та відповідальної й пріоритетної політики. Загалом, громадам варто вже сьогодні без орієнтації на якісь конкретні конкурси готувати банк проектів за пріоритетами. У них має бути визначено, що громада планує зробити в найближчі 3-5 років. Це буде свідченням серйозності намірів.
До всього, каже Лукеря, Мінрегіон працює над тим, щоб закарпатські громади могли брати участь в Дунайській транснаціональній програмі, яка створює правові підстави для отримання коштів з фондів ЄС та здійснення спільних проектів з країнами-членами Європейського союзу. Це будуть додаткові джерела ресурсів на розвиток громад, зміцнення транскордонного співробітництва. На 2022 рік планується сформувати фонд транскордонного співробітництва, який буде дофінансовувати програми, що реалізовуватимуться спільно з країнами ЄС, чиї кордони прилягають до українських.
Віталій Безгін поділився планами Верховної Ради України. Відповідно до них планується запустити систему моніторингу спроможності громад, щоб кожна громада могла би відслідковувати свій прогрес відповідно до сталих індикаторів. Державі, в свою чергу, буде зручніше визначати стимули і пріоритети, щоб відповідати потребам громад для розвитку.
Отже, реформи тривають і 2021 рік стане не тільки тестом на спроможність для регіонів у новій системі координат, а й шансом на швидкі якісні зміни та нові історії успіху. З радістю розповімо про них за рік.
Усю панельну дискусію можна переглянути у відео:
Володимир Феськов, експерт з децентралізації, спеціально для Varosh
Головне фото – Сергій Гудак. Фото до матеріалу – Карл Смутко
Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.
