У неділю Закарпатський академічний обласний музично-драматичний театр закриває свій театральний сезон прем’єрою української оперети "Шаріка". Її автором є відомий драматург і композитор Ярослав Барнич, який має безпосередній стосунок до Закарпаття.
.jpg)
У 1930-х роках Ярослав Барнич написав кілька оперет, які з успіхом і нині йдуть на українських театральних сценах. Після Другої світової війни виїхав за океан, що й спричинило накладання табу на його ім’я в радянських час. Серед найвідоміших оперет Ярослава Барнича – "Шаріка" та "Гуцулка Ксеня". Так-от, "Шаріка" якраз розповідає про те, як січові стрільці стояли на Закарпатті. Друга дія п’єси відбувається в Хусті, де між українським сотником та місцевою мадярською дівчиною на ім’я Шаріка народжується кохання, яке триває впродовж життя, незважаючи на перешкоди. Цілком можливо, що сам Я.Барнич був у сотні Клима Гутковського, яка базувалася в Хусті наприкінці 1914 року. Принаймні, рідкісне ім’я Клим носить один із центральних персонажів твору.
– "Шаріка" з успіхом іде на сцені львівського, тернопільського, івано-франківського театрів. І дуже приємно, що оперету про кохання січового стрільця нарешті ставлять у Закарпатському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв. Це акт історичної справедливості і стосовно Ярослава Барнича, який працював в ужгородському театрі, і до січових стрільців, чиї могили, часто нині безіменні, розгубилися на просторах Срібної Землі – від карпатських перевалів і до Ужгорода, де був величезний військовий шпиталь, та Мукачева, де розташувався Кіш "січовиків", – каже Олександр Гаврош, завліт Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв.
