Будівлі міжвоєнного періоду (1919-1939) говорять більше, ніж ми звикли помічати. Саме в цей час поступово відбулася революція в підході до забудови, заклалися основи сучасної архітектури – бездоганно лаконічної для фахівців і незрозуміло простої для більшості містян. Поєднання нових технологій і матеріалів, відмова від надмірного прикрашання, авангардність мислення архітекторів стали передумовою виникнення архітектури модернізму. "Менше означає більше" – цей вислів німецького архітектора Людвіга Міса ван дер Рое якнайкраще ілюструє зосередженість на призначенні забудови.
– У міжвоєнний період Ужгород і решта Закарпаття опинилися у складі Чехословацької республіки, а, отже, і у контексті світового модернізму. Власним баченням особливостей архітектури модернізму в Ужгороді з нами поділиться художниця й урбаністка Ліна Дегтярьова. Протягом публічної розмови з Ліною Дегтярьовою ми розглянемо економічні й політичні передумови виникнення архітектури модернізму в світі на прикладі кількох держав – Третьої французької, Чехословацької, Турецької і Польської Республік, Німецької держави, США та інших; Дізнаємося про особливості втілення нових архітектурних стилів на території Чехословацької республіки, до якої входив Ужгород у міжвоєнний період. Проаналізуємо споруди ужгородського модернізму з точки зору функційності, – кажуть організатори.
– Архітектура для мене є предметом самоосвіти, і через усвідомлене захоплення я можу займатись цим більш глибоко, аналізуючи те, що вдалося побачити у численних мандрах і відрядженнях. Я розповідатиму про архітектуру модернізму через призму сприйняття візуала, художника. Це не буде гід по архітектурних стилях чи суцільне порівняння нашої забудови з закордонними взірцями. Розповідатиму про архітектуру модернізму передусім через логіку її появи та функційне призначення, – говорить Ліна Дегтярьова.
Ліна Дегтярьова – художниця, урбаністка, дослідниця архітектури модернізму.
Квитки доступні тут.
