Редакції Varosh вдалося ознайомитися з офіційною відповіддю АТ «Укрзалізниця» на запит Закарпатської ОДА щодо можливості запуску швидкісних електропоїздів за маршрутом «Київ – Ужгород».
Експерти Укрзалізниці називають 3 ключові «технічні та технологічні проблеми».
Перша: на відрізку Львів – Ужгород – Львів є ділянки залізниці з підйомом до 32% (у листі вказано саме %, хоча імовірно, у листі припустилися технічної помилки і йдеться не про %, а про проміле – ‰, що є 1/10%, тобто може йтися про кут підйому 3,2%), у той час як електропоїзди ЕКр-1 «Тарпан» та HRCS2 Hyundai Rotem повинні експлуатуватися на ділянках з максимальним підйомом до 30% (ймовірно, ‰, або 3,0%).
Більше того, як повідомив голова Закарпатської ОДА Олексій Петров з посиланням на представників Укрзалізниці, під час експериментальних поїздок двічі виходив з ладу двигун на «Тарпані».
Друга причина, озвучена Укрзалізницею: «кліматичні умови високогір’я та перепад температур зумовлюють обмерзання підвагонного та дахового обладнання, забивання снігом фільтрів конвертор-інверторів тощо».
Третя причина: можливі випадки нестабільної напруги або її перепади в гірській місцевості, що «може призвести до повної зупинки та неможливості подальшого зрушення поїзда з місця».
Зауважимо, що тестові запуски «інтерсіті» між Ужгородом і Львовом відбулися в серпні 2018 року, майже відразу після відкриття нового Бескидського тунелю. До того, питання запуску поїздів “інтерсіті+” з Києва до Ужгорода було підтримано на рівні Укрзалізниці та профільного комітету ВР.
Однак, з огляду на вказані УЗ проблеми, наразі питання запуску «інтерсіті» між Закарпаттям і Києвом, чи бодай Львовом, знімається з порядку денного, зауважують в Закарпатській ОДА. Водночас, за словами Олексія Петрова, топ-пріоритетом у цьому контексті стає відновлення регулярного авіасполучення через міжнародний аеропорт «Ужгород» – спершу з Києвом, а тоді, можливо, й з країнами Європи.
Однак, для цього також є низка перешкод: по-перше, відсутність нової угоди між Україною та Словаччиною про використання повітряного простору сусідньої країни для інструментального супроводу Украерорухом літаків, і ця угода мала би бути підписана вже цієї осені; по-друге, попит, а відтак рентабельність напрямку «Київ – Ужгород», і відповідно можливих компенсаторів для зацікавлених компаній, до прикладу, спорудження вантажного терміналу в аеропорту та його експлуатація.
Детальніше про розвиток інфраструктури Закарпаття ви можете переглянути в окремому дослідженні «Ізольовані в центрі Європи: як подолати інфраструктурну відсталість Закарпаття». Крім того, радимо переглянути пряму мову голови Закарпатської ОДА Олексія Петрова, в якій він пояснює перешкоди та перспективи розвитку інфраструктури регіону.
