У Києві відбулася традиційна відкрита чайна церемонія українського чаю. Під час заходу присутні, серед іншого, могли також спробувати чай з експериментальної чайної плантації на горі Жорнина поблизу Мукачева.
Чай з сировини, зібраної на експериментальній плантації, вже кілька років виготовляє киянин Максим Малигін, який є членом Асоціації європейських чайних фермерів.
Потрапивши у 2013 році на плантацію під Мукачевом, з того часу він вивчає все, що пов’язано з вирощуванням чаю на так званих «нових чайних територіях».
Максим Малигін на чайній дегустації. Фото Ольги Шпиці
Мистецтво виготовлення сильно ферментованого улуна “Червений Шаркань”
У коментарі Varosh Максим Малигін розповів: чайний лист безпосередньо на плантації на горі Жорнина зібрав у 2015-му, й відтоді впродовж 5 років відпрацьовував рецептуру виготовлення чаю з нього – сильно ферментованого улуна поздовжньої скрутки, який згодом отримав назву «Червений Шаркань».
Технологія приготування сильно ферментованого улуна передбачає кілька етапів. Це, зокрема, зав’ялювання чайного листа, струшування, скручування і власне сама ферментація. Після цього також чай потрібно кілька разів прогрівати, аби він набув потрібного смаку й аромату. Готовий чай додатково також має відлежатися й «відпочити».
Сильно ферментований улун “Червений Шаркань” Фото Ольги Шпиці
Окрім того, що в процесі приготування чаю Максим Малигін тестує чай самостійно, доводячи його до потрібного стану, для підтвердження експертизи й отримання відгуків надсилає готові зразки фахівцям, включно й за кордон.
«Вперше чай із плантації на Закарпатті виготовили у 1950 році. Тодішні експерименти підтвердили гарну якість чаю і наявність у ньому своєрідних смаку й аромату. Утім за підсумками експериментів науковці відзначали, що дослідження з вивчення якості сировини та готового продукту мають бути розширені», – розповів Максим Малигін.
“Червений Шаркань 2024”. Фото Наталії Сусуловської
Експериментальний проєкт з вирощування чаю на Закарпатті, який розпочався у 1949 році, згорнули у 1956-му. Чайні кущі на основній плантації викорчували, засадивши ділянку традиційними сільськогосподарськими культурами.
З 2019 року, розчистивши ділянку, на якій збереглися 330 кущів, група ентузіастів доглядає за нею й займається її відновленням. З того часу, каже Максим Малигін, якість зібраної сировини на ділянці відчутно покращилася.
Фото Наталії Сусуловської
«Відкриті чайні дегустації у Києві відбуваються з 2018 року, й щороку на них присутній «Червений Шаркань». Після того, як ми почали доглядати за плантацією, якість чайного листа значно виросла, лист стандартизувався, – каже Максим Малигін. – Для того, аби виготовити якісний чай, сирий лист має бути максимально однаковий. Якщо листочки різні за розміром, то й процеси в них ідуть по різному: вони інакше зав’ялюються, ферментуються й сохнуть. Тож якісний чай – це завжди відбірна сировина: однакового розміру, структури тощо».
Саме тому, за його словами, виробництво чаю в Азії вважається мистецтвом, а з року в рік чай, зібраний на одній і тій самій ділянці, буде різним. На це впливає змінюваність погоди та відповідно зміщення термінів збору чайного листа. І саме в цьому й полягає мистецтво виготовлення чаю: щоб в цих змінних умовах щоразу робити продукт, який матиме стабільні характеристики.
Чайна дегустація 2025. Фото Ольги Шпиці
З 1 кг сировини з плантації виходить 200 г готового чаю
Чай для «Червеного Шарканя» на експериментальній плантації на Жорнині щороку збирають орієнтовно з середини травня до середини червня. Перед цим навесні проводять формувальну обрізку, видаляючи старі гілки та листя. Після обрізки, каже Максим Малигін, чайні кущі випускають нові листочки, які мають набрати силу, й так уже їх можна збирати для виготовлення чаю.
«Щороку збираємо приблизно 1 кг свіжого листа, з якого після ферментації виходить приблизно 200 г готового чаю. Але в цих умовах його не може й не повинно бути більше», – каже Максим Малигін.
Дегустація “Червеного Шарканя”. Фото Ірини Лісової
Пояснює: зараз на ділянці здійснюють формувальні роботи, які триватимуть ще найближчі 3 роки. Вони потрібні для того, щоб довести кущ до «дорослого стану», аби відтак з нього можна було збирати більше сировини. Але власне на етапі формувальної обрізки з кущів збирається менше самого чайного листа.
Разом із тим, навіть якщо за 3 роки ділянка таки досягне повної зрілості, вона зможе дати не більше 1-2 кг готового чаю.
«І більше й не треба, адже ми говоримо про дослідницьку плантацію, а не промислову, яка до того ж є об’єктом природно-заповідного фонду – каже Максим Малигін. – Мені важливо довести, що чай у цих умовах вирощувати і збирати можливо з дотриманням усіх технологічних процесів. А де і як розвивати надалі масштабніше промислове виробництво – зовсім інше питання».
- Якщо вам подобається те, що робить команда Varosh — підтримай нас донатом тут.
Відкрита чайна дегустація у Києві. Фото Наталії Сусуловської
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото надані Максимом Малигіним
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
