Мінеральна вода та солона карамель стали головними інгредієнтами нового закарпатського торта “Солочин”. Фірмовий торт села Солочин на Свалявщині розробила Тетяна Русин, власниця магазину-кав’ярні “Старий Мадьяр” в Поляні. Жінка також є авторкою ще трьох тортів “Свалява”, “Поляна” та “Сонячний”.
Історія торта “Солочин” почалася з торта “Свалява”, який Тетяна Русин створила ще 2019 року за ідеєю Федора Шандора:
— Він приїхав, щоб організувати фестиваль “Свалявська шитименя” та оголосив конкурс на торт “Свалява”. Тоді люди це проігнорували, а я відгукнулася, бо мені стало цікаво. В мене тоді була кав’ярня і там працювала кондитерка. Ми вдосконалили старий рецепт бабки Морішки, розробили дизайн зі старим дубом, який росте в центрі Сваляви, – каже Тетяна Русин. – У кожен тортик я вкладаю філософію міста. Ми не просто зліпили коржі і написали на них назву. Щоб створити фірмовий торт, ми поринаємо у легенди міст, вподобання місцевих жителів.

Тетяна Русин і торт “Свалява”
Жінка каже, що вже згодом два варіанти торта “Свалява” запропонувала кондитерка з кав’ярні “Mirella”, але сприймає це спокійно. Впевнена, що таких тортів мали би створити й більше.
З пандемією кав’ярня Тетяни закрилася, але досвід кондитерства і обладнання залишилися. В жінки постійно з’являються ідеї тортів та смаколиків, втілюють їх разом з командою. В певний момент у Сваляві відкрив кондитерську Аркадій Желук, кондитер та переселенець зі сходу України, спільно з ним розроблялися торти “Поляна”, “Сонячний” та “Солочин”.
Ініціатором створення торта “Солочин” став Богдан Цімболинець – екскурсовод і водій швидкої з села Солочин. Він звернувся до Тетяни з проханням розробити торт для свого села. Тетяна почала вивчати особливості села, щоб підібрати справді автентичні інгредієнти.
— Важливо було зробити й так, щоб торт витримував швидку заморозку, це важливо і зручно для продажу в кав’ярнях, — пояснює Тетяна Русин. — Тому в основу лягли меренгові коржі.
Головний інгредієнт торта “Солочин” – солона карамель, яку місцеві жителі назвали обов’язковою складовою. Наступний акцент – мінеральна вода, бо ж у Солочині багато джерел. У торті – профітролі з солоною карамеллю. Вони символізують бульбашки мінеральної води та нагадують про легенду про валуни, що оберігали село.
Оздоблений торт малюнком з берізками, родзинкою Солочина, та горами – Крихая та Тесаник, які оточують село.
— У нас було дев’ять рецептів тортів, я дуже вибагливо до всього ставлюся, – зізнається Тетяна. — Кожен варіант проходив дегустацію серед друзів, працівників та активних жителів села, які потім писали свої пости про торт. Зрештою минуло три місяці, як ми знайшли ідеальний варіант!
Наразі торт “Солочин” можна придбати в магазинах “Старий Мадьяр” у Поляні та в селі Солочин у кав’ярні Богдана Цімболинця. Незабаром він може з’явитися і в кав’ярнях Ужгорода, свій кондитерський цех “Дипломат” Аркадій Желук переніс зі Сваляви в обласний центр.
Солочин — невелике село на Закарпатті з населенням понад тисячу людей. Його назва походить від солончакового ґрунту, поширеного в цих краях. Село розташоване у складі Полянської громади, яка лідирує в області за надходженнями туристичного збору — за дев’ять місяців 2025 року громада отримала 4,7 млн гривень. Громада відома, насамперед, своїми туристичними комплексами та термальними водами.
Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
*Ця публікація не є рекламною. Наше медіа не отримувало фінансової винагороди за її створення чи розміщення. Ми поділяємо інтерес до цієї теми та публікуємо матеріал виключно в рамках партнерських відносин, що базуються на спільних цінностях і прагненні висвітлювати важливі суспільні питання.
Зоряна Попович, Varosh
Фото надані Тетяною Русин
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.