Авторами книги “Від берегів до басейнів” стали Роберт Левицький, голова Федерації плавання України в Закарпатській області, Володимир Тарасюк, спортивний журналіст, кандидат філологічних наук та Маріан Токар, доктор наук з державного управління, професор кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ. У книзі автори розповідають про майже 170-річну історію розвитку плавання та водного поло на Закарпатті (1856–2024). Над виданням працювали 12 років, розповів Varosh Роберт Левицький.
— Ми використали 164 архівні джерела, опитали дуже багатьох очевидців історичних подій, тому книга отримала статус наукового видання, — пояснив він. — Ми розповідаємо про розвиток водних видів спорту крізь призму 11 різних державних утворень, які існували на території сучасного Закарпаття за період з 1856 по 2024. Ми описуємо не просто суху статистику про плавання та водне поло, а й політичні огляди — як політика впливала на спорт і навпаки. Розповіли, і про спорт як інструмент в руках політиків при різних політичних режимах.
Дослідження показує еволюцію водних видів спорту: від розваг через військову справу до сучасного розуміння спорту.
Чому автори розпочали саме хронологію книги з 1856 року? Тому що перша згадка про організовану секцію водних видів спорту датується 1856 роком — саме тоді на базі Королівської гімназії було започатковано відповідну секцію.
Андрій Любка презентує в Ужгороді свій новий роман “Вечір у Стамбулі”
Під час роботи над книгою автори зробили кілька неочікуваних відкриттів. Роберт Левицький розповів: був упевнений, що перший басейн на Закарпатті був в Ужгороді, але насправді — в Мукачеві! Там його побудували на 18 років раніше, у 1920 році.
— Ще одним цікавим фактом особисто для мене стало те, що перший майстер спорту з водних видів вийшов не з обласного центру, а з села Великий Бичків. Це Василь Йосипчук 1944 року народження, який був членом збірної Радянського Союзу. Цікаво, що одним із його тренерів була дружина сина Сталіна, Василя. Постатям у книзі присвячений окремий розділ книги — ми згадуємо про 66 людей, які зробили внесок у розвиток водних видів спорту на Закарпатті. Серед них не лише спортсмени, а й спортивні діячі, функціонери та політики, — розповів автор.
“Мої думки про кіно”. Вийде перша книга режисера Антоніо Лукіча
Ідея створення книги належала відомому ужгородському тренеру Ісрафілу Василькіну, який у 2011 році запропонував цю тему та поділився архівними матеріалами. Цей матеріал Левицький з Тарасюком почали опрацьовувати додаючи нову й нову інформацію. На завершальному етапі роботи до чоловіків доєднався Мар’ян Токар, який доповнив книгу матеріалами з спортивної політології.
— Презентація книги зібрала близько 200 людей, представників чотирьох поколінь закарпатських водників, — каже Роберт Левицький. — Найстарший учасник — 82-річний Василь Йосипчук, а наймолодший майстер спорту, який був присутній на події, має неповних 16 років. Багато з цих людей побачилися вперше, адже до цього не було особливих подій, які могли б їх поєднати в одному залі. А вихід нашої книги — систематизованого матеріалу про історію водних видів спорту в регіоні — зміг їх перезнайомити.
Книга вийшла обмеженим накладом у 200 примірників. Придбати її можна в книгарні “Кобзар” в Ужгороді та через видавництво “Рік-У”.
— Цілком ймовірно, що ми будемо додруковувати книгу, — каже Роберт Левицький. — 300-сторінкове видання стало не просто спортивною хронікою, а історією краю через призму спорту, з долями людей, політичними змінами та культурними трансформаціями, що відбувалися в регіоні протягом майже двох століть.
Зоряна Попович, Varosh,
Фото Сергія Денисенка
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.