Сьогодні під час пленарного засідання Верховна Рада України не прийняла поправку до законопроєкту №13174. Згадана правка передбачала можливість забудови Карпат вітряками без проведення оцінки впливу на довкілля.
Про це повідомила на своїй сторінці у Фейсбук голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів. За її словами, для ухвалення рішення не вистачило одного голосу.
Згідно з результатами голосування, 225 народних депутатів підтримали правку, 7 проголосували проти, 44 утрималися, 48 – не голосували.
У коментарі “Суспільне Ужгород” Ірина Федорів назвала результат голосування “проміжною перемогою” для екологічної спільноти.
“У Карпатах зараз триває будівництво “подушок” під вітряки – це фундамент. Вони ж вже вклали гроші й не зупиняться”, – сказала вона.
За її словами, ініціаторами поправки виступили народна депутатка Антоніна Славицька (обрана від забороненої партії ОПЗЖ) та Олена Шуляк, голова партії “Слуга народу”. Правка №103 була внесена до законопроєкту, що стосувався захисту прав власників нерухомості, зруйнованої внаслідок бойових дій.
Народна депутатка Ірина Геращенко у своєму телеграм-каналі повідомила: цією правкою намагалися дозволити зводити ВЕС у Карпатах без екологічної оцінки ще впродовж трьох років після завершення воєнного стану. При цьому норма передбачала закриття всіх адміністративних проваджень, які вже відкриті за шкоду для довкілля і фактично самовільні будівництва.
Результати голосування. Фото: Фейсбук-сторінка Ірини Федорів
Понад 200 вітряків у високогір’ї
Ірина Федорів пов’язує просування цієї норми з інтересами екснардепа Максима Єфімова. Його компанія “Вітропарки України” нині будує вітряки на полонині Руній у Карпатах.
На початку повномасштабного вторгнення компанія “Вітропарки України” релокувала виробничі потужності з Краматорська на Закарпаття. Відтоді розпочалася тривала історія спроб забудови гірських вершин вітроустановками.
Наразі перші вітряки вже запущені та працюють у Нижньоворітській громаді. Саме зараз також триває будівництво чергових вітроустановок на полонині Руній. Компанія проводить на полонині монтаж фундаментів під вітряки без необхідного висновку оцінку впливу на довкілля, лише на підставі дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування.
Будівництво фундаментів під вітряки на Руній. Фото з Фейсбук-сторінки Олени Мудрої
Загалом, за інформацією екоспільноти, у планах компанії – будівництво понад 200 вітроустановок на гірських хребтах Карпат. Серед них – цінні високогір’я, як от Вододільний хребет, Лютянська Голиця, гора Остра, полонини Апецька і Красна, яка є частиною заповідного Свидовецького масиву, полонина Руна.
У вересні ситуацію довкола забудови Карпат обговорювали під час відкритої дискусії “Яке майбутнє українських Карпат” у Києві. Тоді стало відомо, що наприкінці жовтня два парламентські комітети – євроінтеграційний та з питань екологічної політики – проведуть виїзне засідання на Закарпатті.
Попередньо йшлося про проведення засідання впродовж 27-28 жовтня, однак точні дати наразі остаточно невідомі. Виїзне засідання має стати майданчиком для діалогу між громадами, екологами, інвесторами та законодавцями.
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото з Фейсбук-сторінок Ірини Федорів та Олени Мудрої
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
