Це мереживо має таке ж особливе значення для угорців, як вишиваний рушник чи сорочка для нас, українців. Угорські дипломати його дарують почесним гостям на найвищому державному рівні, а самі вироби оголошені культурним спадком ЮНЕСКО та знаходяться під його охороною.
Для відкриття виставки до Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту прибув угорський дипломатичний корпус в Ужгороді та Берегові на чолі з державним секретарем з розвитку сільських районів Угорщини.
"Ця виставка була представлена у багатьох країнах світу. Це унікальний витвір ручної праці угорських жінок. Нині в Угорщині нараховується не більше десяти майстрів, які здатні виконувати таку роботу", – розповів на відкритті державний секретар Угорщини Кіш Міклош Жолт та зізнався, що в нього вдома теж є схожі мережива, хоча й не такі красиві і цінні, як представлені на експозиції.
І справді, кожен з представлених тут зразків є справжнім шедевром декоративно-прикладного мистецтва і являє собою цінну культурну спадщину Угорщини.
Існує біля 60 технік виготовлення таких мережив. Це дуже клопітка і технічно складна праця, адже кожна ниточка має бути виконана ідеально.
Цікаво, що ця техніка, можливо не настільки в досконалому вигляді, споконвіку існувала і в побуті закарпатських господинь, які оздоблювали речі схожим плетінням.
"Бабусі закарпатців завжди займались рукоділлям, робили речі, що давали теплоту, радість і прикрашали нашу буденність. Я з дитинства пам’ятаю так звані "чіпки" – приклад простого народного мистецтва, яке завжди супроводжує нас по життю. Колись виготовленням чіпок люди жили і заробляли. Особливо це було поширено в Угорщині, на півдні Словаччини, в Закарпатті і трохи в Румунії. Жінки в’язали чіпки, а мужчини складали їх на вози з кіньми і продавали по всьому світу: в Румунії, Молдові, Туреччині, навіть доходили до Афганістану. Це своєрідний аналог "шовковому шляху" – "чіпкарський шлях". Тому ці творіння нам дуже близькі", – розповів заслужений художник України, голова Закарпатської організації Національної Спілки художників України Борис Кузьма.
Юлія Барабан, Varosh
Фото: Сергій Мазур
