Ініціативні підприємці відновлюють в Ужгороді професійний мотоциклетний крос. Будують трасу та трампліни, а нещодавно офіційно презентували клуб під назвою МХ Club Eleron. Наразі в ньому займається 13 спортсменів різних категорій, а тренувати хлопців запросили з Луцька багаторазового українського чемпіона та переможця міжнародних змагань Юрія Буренка.
Організатори мають амбітну мету гучно заявити про клуб та проводити європейські чемпіонати. Інтенсивні тренування вже розпочато, поступово працюють над удосконаленням матеріально-технічної бази.
Засновники «Елерону» – Михайло Попович та Василь Сентімрей. Вони самі любителі поганяти на мотоциклах та постійні відвідувачі змагань з мотокросу. Коли підросли їхні сини й також захопилися цим видом спорту, вирішили об’єднатися і й серйозно налагодити справу.
На Закарпатті мотокросні клуби існують у кількох районах і демонструють непогані результати. Щороку спортсмени отримують призові місця на всеукраїнських змаганнях. Має свої моциклетні традиції і Ужгород. Донедавна тут діяв клуб «Загор-крос», який переформатували й оновили.
– Наша мета – збудувати професійний стадіон-мототрек сучасного європейського рівня. Відновлюємо все по крупинкам: будуємо трасу протяжністю 1800 м, трампліни, за місяць-два запускаємо полив. Буде налагоджена вся інфраструктура: парковки, роздягалки, душові кабіни, медпункт, гараж та сервіс мотоциклів. Це масштабний проєкт, з яким хіба зможе позмагатися Київ, – розповів співзасновник клубу Михайло Попович.
– Ідея мотоклубу виникла дуже спонтанно завдяки дружнім поїздкам в гори на мотоциклах. Потім пішли подивитися, що ж там на Загорській вулиці. Взялися очищати і оновлювати територію. Зараз є амбітні цілі. Хочеться підтягувати молодь і показувати гарні результати, – підкреслив інший співзасновник Василь Сентімрей.
Спортивний клуб та стадіон – виключно приватна ініціатива. Державних інвестицій у проєкті не залучено, хоча активісти й сподіваються у подальшому звернути на себе увагу влади у сприянні розвитку мотокросу. Тим часом працюють самі та власним завзяттям надихають на результат молодих спортсменів. Наразі хлопці інтенсивно тренуються в Ужгороді на готових ділянках трас, а також випробовують треки інших закарпатських клубів.
– Це складний спорт. Він увібрав у себе надзвичайно велику кількість інших видів: теніс, шахи, велосипед, легку атлетику, боротьбу, біг, плавання. Тут важлива координація, рухи, кардіо. І голова повинна думати. Але хлопці стараються і я бачу перспективи. Зараз ми працюємо у тренувальних і виступаючих циклах, прагнемо кількість перетворити у якість. Коли буде скасовано карантинні обмеження, покажемо, чого навчилися. Поки що прогнози робити зарано, оскільки скасовуються європейські та світові чемпіонати, – каже тренер команди Юрій Буренко.
Наразі МХ клуб «Елерон» нараховує 13 учасників. Це хлопці з Ужгорода, Великого Березного, Перечина, Виноградова і Берегова. Віковий діапазон – від 7 до 55 років. Мотоцикли кросові різної кубатури. Об’єм двигунів від 50 до 450 куб.см. Спортсмени тренуються в середньому 3 рази на тиждень, решту днів самостійно вдома виконують індивідуальні спортивні вправи.
Лоранту Сентімрею 7 років, але в його активі вже понад десять медалей з різних змагань. Мотокросом захопився ще 4 роки тому. Вміє стрибати з трампліну, але найскладнішим вважає поворот. Хлопчик вже навіть мав травму, але залишати спорт не збирається і націлений на високі результати.
Інші учасники клубу також поділилися своїми історіями:
Валерій Данча, 15 років, переможець всеукраїнського чемпіонату
Мотокросом займаюся 6-й рік. Їжджу на КТМ-125 у класі МХ2. Отримую багато адреналіну і насолоди від швидкості. В майбутньому хочу стати кращим на всіх рівнях. Найважчим у цьому виді спорту вважаю не виступи і не тренування на трасі, а підготовку до них – треба займатися фізкультурою та відточувати техніку. Крім того, кожен ранок – біг та віджимання.
Андрій Роботинський
Якось ми з братом потрапили на гонку в село Голубине. З того часу мені сподобався мотокрос. Люблю його за екстрим, швидкість і можливість політати. Їжджу на КТМ-65. Найважчим на трасі вважаю трамплін, стрибав більше 10 м.
Роман Богдан
Їжджу в Ужгород з Перечина, тато привозить. Займаюся вже 1 рік. В майбутньому хочу, щоб це стало моєю професією. Хочу спочатку завоювати титул чемпіона Закарпаття, а потім і вище. Поважаю та ціную нашого тренера дядю Юру за те, що до кожного може знайти підхід.
Ревіння моторів на Загорській приваблює глядачів. Багато містян виявляють цікавість до цього виду спорту. Однак через немалі витрати займатися мотокросом може не кожен. У подальшому засновники клубу не відкидають можливості створити мотошколу, оскільки здібних дітей на Закарпатті є чимало.
Ініціативу з розвитку мотокросу підтримують спонсори. Окремі з них відвідали презентацію клубу. Вони відзначили, що відкривати нову справу у такий економічно складний час ризиковано. Та саме такі проєкти в подальшому дозволять виховати професійних спортсменів.
Степан Біляк: Я сам трохи байкер, захоплююся спортивним туризмом, тож вражений тим, що зробили хлопці, і повністю їх підтримую. Бізнес повинен допомагати місту і молоді розвиватися. Впевнений, хлопці поставлять цей клуб на гарний рівень і попереду на нього чекає багато перемог.
Віталій Грачов: Я – за здоровий спосіб життя, за ідею і правильний посил. Бо сьогодні всі хочуть заробляти, але ніхто не хоче вкладати. А тут дійсно хороший приклад роботи бізнесу. У свою справу хлопці вкладають ресурс, душу, сили і досвід. Вони впевнено йдуть до своєї мети і їм можна довіряти.
Роман Юрків: Коли хтось береться за гарну справу то йому і допомогти хочеться. Ці хлопці – справжні патріоти міста і спорту. Впевнений, на клуб чекають великі перспективи і дуже скоро спортсмени покажуть чудові результати.
Лариса Липкань, Varosh
Партнерська публікація
