Будь-який громадянин країни може звернутися до органу влади, державного чи муніципального підприємства з інформаційним запитом. І якщо відповіді немає, це підстава скаржитися Уповноваженій із прав людини, яка може скласти адмінпротокол. Але якщо звертається журналіст до розпорядника інформації, а той ігнорує відповісти або надає інфо не по суті, то виникають ознаки кримінального правопорушення. У контексті ймовірних перешкоджань журналістській роботі, то саме випадки ігнорування чиновниками журналістських запитів останнім часом фіксуються на Закарпатті.
Чи не надмірною є кримінальна відповідальність за ігнорування журналістського інформаційного запиту – тема окремої дискусії, втім нинішні реалії такі: незаконна відмова у доступі журналіста до інформації трактується як перешкоджання журналістській діяльності, відповідальність за що передбачена статтею 171 Кримінального кодексу України.
На Закарпатті для особливої уваги можна виділити три кримінальні провадження, які станом на 01 квітня розслідувалися поліцейськими. Мова про ненадання інформації комунальним підприємством Виноградівської міськради “Центр інвестицій та розвитку” Олені Мудрі на її запит; відмову у наданні інформації Олені Мудрі щодо виділення ділянок у місті Виноградів з боку міськради; відмову Служби автомобільних доріг в Закарпатській області журналісту Станіславу Данку у наданні інформації на його запит. Останнє провадження, до слова, торік було закрито без повідомлення про це журналіста, втім після резонансу події восени 2020 справу було відновлено.
Слід відзначити, що у двох кейсах мова йде про випадки, від виникнення яких пройшло вже більше шести місяців. Результатів розслідувань, на жаль, заявники не мають, відповідно ми ще не можемо достеменно судити про позитиви чи негативи роботи правоохоронців – поліцейських та прокурорів.
Про ці справи, серед іншого, йшлося під час зустрічі автора, як представника Інституту масової інформації в області, з представником сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУНП України в Закарпатській області. Будемо сподіватися, що увага до цих справ як з боку громадськості, так і з боку спеціалізованої поліцейської структури не залишиться без результату і досудові розслідування таки закінчаться логічним результатом – обвинувальними актами та передачею справ до суду.
Варто нагадати, що у структурі МВС приблизно рік тому створено Департамент захисту інтересів суспільства і держави (ДЗІСіД), серед завдань якого, поміж іншого, сфера злочинів проти журналістів. Можливо, наявність даного підрозділу сприятиме ефективному розслідуванню справ щодо злочинів проти медійників. Адже якщо на місцях представники поліції не завжди знають про усі нюанси кримінального правопорушення щодо прав журналістів, то не погано, якщо є вища структура, яка контролюватиме це питання. Саме тому медійникам, окрім написання заяви про порушення їх прав до місцевих відділів поліції, варто про свою ситуації повідомити ДЗІСіД за електронною скринькою, яка створена спеціально для журналістів – dzisd_media@police.gov.ua .
Визнання у судовому порядку вини тих, хто ігнорує відповіді на інформаційні запити – це запорука того, що у найближчому майбутньому таких неправомірних дій щодо медійників буде менше. А журналісти більше свій час витрачатимуть на збір і обробку інформації, а не написання скарг, надання пояснень поліції, участь у судових засіданнях.
Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.