У Перечині триває обговорення проєкту першого на Закарпатті комплексного меморіального простору. Він має стати місцем пам’яті та вшанування Героїв, що полягли у боротьбі за Україну.
Пропонований на обговорення проєкт меморіального простору, зокрема, має об’єднати пам’ять про земляків, загиблих у різних війнах – від Першої світової до сучасної російсько-української. Ідея, що зародилася як рішення міського розвитку, переросла в ініціативу, яка змінює підхід до вшанування пам’яті на місцевому рівні.
На Пагорбі Слави продовжать ховати воїнів: в Ужгороді пройшли громадські обговорення (Доповнено)
Від школи — до простору пам’яті
Як розповів у коментарі Varosh міський голова Перечина Іван Погоріляк, спершу у місті планували закласти сквер Героїв сучасної війни у центральній частині міста – на локації де й так вже був встановлений пам’ятник полеглим у Другій світовій. Але зрештою вирішили: тут зведуть сучасну школу. А єдиний меморіальний простір пам’яті усіх земляків, які загинули чи зникли безвісти під час різних воєн, облаштують на іншій території.
Місцем для нового меморіалу обрали кладовище воїнів Другої світової війни, де колись діяв військовий госпіталь. Тут поховані 53 бійці, які загинули на Ужгородському перевалі та полонині Руна. За словами Івана Погоріляка, меморіальний простір не передбачає нових поховань, а стане місцем символічного вшанування.
“Це буде простір, який об’єднує пам’ять усіх наших земляків, що загинули під час різних воєн. Ми не плануємо поховань, лише створимо гідне місце для усвідомлення, вдячності та пошани”, – пояснює міський голова.
Нині тривають громадські обговорення проєкту. Наразі він єдиний надійшов на розгляд.
“В процесі роботи над ним на прохання батьків, родин полеглих ми дещо змінювали, але зараз він уже готовий. Це авторський проєкт, який не передбачає втручань і коригувань, адже проєктантка робила його як єдину концепцію. Але ми хочемо, аби люди мали можливість обрати, що більш підходить громаді. Тому продовжили приймання пропозицій та обговорення ще на 2 місяці”, – зазначив Іван Погоріляк.
“Меморіал не про смерть – він про життя і свідомість”, – авторка проєкту Ольга Гринько
Проєкт меморіального простору розробляла Ольга Гринько з Києва. Спілкуючись із Varosh, жінка каже: для неї намір створення меморіального простору має особистий сенс.
“Ідея народилася не як замовлення, а як внутрішній поклик. Ми в компанії втратили на війні друзів, колег і навіть співвласника підприємства. Хотілося створити місце, де пам’ять про загиблих буде не просто збережена, а відчутна. Не у вигляді скорботи, а у вигляді світла, вдячності, тиші, сили”, – розповіла авторка.
Компанія Klever & Kompas advanced technology factory, в якій працює Ольга Гринько, релокувалася у Перечин з початку повномасштабного вторгнення. Тут вони відбудували занедбаний радянський завод і створили сучасне виробництво.Тому, каже авторка проєкту, долучення до створення меморіалу – це внесок у розвиток громади, збереження традицій та створенням сучасних архітектурних і соціальних проєктів.
13 тисяч тюльпанів. В Мукачеві висадили алею на честь полеглого Героя Романа Жука
Концепція меморіалу
За словами Ольги Гринько, проєкт задумано як простір свідомості та внутрішнього діалогу, і він не є не пам’ятником у класичному сенсі. Архітектура поєднує камінь і метал – символи стійкості та вічності. Світло, що проходить крізь вирізані фігури, долоні та обличчя, створює ефект присутності минулих поколінь.
У композиції передбачено три основні зони:
- зліва — камені Першої світової з вирізаними долонями, “долоні прощання”;
- справа — надгробки та силуети воїнів Другої світової;
- у центрі — коло пам’яті з постаттю “Воїна Світла”, металевої фігури, що світиться зсередини — символу людини, яка віддає своє світло іншим.
Меморіал має об’єднати пам’ять про всіх учасників воєн. І, за словами проєктантки, цей задум відображає тяглість української боротьби в різні періоди історії.
“Від полеглих у Першій світовій до сучасних захисників — це одна історія гідності. Ми хотіли створити простір, який єднає покоління, а не ділить їх. Разом із тим, меморіал говорить не лише про втрату, а й про силу життя, що продовжується”, – зазначила Ольга Гринько.
За її словами, в процесі розробки проєкту команда вивчала українські військові символи, орнаменти, хрести. Окрім того, дослідили сучасні українські та світові військові меморіали.
“Наприклад, меморіал у Полтаві полеглим воїнам 116 бригади виконаний з металу і залізобетонних блоків з викарбуваними на них іменами полеглих. Памʼятник, присвячений Героям Небесної сотні у Житомирі, має в центрі напівпрозору фігуру людини. А багато світових меморіалів, що отримали відомі винагороди, створені з бетону та кортеновської сталі. Тому ми хотіли обʼєднати сучасні тенденції, зберігаючи українські традиції, та створити унікальний простір на рівні світових проєктів”, – сказала Ольга Гринько.
“Ідея важлива, але потребує глибшої концептуальної роботи” – Дарія Гірна
Ініціатива створення першого подібного меморіалу на Закарпатті привернула до себе увагу й фахівців з комеморації. Зокрема, дослідниця пам’яті, авторка ютуб-каналу “Обличчя Незалежності” Дарія Гірна відвідала місце майбутнього меморіалу під час зйомок для проєкту “Військові некрополі України”. У коментарі Varosh дослідниця відзначила важливість задуму, але і звернула увагу на певні ризики.
“Саме місце під меморіал є красивим і камерним. Втім, є декілька пересторог і запитань, які з’явилися при перегляді ескізного проєкту. Найбільша проблема вже в меседжі меморіалу. Зазначається, що його метою є вшанувати полеглих мешканців громади у всіх війнах. І ми бачимо в межах одного простору взагалі непоєднувані історії, які розмивають важливість сучасної війни і не пояснюють тяглість боротьби за державність. Нечувано з погляду сенсів ставити поруч і однаково підходити до вшанування українців окупаційної армії СРСР, українських воїнів загарбницької війни в Афганістані, яку розв’язав Кремль, і героїв війни за незалежність України. Цей калейдоскоп розмиває історію і заплутуватиме наступні покоління, які прийдуть вшанувати пам’ять полеглих героїв”, – каже Дарія Гірна.
Меморіал VS кладовище: що не так з облаштуванням Меморіального парку воїнам в Ужгороді
За її словами, із запропонованого ескізного рішення візуально незрозуміло, чи відвідувач перебуває на цвинтарі, чи біля військового меморіалу. Відзначає, що в меморіалі немає ніяких ознак української військової традиції: ні армійської символіки, ні сакральних символів, якими увіковічувати борців за незалежність. А два українські прапори не можуть ставитися просто для симетрії, позаяк кількість також має нести зміст.
“Стели з кортену з портретами створюють гнітючу атмосферу, до того ж це контрастний метал, який ржавітиме. Центральний пам’ятник не відображає нічого мілітарного і не викликає жодної рефлексії. Водночас це головна задача кульмінаційного елементу меморіалу”, – каже Дарія Гірна.
“Алею життя”: в пам’ять полеглих у війні ужгородців висадили в Боздоському парку в Ужгороді
Додає: загалом ініціатива створення військового меморіалу – це дуже важливий і необхідний крок. Тож, на її думку, те, що такі проєкти проходять громадське обговорення є дуже добрим показником. Одночасно з тим, радить громадам, які мають ідеї з облаштування меморіальних просторів, формулювати технічне завдання для архітектурного конкурсу, яке б базувалося на історії краю й на українській військовій історичній традиції. Таке завдання, на її думку, могли якісно сформувати люди з досвідом в сучасній комеморації, краєзнавці, історики та митці.
Меморіальний простір планують облаштувати у 2026 році
Представлений проєкт меморіального простору у Перечині нині — на стадії громадських обговорень. Вони триватимуть до 15 грудня поточного року. Міська влада очікує, що за цей час свої проєкти на розгляд також нададуть й інші автори. Відтак до подальшої реалізації проєкту планують залучати фінансування з місцевого бюджету та кошти інвесторів.
Очільник Перечина каже: поки остаточну вартість не обраховували, адже в очікуванні на інші проєктні пропозиції. Але в будь-якому разі, фінансуватимуть втілення проєкту 50/50: коштом громади та приватними.
Якщо все відбудеться за планом, реалізацію проєкту розпочнуть на початку 2026-го, з тим, аби вже впродовж року меморіальний простір був облаштований.
- Долучайся до спільноти тих, хто змінює Закарпаття. Підтримай роботу команду Varosh.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото й відеовізуалізація: Klever & Kompas advanced technology factory
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram
