Що потрібно зробити, аби Закарпаття пройшло шлях від дотаційної провінції до точки зростання, контриб’ютора відновлення та мосту України до ЄС, говорили на панельній дискусії форуму Re:Open Zakarpattia 2023.
Нагадаємо, на Закарпатті триває 4-й форум ідей та рішень для розвитку Закарпаття Re:Open Zakarpattia. Фокусом цьогорічного форуму стала людиноцентричність у стійкості та реконструкції України.
Визначити пріоритети
На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, голови Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС, яка долучилася до дискусії онлайн, у Закарпаття є унікальна можливість стати транспортним хабом, воротами до ЄС. І щоразу виникає питання, чому ми досі не використовуємо цю можливість маючи 4 кордони.
— Є кілька проблем, чому це не втілюється, по-перше, обмеження ресурсу через війну, а по-друге, це пріоритизація для центрального уряду питання логістики через кордон з Закарпаттям, а з іншого боку, наскільки ми це питання донесли до центральної влади. Інше – наскільки наші сусіди готові вкладатися зі свого боку, щоб розбудовувати ці шляхи. У нас багато технічних перешкод на цьому шляху і недостатньо політичної волі, щоб їх вирішити.
Закарпаття має визначити свої пріоритети, що ми розвиваємо найперше – логістику, тваринництво чи щось інше, і спільними зусиллями йти до цієї цілі, тому що ресурс завжди обмежений, — переконана вона.
300 тисяч внутрішньо переміщених осіб, працювати немає кому
Для того, аби налагодити збільшення товаропотоку на кордоні, потрібна регулятивна політика не так парламенту, як кабінету міністрів, — впевнений голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.
— Коштів у держбюджеті немає, як будувати нові пункти пропуски. Може, краще тоді їх не будувати, а збільшувати пропускну спроможність, той же митний пост “Лужанка”, “Вилок” та інші, змінювати їхній статус, пасажирський використовувати для вантажного, змінювати режим роботи. Але як це робити? Де взяти кошти? В обласному бюджеті їх немає. Державне і приватне партнерство – я бачу в цьому вихід.
Крім того, — додав, — треба допустити приватний бізнес до пунктів пропуску, який створить сервісні центри, умови роботи для митників і прикордонників, і ми збільшимо пропускну спроможність.
— 300 тисяч внутрішньо переміщених осіб, працювати немає кому, — каже Микита. — Релокувалося 400 компаній, близько 10 тисяч нових робочих місць протягом року створено. Що ми отримали? Бізнес не може набрати повітря в легені і почати працювати – немає кому. Ми розуміємо – мобілізація, не вистачає людей. Але щоб армія воювала, повинна працювати економіка. З цим у нас досить важко.
“Відбудуємо краще, ніж було”
Відбудова у ширшому сенсі — це відновлення, нові практики, ініціативи, бізнеси, які потребують людського капіталу, а не тільки відновлення мостів та тунелів, каже Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження».
Як можна спертися на ті конкурентні переваги, які є у Закарпаття – через географію, через людський потенціал, через те, що найбезпечніша частина України — ось що необхідно брати до уваги, коли йдеться про відбудову України.
— Ми згадували про 50 мільярдів євро – це можливість і величезна інвестиція у стійкість і сталість України, але це не гроші на відбудову, — сказала Інна Підлуська. — Це гроші макрофінансової підтримки. Маємо затверджений бюджет на 2024-й рік і в ньому мінуc 40% – це дефіцит. Це означає в тому числі і для Закарпаття, що потрібно перевинайти генерування доходів, багатства для того, щоб опиратися не тільки Закарпаття, але й те, що ми говоримо: для того, щоб воювала одна людина, десять людей мають тяжко працювати, щоб забезпечити це.
Закарпаття має унікальний досвід, те що називається “вивчені уроки”. Саме цей регіон може поділитися цим досвідом і допомогти іншим регіонам у процесі відбудови.
Піднімати культуру продуктивності
Українцям потрібно намагатися інтегруватися, наразі як низькопродуктивна робоча сила, в ланцюги постачання, які будуть працювати на ті підприємства, які вже залучені: Вольво в Кошице, BMW в Дебрецені, — вважає Павло Шеремета, міністр економіки України 2014 р
— Один зі шляхів підняття культури продуктивності є відкриття міжнародних шкіл, інвестиція в середню освіту, не тільки вищу, професіоналізація університетів, — каже він. — Кошице має міжнародну школу. Насправді в Україні, крім Києва, нема міжнародних шкіл із визнаними дипломами. Навіть у Львові немає. Якщо Ужгород зробить це першим – це те, що треба робити, щоб піднімати продуктивність, і залучати інвестиції і висококласних менеджерів.
Він вважає, що Закарпаття може стати драйвером економічного розвитку саме через його мультикультурне різноманіття.
Varosh,
Фото Наталії Радченко
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
