Команда Transparency International Словаччина зробила аудит 17 громад Закарпаття та намагалися з’ясувати, якою є мовна доступність інформації на офіційних сайтах органів самоврядування. Перевірка включала наявність англомовних версій та перекладів мовами національних спільнот, а також актуальність контактних номерів.
Цей аналіз є частиною ширшого нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA.
Пілотним регіоном проєкту є Закарпатська область — край з високою часткою національних меншин, де мовна доступність інформації мала б бути нормою. Метою ініціативи є покращення відкритості органів влади та доступності публічних даних також для національних меншин.
Ужгород та Мукачево: великі міста з низьким рівнем доступу до мовної інформації
На офіційному сайті міста Ужгорода немає дублювання української версії сайту англійською мовою чи мовами національних спільнот. Англомовне посилання веде на порожню сторінку. Подібна ситуація і в соціальних мережах (Facebook або Instagram) — дублювання англійською немає.
— Я кілька разів телефонувала у міську раду, але контактні номери, зазначені на головній сторінці, виявилися неактивними, — каже Крістіна Марова, координаторка проєктів Transparency International Словаччина
Таким чином, отримати інформацію телефоном не можуть не лише іноземці, але й самі мешканці міста.
Дослідниця також перевіряла й сайт міста Мукачева, але він виявився недоступний для іноземців. (Не)існування мовних версій перевіряли через партнерів з України, але ситуація виявилася подібною: місто не використовує жодного інструменту, який би надавав хоча б базову інформацію — ані мовами меншин, ані англійською.
— З двох номерів, зазначених на сайті — один не працював, а з другого номера ніхто не відповів, навіть після неодноразових спроб у різні дні та години, — відзначає Марова. — Соціальні мережі, через які самоврядування активно комунікує, як і у випадку з Ужгородом, ведуться винятково українською мовою.
Google Translate: практичний інструмент підвищення рівня мовної доступності
В Берегові, де проживає найбільша угорська громада регіону (75 тис. згідно з переписом 2001 року), офіційний сайт міста містить інтегрований інструмент Google Translate. Завдяки цьому інструменту вміст сайту можна перекласти десятьма мовами, зокрема угорською та англійською, а також малорелевантними іспанською чи болгарською.
Також у мережі Facebook місто спілкується з мешканцями двома мовами. Українську версію дописів чи відео доповнює угорський переклад.
Берегове — не єдине місто, яке для подолання мовного бар’єру використовує Google Translate. Такий самий інструмент мають і інші громади регіону — загалом 5 із 17, охоплених аналізом. Відтак певна інформація доступна англійською, угорською, а також уже згаданими іспанською чи болгарською мовами. Попри широкий вибір мов, в окремих випадках перекладач просто не працює — сторінка не перекладається взагалі або мовна версія зникає після наступного кліку.
Офіційна сторінка громади та пропозиція окремих мов через Google Translate — Свалява
— Використання автоматичних інструментів перекладу — це непогане рішення, адже економне, не потребує великих кадрових ресурсів і в багатьох випадках цього достатньо для базової орієнтації. Важливо, однак, щоб вони були налаштовані зрозуміло, працювали стабільно та охоплювали хоча б основну інформацію про функціонування міста і контакти, — каже дослідниця.
Подібні інструменти використовують і кілька словацьких міст. Місто Глоговец (20 тисяч населення) окрім англійської дозволяє відвідувачу дізнатися основну інформацію про повноваження мера чи комунальні підприємства міста ще на 4 мовах.
Цікавим є також приклад Великого Медєру, де проживає численна угорська громада. Сайт міста хоч і не перекладено повністю угорською, проте важлива інформація про функціонування місцевого самоврядування є доступною.
Чи працівники міської ради володіють англійською: перевірка телефоном
В контексті міжнародних партнерств, інвестицій, журналістських чи дослідницьких проєктів англійська мова є ключовим інструментом міжнародної комунікації.
Додамо, що у червні 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, згідно з яким англійська мова офіційно визнана мовою міжнародного спілкування в Україні.
Доступ до публічної інформації Марова перевірила й телефоном. Вона англійською питала, чи можна ознайомитися з бюджетом громади у форматі таблиці.
— Реакції були неоднозначними: у деяких випадках люди клали слухавку, в інших ми просто не змогли порозумітись. Лише два міста — невеликі Перечин і Буштино — переадресували нас на колег, які не мали проблем з англійською, — каже Марова.
У Перечині нас скерували до подання офіційного запиту (з місячним терміном відповіді), у Буштині охоче продиктували номер WhatsApp, куди ми могли надіслати запитання.
— Ці дві маленькі громади показали, що навіть без великих бюджетів можна бути доступними. Ще більш прикро, що базову комунікаційну інфраструктуру — як-от функціональний номер телефону або контакт англійською мовою — не забезпечили два найбільші міста регіону, Ужгород і Мукачево. А саме вони мали б бути прикладом і встановити стандарт, на який могли б орієнтуватися менші громади, — пояснює представниця Transparency International Словаччина.
Інформація іноземними мовами — це проблема і для Словаччини
Мовна недоступність — це проблема не тільки в Україні. Подібні виклики стоять перед містами та громадами Словаччини. У 2022 році Transparency International Словаччина у своєму рейтингу доступності міських вебсайтів з’ясувала, що аж 42 зі 100 словацьких міст не надавали на своїх сторінках жодної інформації англійською мовою.
Схожа ситуація і з наданням інформації телефоном англійською мовою. Лише у трьох випадках із восьми Transparency вдалося отримати конкретну інформацію англійською у регіонах.
Зрозуміло, що органи самоврядування, особливо малі, часто не мають можливості наймати людей, які володіють кількома мовами. Але саме тому важливі прості та дієві інструменти — у вигляді онлайн-перекладача або окремого електронного листа на контактну особу, яка зможе відповісти хоча б на базові запитання.
У регіоні, де проживає кілька національностей, це не має бути лише інструментом для іноземців. Мовна доступність інформації, особливо мовами меншин, є питанням основного громадянського права — розуміти те, що відбувається у моєму місті.
Покращення мовної доступності — це не лише питання зручності, але й фундаментального права на доступ до інформації різних національних спільнот, які проживають в Україні чи будь-якій іншій країні ЄС.
Галина Гичка, Varosh
Фото: з дослідження Transparency International Словаччина
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
