Повідомлення у соцмережах про воїнів, зниклих безвісти досить поширені і мають дві великі небезпеки. Ними можуть скористатися ворожі спецслужби, або ж шахраї, — пояснила Varosh редакторка-фактчекерка антифейкового проєкту “НотаЄнота” та журналістка Альона Романюк.
Вона розповіла, що частина таких груп, які публікують повідомлення про зниклих безвісти військовослужбовців, регулярно зникає, блокується, частина досі існує.
Небезпека для зниклого і для рідних
— І, на превеликий жаль, паралельно із тими групами, де дійсно об’єднуються рідні зниклих військовослужбовців, так само існують групи, які модеруються з різних країн, але куруються загалом із росії для вивідування даних про військовослужбовців, — розповіла вона. — Треба розуміти, що будь-яка інформація, умовно, про зниклого — фото, де служив, де перебував, коли в останнє виходив на зв’язок, що сказали побратими і так далі — використовується російськими спецслужбами і становить пряму небезпеку для зниклої людини.
Журналістка пояснила: є два типи небезпек. Перший пов’язаний, власне, із загрозами для самого військовослужбовця. Якщо він знаходиться у полоні, цю інформацію можуть використати проти нього. І другий — якщо військовий умовно не знаходиться у полоні, але десь переховується на ворожій території, його можуть ідентифікувати і таким чином це не дуже безпечно для військовослужбовців.
— З іншого боку, цією інформацією користуються шахраї, є шахрайські схеми, пов’язані із зникненням військовослужбовців, дуже поширені і дороговартісні для рідних і близьких військовослужбовців, — каже Альона Романюк. — Цю інформацію, обробивши, додавши певних деталей, використовують шахраї, які телефонують, або пишуть і розповідають легенду, яку рідні не можуть перевірити, але готові схопитися за будь-яку соломинку, для того, щоб врятувати свою близьку людину. Вони переказують кошти, часто дуже великі суми, шахраям, які наживаються на людському горі.
Альона Романюк розповіла: повідомлення про зниклих безвісти почали з’являтися в соцмережах ще з 2014-го року, але не були настільки поширеними. Найбільша хвиля була у 2022 році, але зараз є інші види шахрайств, пов’язані із зникненням військових, зникненням військовослужбовців, тобто групи у Фейсбуці це тільки один із варіантів. Зараз це ціла індустрія шахрайства.
Що робити, якщо зникла людина
В Україні діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, куди потрапляють дані про військових, які розшукуються. Тому, коли людина зникла, важливо, щоб рідні або друзі повідомили по це в ТЦК, де людина мобілізувалася. Також потрібно звернутися із заявою до Нацполіції.
— Треба розуміти, що за кожним фактом зникнення, із заявою про зникнення фіксуються дані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, — пояснила Альона Романюк. — Важливо, що цю заяву може подати не тільки родич, а будь-яка людина. Якщо є докази того, що військовий перебуває в полоні, тоді поліція може передати цю справу до СБУ.
Після поліції варто зателефонувати на гарячу лінію уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та подайте туди також заявку на розшук. Номер гарячої лінії – 0 800 103 333. Також МВС запустив телеграм-канал Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Хто зараз безпосередньо займається розшуком:
- Міністерство внутрішніх справ України — розшук зниклих та Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин
- Головне управління розвідки Міноборони України (Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими) — повернення полонених та тіл загиблих
- Міністерство оборони — діяльність пошукових груп
Ці органи користуються спільним електронним реєстром зниклих осіб, куди стікається вся встановлена інформація.
Ще можна зателефонувати в Національне інформаційне бюро (НІБ) за коротким номером 1648 або +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону). Усі способи зв’язку тут. Ця служба теж збирає, обробляє та фіксує інформацію про осіб, зниклих безвісти, незаконно переміщених, полонених та загиблих, — пояснюють у Радіо Свобода.
— Ймовірність того, що у соцмережах хтось із знайомих, друзів бачив зниклу людину і володіє якоюсь інформацією про неї, достатньо низька, — каже насамкінець Альона Романюк. — Натомість на цю інформацію полюють росіяни, які виявляють за допомогою відкритих джерел додаткові дані про наших військовослужбовців і про розташування частин, і військову інформацію. З усією важливою інформацією потрібно звертатися до компетентних органів.
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Зоряна Попович, Varosh
Фото ілюстративне/Militarnyi
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
