У видавництві “Фоліо” вийшла друком книга “Мертва земля” угорськомовної письменниці з Берегова Тімеї Шрек. Збірку оповідань про життя ромських школярів українською переклали з угорської студентки Закарпатського угорського університету ім.Ракоці в Берегові, — розповіла Varosh Тімея Шрек.
Жінка, яка вже тривалий час працює вчителькою угорської мови в берегівській гімназії “Опре Рома”, розповіла: короткі новели вперше написала і видала у 2019 році в Будапешті. Писати почала раніше, отримавши у 2017 році перемогу в літературному конкурсі короткої прози для нацменшин “Євроформат”. Тоді, каже, отримала підтримку письменника Андрія Куркова, який пообіцяв посприяти з виходом книги українською мовою. Врешті, він став редактором цієї книги та розповідає про неї читачам у Європі.
— Проза Тімеї дуже експресивна, щира і чесна. Вона відкриває українському і будь якому іншому читачеві невідомий світ Закарпаття, світ національних меншин і інших традицій, світ співіснування різних культур, мов, різного світосприйняття. Це дуже важлива книжка для тих, хто бачить Україну однобоко і не розуміє її багатства і її складності. Ця книжка також вчить толерантності і закликає, побачити себе очима інших. На мою думку проза Тімеї унікальна. Я не знаю нікого, хто так пише, — ділиться враженнями Андрій Курков.
Переклад забезпечили молоді перекладачки Стелла-Наталія Дʼєрій, Ніколетта Ваш і Тетяна Комоні, оформлення книги створила художниця Ксенія Дацюк.
Книгу “Мертва земля” можна придбати онлайн на сторінці видавництва, найближчим часом вона має з’явитися і в книгарнях Ужгорода.
— Збірка поділена на дві частини – “Синя смуга” і “Зелена смуга”, — розповідає Тімея Шрек. — Це кольори, які символізують ромський прапор. У першій частині – оповідання про дітей, яких я навчала в гімназії “Опре Рома”. Друга частина містить історії про нашу родину, предків та життя на Закарпатті.
Жінка каже, що назва книги — “Мертва земля” — символічна, адже асоціюється для неї з Закарпаттям, яке забуте й загублене з-поміж інших українських регіонів.
— Коли ми виходимо на цвинтар до наших рідних, ми завжди кажемо про кладовище, що там — мертва земля. І Закарпаття теж завжди таке забуте, – пояснює Тімея Шрек. — Я кажу не тільки про угорців чи ромів, а взагалі про нас, закарпатців, які ще до повномасштабної війни на фоні інших квітучих регіонів України, Києва, були ніби забуті, непомітні… Але поки тут живуть люди, поки вони пам’ятають своїх рідних – ця земля жива.
Найближчими до серця авторки є два оповідання – “Мама” і “Сирота”. “Сирота”, яким відкривається книга, – це історія про дівчинку-ромку, яка школяркою втратила матір.
— Така прекрасна дівчинка була – сині очі, біле волосся, – згадує письменниця. — Дуже нетипово для ромської дитини. І коли померла її мама, то було дуже схоже, що її віддадуть в інтернат у Сваляву. Вона дуже цього боялася. Тоді я готова була взяти її в свою сім’ю, хоча обставини в мене й не дуже це дозволяли. Все склалося добре, тепер вона вже доросла, сама мама, в неї все добре, ми досі підтримуємо зв’язок.

Тімея Шрек
Нині Тімея Шрек активно працює над новими творами. У 2024 році вийшла її збірка закарпатських казок і легенд для дітей “Цвях диявола”. Зараз працює над третьою книгою малої прози “Блокпост”, яка розповідатиме про сучасне життя під час війни.
Зоряна Попович, Varosh
Фото надані Тімеєю Шрек
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.