Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила план заходів для запобігання та протидії масовим пожежам у лісах, торфовищах і сільгоспугіддях у весняно-літній період 2025 року.
Цей крок має високу актуальність, зокрема, й для Закарпатської області, де від початку року рекордно зросла кількість пожеж в екосистемах.
Як повідомляють у Закарпатській ОВА, від початку року в області сталося 655 загорянь сухої трави на 699 га землі. Це у п’ять разів більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року – тоді було зафіксовано 135 таких пожеж.
Загалом впродовж минулого року на Закарпатті сталося 993 випадки загорянь сухої трави та чагарників.
Лише за 1 день, 9 березня, палії спровокували на території області 78 пожеж на загальній площі 78,16 гектара. Для того, аби зрозуміти масштаби лиха, в ГУ ДСНС пояснили: територія, на якій у той день виникали загоряння, дорівнює площі села Мала Розтока в Хустському районі.
Випалювання трави, до якого часто вдаються люди з метою начебто впорядкування території після зимового періоду, не лише часто виходить з-під контролю і загрожує знищенням людських осель чи травмами й навіть загибеллю.
Спалювання сухої рослинності також завдає великої шкоди довкіллю, спричиняючи загибель усього живого, що опиняється у вогні.
Під час спалювання сухостою гине вся мікрофлора, що бере участь у ґрунтотвірних процесах. А земляний родючий покрив, що постраждав від вогню, відновлюється лише через 5-6 років.
При спалюванні трави на природних ділянках вогонь знищує насіння й коріння рослин, тварин і птахів, що там мешкають.
Врятовані з вогню закарпатськими рятувальниками сова і зайченя
Крім того, під час згоряння в повітря викидаються отруйні речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання.
Самовільне спалювання сухостою, трави в Україні заборонено законодавством. За такі дії відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено штраф від 3060 до 6120 грн для громадян та від 15300 до 21420 грн – для посадових осіб.
Крім того, якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки може наставати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
З метою запобігання та протидії масовим пожежам у лісах, торфовищах і сільгоспугіддях у весняно-літній період 2025 року, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій сьогодні затвердила низку заходів.
Зокрема, передбачено:
- цілодобовий моніторинг оперативної обстановки в екосистемах;
- проведення рейдів і патрулювань найбільш пожежонебезпечних лісових масивів, торф’яників, територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
- заборону розводити багаття у лісових масивах і рекреаційних зонах (крім обладнаних місць відпочинку), випалювати стерню, суху рослинність та сміття;
- тимчасові обмеження відвідувати лісові масиви і лісопаркові зони, в’їжджати до них на автотранспортних засобах у період високого та надзвичайно високого класів пожежної небезпеки, проводити лісозаготівельні та інші пожежонебезпечні заходи, полювання тощо.
Від початку року на Закарпатті сталося 655 загорянь сухої трави
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото: ГУ ДСНС у Закарпатській області
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
