Опалювальний сезон на Закарпатті вже триває, окрім природного газу та електроенергії, заклади соціальної сфери та приватні домогосподарства використовують паливні дрова. Закарпатцям, які заготували дрова на зиму, штрафи за їхнє зберігання наразі не загрожують, — сказав Varosh заступник директора Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» Павло Ванджурак.
— Коли людина звертається в лісгосп за дровами, то вона зазвичай пише заяву, на основі якої отримує накладну. Документом на зберігання дров і є ця накладна, видана людині лісництвом при купівлі дров, — пояснив він. — Накладна, касовий ордер, квитанція, якщо платить через банк. Крім того, треба розуміти, що законопроєкт, за який Верховна Рада проголосувала ще 10 жовтня, і який наробив стільки галасу, президентом наразі не підписаний. Коли вже підпишуть, буде нормативний документ, будемо вже тоді вичитувати всі моменти та необхідні дії в такому випадку.
Рейдів із перевірками документів на дрова в області теж наразі не планують — підтвердили Varosh у Нацполіції Закарпаття.
Павло Ванджурак розповів, що з заявами щодо придбання дров до регіональних філій ДП „Ліси України“ цього року звернулося майже 18 тисяч закарпатців. З 152 000 м³ виписаної деревини вони вже отримали орієнтовно 146 000 м³. Понад 2 тисячі закарпатців оформили заявки на отримання дров і через онлайн-ресурс ДроваЄ.
Про що законопроєкт?
Проголосований Верховною Радою законопроєкт про вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини спрямований проти «чорних лісорубів», незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі. Він не стосується населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання. Про це каже речниця “Слуги народу” Юлія Палійчук.
Він покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу. А саме – 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба, — каже один з авторів законопроєкту Максим Павлюк.
— Для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме, — зазначив депутат. — Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися. Закон не має зворотної сили в часі.
Брикети як альтернатива
Самотнім закарпатцям із дровами та опаленням допомагають волонтери різних благодійних організацій. Від забезпечення дровами стареньких самотніх закарпатців цього року відмовились у БО “Людина у скруті”.
— Цього року ми не дровами забезпечуємо, а брикетами спеціальними, вони легші, зручніші, стареньким людям не доведеться їх колоти, — пояснили Varosh у спільноті. — Таке рішення ми прийняли задовго до появи цього закону.
Загалом організацій, які підтримують малозабезпечених та самотніх закарпатців у краї є чимало. Зазвичай волонтери беруть інформацію про людей у скруті у сільрадах і вирішують питання з допомогою дровами кожна окремо.
- Підтримай роботу незалежного медіа на Закарпатті — долучайся до спільноти Varosh.
Зоряна Попович, Varosh
Фото ілюстративне
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
