Днями на Закарпаття навідався автор тревел-проєкту «Світ навиворіт» Дмитро Комаров.
На Хустщині телеведучий знімав епізод для авторської програми, присвячений унікальній традиції «Боронявський шархань». Ця архаїчна обрядова різдвяна традиція внесена до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Закарпаття і побутує лише в одному селі області – у Бороняві.
Шархань (шаркань) у перекладі з угорської означає «дракон». У Бороняві шархань – це різдвяний атрибут, з яким колядують у Святвечір, і який насамперед виконує функцію музичного інструмента, розповіли Varosh в Обласному організаційно-методичному центрі культури.
Боронявський шархань складається із дерев’яної конструкції: з’єднані між собою шарнірами дощечки конструкції висуваються на довжину у кілька метрів. Конструкцію увінчує голова змія, обклеєна папером різних кольорів.. При цьому, шархань може бути одноголовим чи триглавим.
Керувати шарханем належить неодруженим юнакам. Для того, аби навчитися вправлятися з конструкцією, вони заздалегідь збираються у місцевому будинку культури. Адже керуючи шарханем, необхідно вміти потрапляти у ритм, супроводжуючи колядування. А ще ж треба й усміхатися, погойдувати головою змія в такт та жартувати, і все це при тому, що вся конструкція шарханя може важити усі 5 кілограмів.
Звідки взялася традиція у Бороняві – достеменно невідомо. Місцеві старожили переповідають легенду, що її в село принесли монахи, які будували тут монастир.
За легендою, шархань – добрий містичний дракон, що сповіщав про радість усіх тварин на честь народження Ісуса Христа. З часом релігійне значення обряду забулося й він набув світського характеру: за допомогою шарканя неодружені юнаки демонстрували наміри майбутнього одруження на дівчині з родини, в яку навідувалися з друзями-колядниками.
Так, із шарханем колядники навідуються лише в родини, де є дівчина на видання. Хлопець, який керує шарханем, «розкриває» змія та, аби дракон сягав головою дівчини й ніби кланявся їй. У відкритий рот шарханя по завершенні колядування належало класти гроші для колядників.
Схожий різдвяний звичай також можна зустріти в окремих регіонах Словаччини.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото: сайт Нематеріальна культурна спадщина Закарпаття
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.