Таку ситуацію з пожежами у ГУ ДСНС пояснюють ранньою весною і швидким потеплінням. В цих умовах закарпатці, взявшись за прибирання прибудинкових територій та здійснюючи весняно-польові роботи, спалюють сміття та суху рослинність, що часто провокує пожежі в екосистемах.
Про ситуацію із пожежами, зокрема, йшлося під час засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням віцепрем’єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова.
Серед іншого, зазначалося, що на Закарпатті від початку року загалом сталося 317 пожеж. Із них 139 загорань виникло при спалюванні сухотрав’я. За аналогічний період у 2023 році зафіксували 18 загорянь в екосистемах.
Як пояснила у коментарі Varosh речниця ГУ ДСНС у Закарпатській області Наталія Батир, така ситуація пов’язана зі швидким потеплінням і ранньою весною. Лише за минулі вихідні, за її словами, із 39 пожеж, що сталися на території області, 25 випадків – це пожежі сухої рослинності.
«Більша частина пожеж, які виникають станом на зараз – це пожежі сухої рослинності. Торік весна прийшла трошки пізніше і була дощовою, тож такої кількості загорань не було. Цього року потепліло дуже швидко, і громадяни взялися за прибирання прибудинкових територій та весняно-польові роботи, при цьому спалюючи сміття, чагарники та сухостій. Відтак виникають пожежі на відкритих територіях – це і поля, і сільськогосподарські угіддя, і за межами населених пунктів», – розповіла Наталія Батир.
За її словами, підрозділи ГУ ДСНС продовжують здійснення аеромоніторингу для запобігання виникненню пожеж в екосистемах. На паліїв, в разі їх виявлення, складаються відповідні протоколи.
Штраф за спалювання сухої рослинності для громадян, відповідно до Кодексу про адмінправопорушення, становить від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів, а це 3060-6120 грн. Окрім того, за словами Наталі Батир, в разі, якщо пожежа призвела людських жертв, значних матеріальних збитків чи пожежу і лісах, за ст. 245 ККУ може наступати кримінальна відповідальність.
«Пожежі сухої рослинності виникали по всій області, горіло вже й у Рахівському, Тячівському, Хустському районах, де такі пожежі щороку ставалися пізніше, коли значно тепліло. Коли вже піде зелена трава, весна, так би мовити, повноцінно вступить у свої права, пожежі в екоситемах припиняться. А з початком літа, коли почнеться суха погода, вони знову поновляться. Хотілося б, щоб це залежало від свідомості громадян і вони все ж таки дослухалися до порад рятувальників та інших служб і припинили спалювати суху рослинність. Але, на жаль, наразі ми більше сподіваємося на природу і на погоду: щойно будуть дощі – пожежі припиняться», – розповіла Наталія Батир.
Тим часом, за підсумком засідання Державна комісія з питань ТЕБ та НС затвердила відповідний комплекс заходів. Він передбачає, зокрема:
- цілодобовий моніторинг ситуації в екосистемах з використанням відеоспостереження, безпілотних літальних апаратів, мобільних груп;
- проведення інженерних протипожежних заходів;
- організацію рейдів і патрулювань найбільш пожежонебезпечних лісових масивів, торф’яників, територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- проведення роз’яснювальної роботи з населенням про дотримання вимог пожежної безпеки в лісах та відповідальність за їх порушення.
Крім того, рекомендовано заборонити розводити багаття у лісових масивах і рекреаційних зонах (крім спеціально облаштованих місць для відпочинку), випалювати стерню, суху рослинність та сміття на землях лісового фонду, торфовищах, сільськогосподарських угіддях, лісосмугах, заплавах річок та вздовж доріг.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Титульне фото: сайт Ясіняньської громади
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram
