Мода - Архів

Каміння та шкіра: прикраси з власною енергетикою від Еріки Ерделі

3 Лютого 2014 11 170

Ужгородка Еріка Ерделі, що вже багато років живе у Мукачеві, почала займатися виготовленням прикрас зі справжнього каменю та шкіри 6 років тому. Жінка розповіла нам з чого і як починала, а також про те, чим відрізняють прикраси ручної роботи від усіх інших. Далі пряма мова.


У 35 років я вирішила, що в житті чогось не вистачає і поїхала до Києва вступати у магістратуру. До того, я була викладачем фортепіано у мукачівській музичній школі. Мій чоловік доктор європейських наук – фізик, займався науковою роботою. Ми планували їхати жити закордон, тому я вирішила отримати диплом європейського зразка по класу фортепіано. Так ми з подругою Іриною поїхали до Києва і вступили до університету.


З великим задоволенням згадую час проведений у Києві. Ми не втрачали жодної можливості піти на якусь цікаву подію, концерт, виставку. Так на одній з виставок на Андріївському спуску я побачила, якими гарними насправді бувають справжні мінерали. Ми часто там гуляли з Ірою і щиро захоплювалися красою тих камінців.

Ми познайомилися з жінкою, киянкою, яка запропонувала навчити нас працювати зі шкірою. Ті вироби, які робили майстрині, були виконані у національному стилі, дуже масивні, з великими камінцями, на них йшло багато шкіри. Одним словом, вони нам подобалися, але носити їх не хотілося.

Через якийсь час ми все ж поїхали до майстрині і вона навчила нас працювати зі шкірою. Так ми з подругою разом почали виготовляти прикраси. Це не було справою, а скоріше – хобі, що приносило велике задоволення. Зупинитися вже було неможливо. (посміхається)


Коли ми лише почали виготовляти прикраси, то робили їх з бус, бо тих камінців, які ви зараз бачите на моїх виробах, купити в Ужгороді чи Мукачеві було просто не можливо. Ми розшивали якісь старі буси, витягували з них камінці, купували шкіру у секонд хендах і так намагалися зробити свої перші прикраси. Звичайно, вони були не досконалі, але декому все ж подобалися. (сміється)

Моя подруга поїхала жити в Будапешт і продовжила розвивати цю справу там, а я тут. Першими моїми моделями були кращі подруги. Я дарувала їм свої вироби і це було своєрідною промоцією.

Сьогодні у роботі я використовую лише натуральне каміння: сердолік, яшму, агат і т.д. Вони бувають просто неповторної краси. Когось приваблює їхня енергетика, когось – зовнішній вигляд. Але встояти перед красою просто неможливо.

Моя подруга знайшла у Будапешті місце, де можна було придбати хороше каміння. Також я їздила на спеціалізовані виставки – там вироби з усього світу просто неземної краси.

Склалося так, що за 5 років роботи у мене з’явилися постійні замовлення. І їх вже було так багато, що я просто не встигала робити нічого іншого. Окрім музичної школи, я працювала ще й органісткою у костелі Святого Мартина. Тож мені довелося покинути усе і цілковито присвятити себе прикрасам. Це було дуже непросте рішення, бо кожне заняття я любила щиро. Думала, що музикою і викладанням буду займатися усе життя. Хоча, хто знає, може колись і повернуся. (посміхається)


Коли я почала виготовляти прикраси, то здавала їх в один магазинчик в Ужгороді, але їх чомусь не купували, люди не розуміли цього. Тоді я зрозуміла, що мені потрібен більший потік людей і вирішила підійти до директора мукачівського замку і попросити продавати свої прикраси там. Мені дозволили.

Уже на другий день у мене з’явилися перші покупці. Туристи з Білорусі та Києва були у захваті. А я щаслива. Одразу оформила підприємницьку діяльність і так пішли справи. Так це було важко, бо стояти доводилося за будь-якої погоди, але я була готова до того, тому що відгуки людей були для мене найкращою нагородою. Утім, потім міська рада виділила підприємцям приміщення для торгівлі, так умови значно покращилися, а отже і працювати стало легше.

Якісь моделі прикрас нам передала Марина, жінка, що вчила нас працювати зі шкірою. Але сьогодні панянки надають перевагу європейському мінімалізму, тому прикраси у народному стилі не завжди актуальні. Тому я вигадую моделі сама. Для мене головне у виробі – це підкреслити красу каменя. Молодь сьогодні носить чудові масивні прикраси. Тож можливостей фантазувати – безліч.

Дуже радуєте, що з кожним роком замовлень стає усе більше. Люди починають цінувати ручну роботу і незвичайні прикраси. Мої роботи є у Німеччині, Америці, Австрії, Індії, Росії, Києві, Львові, Чернівцях, Харкові, Ужгороді, Мукачеві та багатьох інших країнах і містах. Мене не стільки надихає те, як іде бізнес, головне, що люди приїздять через рік-два, знаходять мене, дякують, купують прикраси у подарунок для своїх друзів та рідних. (посміхається)


У моїх прикрасах головне – це чарівна краса каменю та природи, яка їх створила. Ця краса неповторна. Я намагаюся передати її якнайкраще. Це навіть чоловіки помічають. Справді. (сміється) Мої клієнтки кажуть, що вони завжди звертають увагу на прикраси і роблять компліменти.

А ще, мені завжди дуже таланило на людей. Рідко буває так, що захоплення переходить у бізнес. У мене це вийшло, бо завжди були поряд люди, які допомагали: інформацією, порадою, рекламою.


Придбати прикраси від Еріки Ерделі можна у Мукачеві у замку "Паланок" у магазинчику сувенірів та прикрас "Ілона", а також в Ужгороді у ТЦ "Дастор" на першому поверсі.

Замовити їх можна й особисто у пані Еріки у соціальній мережі, через сайт та зателефонами 050 173 0866, 050 660 8787.

Е-mail: erika@erikaerdeli.com



Росана Бісьмак, Varosh
Фото: Андрій Петренко

1 #