17-річна ужгородка Юля мріяла стати лікарем. Врешті-решт подала документи на вступ на туризм, чеську філологію та дизайн. І обрала останнє. Прикрасами з полімерної глини дівчина займається 1,5 роки. За цей час встигла багато чому навчитися та спробувати. Далі пряма мова.
Я почала виготовляти прикраси приблизно 1,5 роки тому. Це було дуже спонтанно. Подружка показала мені фото, на якому була прикласа з полімерної глини. Я знала, що їх виготовляють і що це доволі гарно, але серйозно до цього ніколи не ставилася. Думала, що це щось дитяче. Подруга першою спробувала зробити прикрасу і у неї вийшло. Я побачила наскільки це гарно виглядає у житті і вирішила теж спробувати.
Одна прикраса, інша, і закрутилося. Знайшла дуже багато тематичних ресурсів в інтернеті, цікавих людей. Щоправда, іноземці випередили нас вже на купу років.
Коли перший раз мені написала у мережі незнайома дівчинка і сказала, що хоче купити прикрасу, то я була дуже здивована, бо не думала, що мої вироби можуть комусь сподобатися і що це може зробити кожен.
За 1,5 роки я зробила дуже багато виробів, важко навіть приблизно сказати їхню кількість. Вони є і у мене, і у моїх рідних, друзів, приятелів і зовсім незнайомих людей. Переважно мене знаходять у мережі, часом на ярмарках виставляю свої вироби. Новорічні колекції дуже гарно купують. Замовлень зараз дуже багато, особливо перед Новим роком.
Що ж до часу, який мені потрібен на виготовлення однієї прикраси, то відповісти досить важко. Зазвичай я почанаю ліпити щось одне, потім переключаюся на інше і процес дещо затягується.
Часом я навмисно публікую фото своїх виробів у тематичних групах з проханням, аби мене покритикували. Думаю, що це дуже важливо, бо інакше не знатимеш чи на правильному ти шляху. Загалом же я добре відслідковую, що роблять українські майстрині і закордонні. Але ніколи не копіюю, мені здається, що це зовсім не цікаво.
Замовити прикраси у Юлі можна за посиланням.
Varosh
Фото: Андрій Кирилюк
