Мода - Архів

HandMade від Ліни Ісак: прикраси, що надихають

17 Червня 2013 5 774

Ніжні, жіночні та вишукані прикраси почали з’являтися в руках Ліни кілька років тому. З того часу чимало ужгородок закохалися в них та не зраджують їм жодного дня. Філіжанки кави, тістечка, квіти, прикраси на будь-яку тематику, прикрашають їхні щоденні наряди.

Нам Ліна розповіла про те, як народжується прикраса, наскільки складно їх виготовляти та чому вона сама "чоботяр без чобіт".


– Коли ти почала займатися виготовленням прикрас?

– Ще у студентські роки – чотири роки тому. Спершу, це було просто захопленням, але потім переросло у щось більше. Виготовлені прикраси я почала дарувати подругам, і вони були просто у захваті. Мені дуже сподобалося те, що я можу подарувати людям справжню радість. (посміхається)

– Що тебе надихнуло зробити першу прикрасу самостійно?

– Я не з надто заможної родини і мама завжди казала, що якщо я хочу чогось особливого, то маю спробувати зробити це сама. Те, що було на ринках і у крамничках мені не дуже подобалося. Тому я вирішила спробувати. На Іршавщині, звідки я родом, проходить фестиваль "Гамора", на якому одного разу я виставила свої роботи. Навіть не сподівалася, що вони так сподобаються людям.


Потім почалися замовлення. Різні були, кілька дуже ексклюзивних, їх я навіть не повторювала більше. Вони залишаться вже лише на фото. (посміхається) Ще, як правило, якщо я роблю щось цікаве собі, то його неодмінно заберуть.

– Сьогодні це хобі чи робота?

– Я займаюся виготовленням прикрас цілісінькими днями і мені це дуже до вподоби. Зараз у мене з’явилося ще кілька помічниць, які підтримують мене.

– У тебе є майстерня?

– Так, вона називається "Ліна Біжутерія", але це поки лише вдома. Сподіваюся, що незабаром усе зміниться. (посміхається)


– З якими матеріалами ти працюєш?

– Ці прикраси ручної роботи виготовляються з полімерної глини. Але вона є дуже різних видів, у кожного з них свої особливості. Мені подобається працювати з цим матеріалом тому, що кожну дрібничку я можу проробляти самотужки, усі кольори я наношу сама, тон, форму. Інструменти найпростіші – усе, що є у кожної господині вдома.

– Як народжується прикраса?

– Абсолютно по-різному. Коли працюю, гуляю, читаю. Браку ідей немає, головне, знайти час на виготовлення.

– А скільки часу на нього йде?


– Мінімум – два дні. Важливо дочекатися поки усе добре підсохне. Інакше – нічого не вийде.

– Постійні клієнти у тебе є?

– Так, звісно, але я б не сказала, що у мене є клієнти, скоріше – це друзі та шанувальники того, що я роблю.Є й з Ужгорода, і з Києва. На весілля багато замовляють. 

– Ліна – це повне ім’я?

– У мене досить велика родина, у нас четверо дітей, я третя. Коли моя молодша сестричка вчилася розмовляти, то називала мене не Василиною, а Ліною. З часом так почали говорити усі.


– У тебе є секрет виготовлення прикрас?

– Усмішка – це головне. Починати роботу потрібно лише з нею.

– Які плани щодо розвитку справи?

– Я мрію по власну майстерню та невеличку крамничку. Дуже сподіваюся, що це здійсниться.

Росана Бісьмак, Varosh.com.ua

Фото: Андрій Кирилюк

0 #