Пам’ятаєте фільм з індійською актрисою Айшварією Рай «Принцеса спецій»? За сюжетом, головна героїня була господинею магазину прянощів. Вона володіла даром чути та розмовляти зі спеціями, за допомогою них зцілювала людей і робила передбачення.
Так от, в Ужгороді є своя «принцеса спецій» – Мар’яна Сурма. І хоча розмовляє вона виключно з людьми і не здійснює ніяких пророцтв, точно має якийсь особливий підхід до свого духмяного товару. «Пряно» – найароматніший і найекзотичніший магазин у провулку «Малий Уж», а його господиня по-справжньому захоплена своєю справою, розвиває стартап і може годинами розповідати дивовижні історії про спеції.
З декрету – в нову справу
Ми неодноразово писали про те, як декретна відпустка для жінок виявлялася періодом осмислення, профорієнтації і перекваліфікації. Після народження малюків бухгалтерки ставали фотографками, інженерки – хендмейдерками. Так і в цьому випадку: журналістка Мар’яна Сурма у «затяжному» декреті (різниця між донечками рік і дев’ять місяців) відкрила в собі хист до кулінарії. А готуючи, почала розбиратися у прянощах. І так ними захопилася, що відкрила магазин.
– Коли меншій був рік, я задумалася над тим, щоб зайнятися якимось бізнесом. Почала читати в Інтернеті про ідеї стартапів і наштовхнулася на спеції. І тут ніби прозріння трапилося. На той момент я вже любила готувати. Часто в рецепті рекомендували додати якусь спецію, наприклад, кардамон зелений. Я не знала, де його знайти. В супермаркетах можна було купити тільки щось мелене і надійно запаковане. Тобто понюхати чи роздивитися вміст було складно. Тож стартап склався сам собою, – каже Мар’яна.
Початковою платформою для продажу спецій був сайт і фейсбук. Журналістика стала в нагоді Мар’яні для написання «смачних» текстів. А завдяки напрацьованим соціальним контактам багато друзів підписалися на сторінку «Пряно» та поширювали дописи. Замовлення посипалися відразу. Стало зрозуміло, що Ужгород давно потребував таких послуг.
І Мар’яна занурилася в роботу. Шукала й замовляла спеції сама, потім познайомилася з постачальниками. Доставку здійснювали за допомогою «Нової пошти», кур’єром був чоловік. Таким чином новоспеченій бізнес-вумен вдалося поєднати роботу і сім’ю.
Через 2 роки знайшлася й хороша локація у центрі міста у провулку «Малий Уж», який тільки розвивався. І разом з ним росла пряна крамниця. Продукція викликала інтерес ужгородців, тож доволі швидко розширився асортимент і невеличка власна справа почала приносити дохід.
– Мені приємно, що я змогла багатьом людям відкрити нові спеції. Наприклад, шафран має багато різновидів: індійський, іранський, іспанський. Чорний кардамон ще 4 роки тому в Ужгороді також непросто було дістати. Припала людям до душі й іспанська копчена паприка. Вона коптиться на дубових гілках і має зовсім інший смак, ніж місцева, – розповідає Мар’яна.
Одного разу до Мар’яни прийшла подруга, яка часто буває в Ізраїлі. Звідти вона привозила суміш для кисло-молочних продуктів і попросила Мар’яну замішати таку ж.
– Там нічого незвичного не було, тож я легко створила суміш із часника, цибулі, паприки. Потім ще трохи поекспериментувала і зробила суміш вже не тільки для кисло-молочних продуктів, а універсальну. Тепер це у нас один із найпопулярніших хітів – називається «Арабська».
Так у магазині «Пряно», окрім готових, з’явилися авторські суміші за власними рецептами. Поступово розширювалася і географія замовлень. Найтісніше Мар’яна Сурма співпрацює з українськими постачальниками, які привозять прянощі з Індії, В’єтнаму, Шрі-Ланки, Узбекистану. Часто полює за спеціями й сама під час сімейних відпусток та подорожей.
– За період роботи у цьому бізнесі я дуже багато чого нового відкрила для себе. Найбільше мені імпонують прянощі до напоїв. Наприклад, бадьян. Він дає цікаву ментолову нотку. По-новому відкрилася для мене кориця. Виявляється, найкраща вона, коли палички не тверді, як у нас зазвичай продаються, а як папірус – акуратно закручені тонкі листи. Саме вони дають найбільш насичений аромат.
А ще Мар’яна стала професіоналом з виявлення підробок.
– Торік ми їздили у Єгипет на відпочинок. Там при готелі була крамничка зі спеціями. Я зайшла, поспілкувалася з арабом. Помітила, що більшість спецій були залежані, старі. Дивлюся – перці: чорний, рожевий, зелений. Підходжу і розумію, що вони фарбовані. Сказала про це продавцеві. Той спочатку божився, що вони натуральні, а потім знітися і попросив нікому про це не казати.
Або інший випадок, теж в Єгипті. Вони там дуже рекламують свій чай хельба. Мовляв, унікальний, легко заварюється, все очищує. Ціна, відповідно, захмарна. Я пробую і відчуваю, що це звичайний пажитник, який коштує 100 грн за кілограм, а вони продавали 1 грам за 100 грн, – розповідає власниця магазину.
Продукція у Мар’яниній крамниці розташована продумано і у строгому порядку: трави, насіння, горіхи, спеції; у зернах та мелені; прянощі до бульйонів, супів, м’ясних страв; до напоїв – зігріваючі, заспокійливі, збуджуючі. Окремо суміші – гострі, негострі, з сіллю і ні, традиційні і специфічні. Всюди прописані інгредієнти, оскільки є люди, що мають алергію на той чи інший компонент.
– Щодо лікувальних властивостей прянощів, то я про них знаю, але медичних порад не даю. Людина повинна знати, що вона несе повну відповідальність за те, що вживає. Може бути якась алергічна реакція, тож краще проконсультуватися з лікарем. Ми ж більше зосереджені на кулінарії.
Мар’яна закохана у прянощі, добре їх вивчила, та щоразу дивується все новим відкриттям. На її думку, це незамінна річ у кулінарії і завжди різноманіття смаку.
– Рибу можна приготувати мільйонами способів і змінити її смак та подачу лише за допомогою комбінації спецій. Так само м’ясо – його можна по-різному маринувати, приправляти під час і після приготування й отримувати нові смаки.
За спостереженням Мар’яни, культура вживання спецій в Ужгороді останнім часом зросла. Це стосується, як закладів харчування, так і загалом жителів міста. Тож можемо впевнено стверджувати, що крокуємо ми у ногу зі світовими тенденціями. Тренд до здорового харчування підштовхнув людей до пошуку нових натуральних смаків.
Серед клієнтів «Пряно» – переважно дівчата і молоді жінки. Та є і пані, віком 60+. Вони дуже обізнані, цікавляться новинками у галузі кулінарії, слідкують за модою, бажають відчувати екзотичні смаки.
Тож роботи в ужгородської «принцеси спецій» багато. Вона не зупиняється, а вже працює над розширенням асортименту, просуванням концепції здорового харчування і навіть відкриває ще одну крамницю.
– Прянощі для мене – це соціальна комунікація про смаки. Важливо не тільки давати вибір, а постійно дослуховуватися до побажань клієнтів . Тоді ти рухаєшся вперед і вдосконалюєшся.
Лариса Липкань, Varosh
Фото: Карл Смутко
