Місця

Роза і русин: ресторан із закарпатсько-одеською душею

1 Жовтня 2021 1 028

Класичний інтер’єр із авторським декором, поєднання місцевої та одеської кухонь, нова для Ужгорода концепція та романтична історія кохання Рози й закарпатського парубка. Все це про неординарний ресторан “Роза і русин” у Боздоському парку, який пригощає авторськими стравами від відомих шефів України та Угорщини.  

«Ми дуже любимо гостей та смачно поїсти. А ще ми шалено радіємо, коли гості виходять із закладу щасливими!», – кажуть засновники. 

«Роза і русин» концептуальний заклад, який відкрила сімейна пара Володимира та Юлії Химинців. Він занурює в особливий світ, із одеським колоритом, що тісно переплітається із добре відомим і таким рідним закарпатським. Гостей міста ж він знайомить із місцевою кухнею, в яку делікатно вплетені нотки страв із усього світу. 

Roza I Rusin 010

Це перший серйозний досвід подружжя в ресторанному бізнесі. Після пожежі в дерев’яній колибі її довелось перебудувати заново.  

«Ми разом з партнерами провели реконструкцію і чекали, що хтось візьме цей заклад в оренду. Але цього не сталося. А ще додалась ковідна історія і ми зрозуміли, що навряд знайдеться такий “камікадзе”, який почне тут працювати. Тому в нас не було вибору. Ми повинні були щось робити. І ми зробили. За цей рік карантинно-локдаунних перегонів змогли повною мірою на собі відчути всі «принади» ресторанного бізнесу», – каже пан Володимир.

Проєкт не відбувся би, якби не участь в Урядовій програмі «Доступні кредити 5-7-9%», за кошти від якої подружжя змогло закупити обладнання, провести оздоблювальні роботи та придбати меблі. Вони одні з перших в Ужгороді отримали кошти за цією програмою. 

Як розповідає Юлія Химинець, ідея закладу та його формат виникли не відразу. Але вони з чоловіком точно знали  це має бути щось нове для міста і прагнули спробувати інший напрямок в ресторанній сфері, залишивши осторонь тему піци, суші та фастфуду…

«Ми знаходимось у парку, тому наші перші відвідувачі – це мами з дітьми. І вони просили переважно піцу та бургери. Але «Роза і русин» це зовсім інша історія», наголошує Юлія. 

Про історію вибору концепції подружжя розповідає із гумором. 

Про одесько-закарпатську ідею

«Почався локдаун. На море тоді багато хто  не ризикнув їхати. Тому вирішили «привезти» море в Ужгород. У нашому місті немає рибних ресторанів. Це теж було однією із причин зупинитись на такому форматі, який є зараз. 

Для закарпатців було би цікаво спробувати рибу, чорноморські морепродукти, та враховуючи, що до Ужгорода часто приїжджають туристи, для яких є обов’язковим скуштувати щось місцеве. Так виникла думка відкрити закарпатсько-одеський ресторан. У нас є страви, в яких ми “одружили” ці дві кухні. До прикладу, подаємо банош із мідіями та рапанами, олів’є із мідіями та рапанами, бургер по-одеськи, кремзлик із скумбрією. Багато було експериментів за цей рік. Навіть спробували рокот-крумплі робити з чорноморською тюлькою!». 

Важливо наголосити, що в закладі готують переважно з українських продуктів: риба та морепродукти з Одеси, овочі та фрукти – переважно локальні. Це не лише зручно, бо ти не залежиш від закордонних поставок, але й більш екологічно та свідомо.

«Ми прагнемо підняти культуру відвідування ресторану на новий рівень» 

Пані Юлія розповідає, що найбільшою проблемою, з якою вони дуже часто стикаються, є те, що гості не завжди готові чекати, а в “Розі і русині” все готується “з-під ножа”. 

«Не всі гості готові очікувати по 35-40 хвилин на приготування смачної страви в печі чи на мангалі, а ми намагаємося пароконвектавтомат якнайменше задіювати в процесі. Але то життя таке зараз, що всі поспішають. Ми – теж. Коли до нас приїжджають гості з-за кордону, приходять в наш заклад, то вже через 20 хвилин очікування я починаю нервувати, питати в офіціантів, де ж там наші страви, а наші гості спокійно сидять і не розуміють, чому я так хвилююсь. Адже в європейських та світових ресторанах відвідувачі можуть очікувати на страви і понад годину. За цей час вони спілкуються, діляться новинами та просто розслабляються».

До речі, приділяється увага й екологічності.

«Що стосується екологічних трендів, то в закладі сортують сміття, здають перероблену олію для подальшого її використання в технічній сфері. Коли ми занурилися в цей бізнес, то побачили, наскільки важливо сортувати картон, скло, пластик. За цим дуже прискіпливо слідкуємо, – каже пані Юлія. – Звісно, є ще багато над чим працювати в напрямку zero waste та, сподіваюсь, на одному сортуванні не зупинимось».

Про образи Рози й русина

Юлія та Володимир зізнаються, що їх часто питають про назву закладу та її історію. А історія дуже цікава. 

«Багато хто питає, чи то той Русин, який в міліції був, чи то той, який на митниці…», сміється Володимир. 

Але насправді «Роза і русин» це історія кохання між двома людьми та історія любові до кулінарії і свого рідного краю, частинка якого завжди в серці. І не важливо, де ти фізично знаходишся.

«Наш хлоп русин поїхав на море відпочивати і зустрів там Розочку. Вона була улюбленицею в Одесі. Її всі знали та любили. Русин покохав її, привіз в Ужгород. Їй дуже сподобалась місцева кухня і вона почала експериментувати: поєднувати одеський колорит і закарпатські традиції у своїх стравах. Розочка дуже смачно готувала. Спочатку годувала лише рідних та сусідів, згодом вони відкрили свій ресторан і закрутилось…». 

Господарі не прив’язувалися до певного образу героїв, хотіли, щоби кожен гість мав змогу сам придумати собі зовнішність Розочки та русина. 

Власний варіант образу Розочки втілила пані Юлія. Вона вже 5 років займається лялькарством, і на етапі обговорення в неї народилось певне бачення одного з головних персонажів історії. Це не зовсім молода, але дуже колоритна пані, яка точно знає, чого хоче, знає собі ціну та вірить у любов. Над комодом  біля неї висить копія роботи Д. Уотерхауса “Марність”, яку виконала донька Марія. На картині зображена молода дівчина із трояндою у волоссі. Можливо, такою і була Розочка в молодості?

Про меню  

Історія про двох закоханих іде чіткою лінією крізь усі страви та ідею закладу. Так, Розочка з коханим часто подорожувала. З кожної країни вони привозили певну нову страву, яку жінка адаптовувала та трансформувала під концепцію закладу. Так практикують і Юлія з Володимиром.

«Наприклад, після поїздки в Іспанію у меню з’явилась паелья, яку готують із одеськими морепродуктами та подають на чавунній сковорідці».

А ось тему котлеток привезли з Одеси, де є ряд закладів, які спеціалізуються саме на приготуванні котлет у різних варіаціях.

У меню ресторану є страви з угорської кухні, до прикладу, класична голаслей (уха), але не всі вони увійшли в основне меню, частину перенесли в банкетне.

Готують в закладі й вегетаріанські страви. Найпопулярніша веганський бограч, який на смак не відрізняється від м’ясного.

«Я вас здивую, але у вегетаріанському бограчі є і “сало”, і “м’ясо” на 100% зроблених із корисної рослинної сировини», підкреслила Юлія.  

Шеф-кухар ресторану «Роза і русин» Володимир Куничка уже 10 років працює на кухні і не уявляє свого життя без неї. Він каже, що обожнює приносити людям радість, смачно їх годувати та бачити щасливі усмішки гостей. Володимир любить готувати складні рибні та м’ясні страви, стейки, хоча вдома готує переважно страви тайської кухні. 

«Я хотів би порекомендувати нашим гостям одеську паелью, стейк рібай, який готується із українського м’яса. Що стосується риби, то це однозначно короп  та чорноморський калкан», каже шеф. 

Власники закладу Володимир та Юлія дотримуються двох протилежних думок про найкращу страву в їхньому меню. 

Володимир – м’ясоїд. Він каже, що всі їхні страви – це кулінарні шедеври і він не може виділити якусь одну.

«Дуже люблю картоплю, смажену з пікницею та овочами. У нашому ресторані готують м’ясо та рибу у хоспері. Це надзвичайно смачно та корисно. Ребра, наприклад, чотири години стоять на верхній поличці хосперу і трохи підкопчуються там. Це бомба!», підкреслив він.

Юлія ж – вегетаріанка. Вона була ініціатором того, щоб у меню з’явились не лише страви без м’яса, але й веганські. Їх поки небагато, але з часом їх стане більше.

«Я звик до смачних страв, бо моя дружина дуже добре готує. У нас троє дітей, двоє з яких – вегетаріанці, і Юлія завжди вміє задовольнити всі гастрономічні побажання кожного. Її лечо фантастичне, якого, на жаль, поки немає в меню, але ми розмірковуємо над тим, як включити його в нашу концепцію», розповів Володимир.   

“…Ми продали 1000 порцій бограчу за три місяці…” 

Шеф-кухар Володимир Куничка розповів про цифри. Так, за місяць кухарі могли приготувати 450 салатів “Цезар” та 400 карпатських бургерів. А найпопулярнішою стравою з меню в осінньо-зимовий період є бограч, а це 1000 порцій за три місяці. 

Також Володимир відкрив таємницю нового меню, яке вже незабаром з’явиться в закладі. Окрім нового гарбузового супу, у Розі та русині готуватимуть біф Велінгтон, але в індивідуальній подачі. Рибу теж планують готувати та оформляти по-новому. Цілу рибину запікатимуть в солі та подаватимуть з ефектом фламбе, на очах у гостей. 

Ресторан «Роза і русин» це місце для сімейних святкувань, обідів із друзями та вечірніх посиденьок. Тут дійсно завжди раді гостям. Сюди хочеться повертатись. І не лише тому, що меню вражає різноманітністю, але й тому, що хочеться раз за разом розглядати деталі інтер’єру, кожна з яких має свою особливу історію. Є тут і люстра з алюмінієвих ложок, і дерев’яні двері від талановитого майстра, і тендітні білі чайки над баром, і стіна кольору морської хвилі, яка символізує море і захід сонця (а може й світанок, дивлячись, в який час ви завітали).

І це все варто побачити на власні очі та відчути унікальний смак страв.

Roza I Rusin 001

Контакти:  

На правах реклами 

Наталія Боднар, Varosh 

Фото авторки та з архіву закладу

0 #
# ресторан # Роза і русин