Великий, яскравий і у центрі міста. Більше тижня різнокольоровий автобус стояв на площі Жупанатській і мучив містян здогадками "що ж це таке?". При погляді на незвично розфарбований автобус, більшість перехожих посміхається, дехто фотографується. І от нарешті розтанули усі міфи і здогадки.
PoliBus — це перше кафе-автобус на Закарпатті. Такий тип кав’ярень зарекомендував себе у Європі ще 80-х, а от в Україні з’явився не так давно. Хоча має очевидні переваги – кафе саме здатне приїздити до відвідувача.
Ідея
Ужгородський любитель авто Павло Вереш переробив старенький, колись рейсовий автобус "Ужгород-Худльово" на свій перший бізнес-проект, який має усі шанси привабити туристів. Вперше схожий автобус Павло побачив у Будапешті – це був двоповерховий лондонський "Routemaster".
З того часу хлопець загорівся ідеєю зробити щось схоже у рідному місті, але адаптувати усе до українських реалій. Тому обрав вітчизняний автобус, знайомий усім нам з дитинства — львівський ЛАЗ-699 "Турист". Власник впевнений, що проект матиме попит. Його найбільшим плюсом називає мобільність. Не піде бізнес тут – переїде на іншу вулицю.
– Я зрозумів, що ці львівські ЛАЗи будуть дуже доречними в Україні. Бо вони обслуговували фактично усе населення нашого міста, області, країни і СРСР загалом. Кожен кому більше 20-ти, хоч раз, але їздив у ньому. І саме ця модель автобусу була б рідною кожному ужгородцю, – розповідає Павло Вереш.
Реалізація
Автобус для своєї кав’ярні Павло шукав близько місяця. У квітні 2013-го купив той, що без дверей починав гнити на парковці у Новому районі Ужгорода. З попередніми власниками потисли руки доволі швидко, бо ті якраз збирались пустити його на брухт, а тут на тобі – дивак, який готовий цей брухт придбати та ще й за нормальні гроші. Далі була реконструкція – його варили, шпаклювали і фарбували 3 місяці, а механіки довели його до повної технічної придатності. Саме через Павла старенький ЛАЗ отримав друге життя.
Далі шили крісла, обирали штори та ковролін і монтували столики. Усе декорування Павло робив власноруч. Власник незвичної кав’ярні переконаний – усе тут має дарувати посмішку та привертати до себе увагу. Саме із цим пов’язаний підбір фарби для зовнішнього вигляду. Усі роботи зайняли 10 місяців часу і от кафе на колесах вже готове до перших відвідувачів.
Дозволи
Під час створення кафе Павло консультувався з власниками схожих проектів у Києві. Виявляється, дозволу на торгівлю не треба оформлювати, бо у законодавстві нема нічого про кав’ярню у середині автобусу. До стаціонарного закладу такий транспорт приписати складно – захотів і переїхав. Під визначення МАФу він теж не підпадає. Єдине, що незвичне кафе займає два паркувальні місця.
Найбільше міська новинка привертає увагу дітлахів, які поспішно затягують батьків до середини. Успіх такого закладу багато у чому залежить і від фантазії власника – він повинен постаратися зробити свій заклад особливим, додати йому "родзинки".
Віталій Глагола, Varosh
Фото: Олександр Смутко
