Збережіть собі цю публікацію, візьміть телефон/камеру і вирушайте на фотоекскурсію Ужгородом. І не важливо, турист ви або місцевий. Бо тим паче у рідному місті не встигаєш зупинитися, насолодитися миттю і зробити гарний знімок. П’ятеро дівчат розповідають нам про свої улюблені фотомісцини в рідному Ужгороді, діляться власними світлинами. І це направду натхнення.
Деякі локації повторюються, але емоції та ідеї фотосесій – щоразу різні.
Андріана Сочка повсякчас публікує у фейсбуці світлини Ужгорода. Дівчина щиро любить своє місто, а її приязнь – у різнопланових фотографіях. Андріана каже, що намагається знаходити незвичні ракурси і прагне фіксувати “геометрію” у своїх знімках, яку не завжди помічаєш у спішній рутині.
Отже, сім локацій для яскравих селфі в Ужгороді – від Андріани.
Скульптурки – вони по всьому місту, тож влаштуйте собі фотоквест.
«Якщо ви турист і любите селфі, то вас неодмінно зацікавлять мініскульптурки».
Навесні повсюди в Ужгороді квітнуть сакури, а особливо розкішно – в чеському кварталі у центрі міста – тут буяють розкішні сакурові алеї.
«Ужгород – прекрасний завжди, а під час цвітіння сакури – особливо ніжний».
«Одна з найдавніших і величних будівель Ужгорода».
«Це місце – де, за моїми спостереженнями, найбільше фотографуються як туристи, так і містяни. І діти теж із задоволенням позують для фото біля Рошковича».
«Звісно, люблю і фотографую історичні будівлі, які збереглися, вони мають свій особливий шарм».
«Люблю всі локації, де є зелені насадження і різнобарв’я».
«Одна з моїх улюблених тем – захід сонця в Ужгороді. Саме з пішохідного мосту. Часто спостерігаю, як люди роблять там селфі. Майже завжди фотографую, коли проходжу міст під час заходу сонця. Адже у неймовірних кольорових сутінках, у красі неба, що віддзеркалюється у воді – є певна філософія нашого буття. Кожне фото, зроблене у різні дні і пори року, з однієї точки пішохідного мосту, є неповторним, як і кожна мить нашого життя».
У Наталиних світлинах Ужгорода немов передана її власна тендітність, романтична вдача, мрійливість. Світлини – неначе невагомі, сонячні, вінтажні і всі різні. Вона каже, що обожнює історичні картини міста у своєму кадрі, а також дрібні, проте символічні деталі. Дівчина вболіває за збереження Ужгорода, відтак фіксує епізоди старого міста.
Отже, п’ять локацій для яскравих селфі в Ужгороді – від Наталії.
«Там дуже гарне поєднання бруківки, каміння, зелені, а ще той парканчик та камінці з заглибинками. Стіна зелена, сходи… Навпроти – автентичні будинки, які гарно вписуються у кадр зі стареньким металевим парканом. Це чарівне місце для мене, там просто все ідеально».
«Ця площа дуже фотогенічна: простора, багато зелені, чехословацька шикарна бруківка… За цією територією дуже гарно доглядають, завжди щось красиве висаджують і трава гарно покошена. Люди, які там мешкають, навіть “полагодили” сакуру. Це величезне дерево, яке щороку збирає натовпи для фотосесій. Її дупло сильно згнило, а небайдужі забетонували його, тому вона ще багато років залишатиметься з нами».
«Ця набережна має безліч локацій для фотографування. Там дуже красиві старі парканчики, наприклад, біля РАЦСу. Я сподіваюся, ці паркани ще довго житимуть, що їх не замінять. На набережній – прекрасні краєвиди на річку, а на площі Пушкіна – багато зелені…».
«Тут, знову ж таки, великий простір, багато насаджень, а ще дуже красиве природне світло. Все вдало поєдналося: розміщення, історична архітектура, старі дерева і чудове освітлення, яке ввечері – просто шикарне. Коли сонце сідає – це золотий час фотографа. Влітку, близько 19.00 сонце створює неймовірне золоте освітлення».
«На вулиці Волошина мені дуже подобаються кілька частин: де розташований римо-католицький собор, сходи біля біологічного факультету УжНУ, а також “перехід” від Закарпатської академії мистецтв до вулиці Ольбрахта, далі – спуск до річки повз паркан ботанічного саду».
«Всі ці п’ять місцевостей об’єднують великий простір, багато зелені і світла, чехо-словацька бруківка, кам’яні стіни або ж історичні парканчики, старі великі дерева. І та специфічна атмосфера, за яку я дуже люблю Ужгород. Важко окреслити, що саме: це і подих історії, і тепло сонця, і така… ледь вловима радість життя, яку відчуваю саме в цих місцях. І, безумовно, романтика».
У Соломіїних фото – така італійська легкість, романтична юність. Вона фіксує історію Ужгорода, а її знімки підкреслюють його європейськість, урбанізм, кольори. Дівчина знаходить закапелки, немов кіношні місця, тож і світлини виходять дуже затишними.
Отже, п’ять локацій для яскравих селфі в Ужгороді – від Соломії.
«Цей провулок – майже непомітний. Я знайшла його нещодавно і дуже здивувалася, що насправді він був поруч. Фото, які роблю там, завжди надихають мене на “більше, яскравіше, креативніше”. Я люблю це місце, бо тут мало людей, гарна атмосфера, та завжди є гарантія хорошого настрою. Фото ж гарні виходять. 🙂 До речі, ця світлина зроблена о шостій ранку – ідеальний час, аби насолодитися світанком та процесом фотографування».
«Хтось скаже, що такого особливого … в під’їзді? Так, нічого, але нам і непотрібно щось грандіозне, головне – гарний настрій та фотоапарат/телефон. Ви знайдете це місце, якщо дуже захочете. Старі вікна, стіни двох кольорів, нерівні сходи – ось увесь колорит цієї місцини. Мені подобаються такі під’їзди саме своєю атмосферою, яка ніби повертає в дитинство, де пахощі ранкових млинців та мамине запрошення до сніданку».
«На цій вулиці зосереджено кілька гарних локацій для фото, але найбільше мені подобаються старовинні двері, оточені яскравими квітами та зеленню. Візерунки та ковані елементи ваблять, і, на мою думку, зацікавлюють поціновувачів мистецтва. Мабуть, майстер, що створив їх, добре постарався, аби ці двері і тепер зачаровували людей».
«Місце, яке чарує своїми прекрасними рослинами, проте воно далеко не завжди відкрите для відвідування. Аби потрапити туди, треба мати добру вдачу. У коридорах зелених кущів та дивних закручених дерев почуваєшся Алісою, яка женеться за кроликом. Атмосфера цього місця заворожує, здається, ніби ти й справді потрапив в інший світ. Фото тут виходять такими ж магічними, як і власне сквер. Люблю це місце за його таємничість».
«Кафе на вулиці Мукачівській під назвою “Кава у Джанні” – приваблює своїм затишним двориком та смачною кавою. Ви будете повертатися сюди знову і знову. Ніжні квіти та маленькі столики надихнуть вас на фото, які згодом будете переглядати ще багато разів. Люблю це місце за його спокій та затишок. Тут я ніби вдома».
«Насправді, мені було дуже складно обрати п’ять місць з усього Ужгорода, адже наше місто прекрасне вздовж і впоперек, навіть прості стіни наповнені своїм колоритом. Неважливо, де фотографуєтеся, важливо – з яким настроєм та з якими думками. А ще краще – зовсім без думок. Потрібно просто кайфувати від процесу».
Майя створює життєрадісні, яскраві, інстаграмні світлини Ужгорода. У своєму інстаграмі вона показує фотогенічні локації, а її світлини – цілісні ідеї для зйомок. Стильно й молодіжно!
Отже, п’ять локацій для яскравих селфі в Ужгороді – від Майї.
«Одне з найулюбленіших місць Ужгорода – набережна Незалежності. Спускаєшся донизу і складається враження, що ти на березі моря. Саме тут можна організувати дуже інстаграмний пікнік, а найвдаліші фото виходять на заході сонця».
«Боздоський парк – найспокійніше місце в Ужгороді. І красиво, і фотогенічно».
«Це справжній сад троянд та різних унікальних рослин. Фотозона на кожному кроці!».
«Інстаграмна локація, а особливо – навесні, коли цвітуть сакури. Суцільне задоволення!».
«Будівля, яка заросла різнокольоровими листочками. Красиво завжди, але найпрекрасніше – восени, коли листочки переливаються із зеленого в жовтий та червоний».
Олександра немов щоразу бачить Ужгород по-новому, її сторінка в інстаграмі має безліч ужгородських світлин – теплих і контрастних, природних і урбаністичних, а кольорова гама – сонячна й весняна.
Отже, п’ять локацій для яскравих селфі в Ужгороді – від Олександри.
«Тут затишно в будь-яку пору року і зовсім не важливо, яка погода і куди дме вітер. Тут завжди хочеться дихати на повні груди, милуватися зеленим килимом навколо і просто годинами спостерігати, як відблискує дзеркальна поверхня річки на сонці. Влітку, за жагучої спеки, будьте певні, що завжди знайдете прохолодний прихисток у тіні старих і поважних лип. А вони чого тільки не бачили за свого життя на набережній, і хочеться вірити, що хороших історій зі щасливим кінцем неодмінно більше».
«Якщо ви заплуталися у своїх думках, неодмінно приходьте сюди. Це найкраще місце в Ужгороді для того, аби зібрати думки докупи, посидіти в тиші, або ж у супроводі служби чи церковного передзвону. Захопіть із собою книжку – і час пролетить як одна хвилина. Цілком можливо, що вам дуже пощастить – і з одного із відчинених вікон резиденції почуєте Моцарта. Або ж вам складе компанію великий кіт-товстунчик, який мешкає десь неподалік і полюбляє обходити сквер повільно і натхненно. Його ж територія, ясна річ».
«Старе і величне місто, і хто подумав би, що колись тут було болото. Цьому району вже майже сто років, і я дуже щиро тримаю кулачки за його збереження, за його життя. Тут свій неповторний дух міста, його історія і його сила. А якщо трошки сповільните свою швидку ходу, перестанете завжди квапитися і просто прислухаєтеся до звуків міста, – вам неодмінно пощастить почути неповторну флейту, яка лунатиме з прочиненого вікна».
«Я знаю, що це й так одне з найулюбленіших місць для фотосесій в Ужгороді. Але чи бачите ви не просто красиву локацію, а територію, сповнену історією, яка довгий час слугувала прихистком для численної іудейської общини? А потім, в 40-х роках, стало місцем печалі, коли з цієї будівлі забрали майже всі символи, які вказували на релігійну приналежність будівлі? Але це не означає, що не можна фото. Можна й потрібно. Нехай пам’ять живе, і мабуть, чим більше фотографій – тим більше можливостей зберегти пам’ять».
«Тут починався Ужгород, і хоча би тому сюди варто хоч раз завітати. Мабуть, самотужки я ніколи би їх не знайшла, якби мій майбутній чоловік не привів мене сюди за руку. Якщо піднятися вгору і обернутися – то вам гарантовано чудовий вид на старе місто. А ще цей секретний хід дуже швидко виведе вас на вулицю Капітульну – одну з найстаріших вулиць Ужгорода, а там – і до замку рукою подати. Але ні, ми трошки подамо назад і ще раз подивимося на чудовий Ужгород із Замкових сходів…».
Евеліна Гурницька, Varosh
Головне фото: Андріана Сочка