Люди

Юрій Чорій: Я кайфую від своєї роботи

27 Січня 2015 4 524

Цього мукачівця знає у місті чи не кожен. Він – душа вечірок та свят, завжди знаходить підхід до будь-якої компанії. Ми поспілкувалася з ведучим і розпитали у нього про те, як він сам сприймає власну професію, як до неї прийшов, про власну корпорацію свят, критику та нові ідеї. Далі – пряма мова.


З чого усе починалося


Усе почалося з КВНу. Працювати на корпоративах я почав ще на третьому курсі. Тобто, загалом вже шостий рік. З першого курсу і до третього ми грали у Закарпатські лізі КВН. На третьому – почали працювати з Асоціацією КВН України. І десь у цей період я зрозумів, що хочу не тільки смішити людей зі сцени, а й працювати ведучим.


Я вважаю себе ведучим. Не тамадою, не старостою. Хоча на Закарпатті, багато людей все одно досі сприймають лише слово "тамада". Утім, ми завжди намагаємося надати не лише гумористичне шоу, але й шоу-програму. Тому нас також часто називають і шоу-менами.


Радіо і телебачення


На радіо і телебаченні я пропрацював кілька років. Це колосальний досвід. Особливо важко було балансувати між ранковими ефірами на радіо, – які до слова, завжди є обличчям радіостанції, – і роботою ведучою. Адже з корпоративів часто я повертався о третій-четвертій ранку і вже о сьомій – виходив в ефір. До речі, за усі ці роки я жодного разу не спізнився на ефір – і не важливо, де я був за кілька годин до нього – в Ужгороді, Львові чи у Києві.


Робота


Сьогодні ми працюємо з людьми будь-яких вікових категорій. Раніше я дуже боявся дитячих заходів – не вмів спілкуватися з дітьми, і навіть не знав, яким чином побудувати з ними комунікацію. Але потім на дитячих дискотеках я відкрив для себе цей вік. Тому наші замовники – це люди від 7 до 70 років. (ред. – посміхається)

Нас найчастіше запрошують після того, як побачать нашу роботу – люди, які побували у когось на Дні народження чи на весіллі, що проводили ми. У нас навіть немає жодних відеороликів з нашою роботою – презентаційних, маю на увазі. Тому усі наші замовники – це люди, що вже бачили, як ми працюємо на живо.

Є клієнти, які у нас замовили одне свято і залишаються з нами вже протягом кількох років. Це дуже приємно. Бо саме у такі моменти ти розумієш, що тобі довіряють. І людина спокійна за те, що ти проведиш на високому рівні будь-яке її свято. Кожного разу ми приходимо з новою програмою.

Відкриттям минулого року для нас був Ужгород. Дуже багато корпоративів було саме там. Клієнти кажуть, що їм потрібні нові жарти, формати та шоу. Нам приємно, що ми можемо задовольнити такі їхні бажання. До слова, в Ужгороді глядач вибагливий, але ми змогли впоратися і з ним. (ред. – посміхається)



Чорій & Чигрик Production


Корпорація наша стрімко почала розширюватися останнім часом. Раніше це було двоє людей – Юра Чорій та Вася Чигрик. Ми три роки працювали на власне ім’я. Сьогодні ж нас більше десяти людей в команді. У нас є не лише ведучі, але й фотографи, відеографи, звукорежисери, діджеї. Нещодавно ми почали надавати послуги з декорування. Також ми займаємося консультуванням. Часто з просто ведучого весілля ти перетворюєшся й на координатора, якщо бачиш, що твоя допомога справді потрібна.

Ми працюємо кожного дня. Навіть, якщо немає події, ми приходимо в офіс, готуємо нові матеріали, продумуємо кожну програму, фразу. У нас є стала команда, так би мовити, кістяк: Юрій Чорій – ведучий, Вася Чигрик – помічник ведучого, Роман Годя – діджей та Станіслав Понзель – фотограф.


Вася Чигрик


Вася потрапив до нашої команди КВН "Хватило не фантазии" абсолютно випадково. У нього кілька років були невеличкі ролі в команді. Вже тоді я вів свята і шукав співведучого. Довго тривав цей процес. Важко було знайти людину. Щоразу щось було не так. Було не комфортно і крапка. І тут я вирішив спробувати співпрацю з Васею, запропонував йому роботу помічника ведучого. Він погодився. З того часу от вже кілька років ми успішно працюємо разом.

Важливо відзначити, що програму до свята ми завжди готуємо разом. Тобто, об’єм роботи ми виконуємо однаковий. Єдине – під час свята я веду, а Вася допомагає.


Саморозвиток


У нашій професії – немає межі професійного розвитку. Добре, що замовлення дуже різноманітні і тому завжди мусиш дізнаватися щось нове. Можливо, якби ми вели лише весілля, то на традиціях і конкурсах можна було б зупинитися, але, оскільки, ми проводимо і дні народження, і корпоративи, і міські свята – продукт має бути якісним, цікавим та завжди новим.

Я кайфую від своєї роботи. Думаю про неї кожну вільну хвилину. Хоча в дитинстві ніколи не мріяв про неї. Після кожної проведеної нами події, ми збираємося на невеличкі наради і обговорюємо усі плюси і мінуси. Думаємо, як зробити краще наступного разу, що нам вдалося добре, який новий досвід ми отримали.

Пам’ятаю, коли лише почав грати у КВНі, то бабуся казала батькам: "Що з нього буде? Заберіть його на якусь серйозну роботу. КВН до доброго його не доведе". Приємно, що нещодавно вона забрала свої слова назад і сказала, що пишається мною. (ред. – посміхається)


За ці шість років, звісно, я змінився. Навіть останній рік-два дуже повпливали на мене. Я постійно прагну до саморозвитку та вдосконалення. Тому для людей, які склали про мене враження кілька років тому, важко уявити, яким я є зараз. Подача нашого матеріалу повністю змінилася, вікова категорія людей, з якими ми працюємо, стала зовсім іншою. Ми заснували власну справу. Маємо постійних клієнтів, які звертаються лише до нас. Для мене це дуже важливо.


Освіта


Якби я не став ведучим, то був би, напевно, економістом. Я закінчив виш саме за цією спеціальністю. Тепер сидів би, можливо, у якому банку і робив "серйозні справи". Але, якщо говорити відверто, то знання здобуті в університеті мені дуже згодилися. Ми маємо власну справу – корпорацію свят "Чорій & Чигрик Production". Саме тут мені і потрібно усе, що ми вчили, адже комерційна сторона роботи саме на мені.


Критика


Раніше я сприймав її дуже болісно. Але зараз я зрозумів, що якщо про мене говорять, то значить я попереду. Я притримуюся думки про те, що якщо сто людей тебе люблять, то обов’язково тисяча – ні. Думаю, що це нормально. Я й не намагаюся сподобатися всім.


Ідеали


Раніше колишні КВНщики для того, аби мати роботу обов’язково розповідали про те, що вони грають у КВН, телевізійники і радійники, для того, аби отримати роботу, мусили залишатися на плаву у цій сфері. Потім я зрозумів, що це не для мене. Я хочу займатися однією справою зранку і до вечора. Не поєднувати нічого, а віддаватися їй сповна. Хоча, звісно, низький уклін радіо та телебаченню, які дали мені сильний старт. Саме там я навчився правильно говорити та спілкуватися з людьми.

Що ж до ведучих, то я більше орієнтуюся на всеукраїнських, ніж на місцевих. Мені дуже імпонує те, що і як робить Дмитро Шепелєв. Інколи мене порівнюють, за манерою ведення, до Володимира Зеленського. Мені дуже приємно, що проводять такі паралелі, хоча мені до нього працювати й працювати. М’яко кажучи. (ред. – сміється)

Дуже подобаються Михайло Галустян та Сергій Свєтлаков. Вважаю їх справжніми професіоналами своєї справи.


Ідеї


Багато про плани не говоритиму. Скажу лише про те, що незабаром стартує наш проект. Робитимемо зйомку у драмтеатрі. Це буде концерт, у підсумку якого ми видаватимемо і повноцінний відеопродукт. Будуть і гумористичні номери, і запрошені гості, і музичні виступи. Словом, буде цікаво. (ред. – посміхається)


Varosh

Фото: Станіслав Понзель

0 #