Мукачівський боксер Роберт Мартон кілька місяців тому зайняв 5 місце на Юнацьких Олімпійських іграх у Китаї. Змагання проходили у місті Нанкін.
Нам хлопець розповів трохи про себе, свої життєві цілі, бажання, ритм життя, а також про те, що його по-справжньому надихає.
Олімпіада
Часто мене запитують чи не важко мені було на Олімпіаді. Навпаки – дуже цікаво. Морально я взагалі не напружувався, а швидше, відпочивав. З нами увесь час був наш чемпіон – Олександр Усик. Він нас підтримував психологічно, давав нам потрібні настанови, корисні поради, пояснював, що потрібно робити, аби не хвилюватися перед боєм. Тому особисто я виходив на бій без жодних нервів та напруги.
Олександр був для нас і вчителем, і наставником, і другом. Він багато розповідав нам про своє життя, ми разом обідали, займалися, гуляли. Майже увесь час проводили разом. Він зміг багато розповісти про те, як виходив з непростих ситуацій у поєдинках, що робив і як всього досягав. Цей безцінний досвід важко оцінити. Тим паче, для мене це було особливе спілкування, бо Олександр Усик – мій кумир.
Про бій на Олімпіаді
Коли я виходив на поєдинок, то в мені не було ані краплі страху чи переживання. Я вийшов абсолютно спокійним. Зазвичай, через переживання я допускаю помилки. У цьому ж бою все було інакше.
Хай там як, але виявилося, що кубинець був сильнішим за мене. Це спорт.
Ми зробили багато роботи, побудували план на увесь бій, але і мій супротивник робив те саме. Він добре підготувався. До слова, він на рік старший за мене, тому і його фізичні дані теж дещо переважали.
Сподіваюся, що наступного року мені буде значно простіше. Та й кубинець перейде в іншу вікову категорію. (посміхається)
Є ще нюанс у тому, що цей супротивник поповся мені у першому бою. Якби ми зустрілися пізніше, то можливо б усе було трохи інакше. Ми, до речі, познайомилися і потоваришували. Мушу визнати, що це достойний боксер і усі свої бої він проводить неперевершено.
Цілі
Найближчий рік я залишатимуся у молодіжній команді України. Це 17-18 років. Тож далі у планах Чемпіонат України, а потім Чемпіонат Європи. Потім з 18 років я перейду у дорослий бокс. Там вже я розпочну підготовку до Олімпійських ігор у 2020 році. Але це ще дуже далеко, тому головне працювати. Я планую далі продовжувати свою кар’єру боксера та вдосконалюватися. Дуже хочу принести золоту Олімпійську медаль для своєї країни.
Натхнення
Бокс – це для мене життя. Це моя кар’єра, бізнес, робота, хобі. Через бокс я можу "стати на ноги" і як людина, і як спортсмен. Це та робота, яку я обираю для себе, і саме вона може забезпечити моє майбутнє і майбутнє моєї сім’ї.
Моє головне натхнення до роботи над собою – це бажання, аби моя сім’я жила добре і в достатку. Навіть зараз я вже замислююся над тим, як житимуть мої діти. Мені б хотілося, аби вони мали усе лише найкраще.
Щой ж до боксерів, то, звісно, мене надихає Олександр Усик та Брати Кличко. Утім, є безліч хороших прикладів для наслідування та багато боксерів з шлях до успіху, який варто вивчати.
Дієта та сон
Після приїзду зі змагань я собі дозволяю їсти все, що заманеться. А от перед ними доводиться трохи себе обмежувати. Режим у всьому – це запорука успіху. Важливо правильно харчуватися, добре висипатися, не пропускати тренування. До прикладу, о 23.00 я вже сплю – завжди. Без повноцінного сну витримати 3 тренування на день було б просто нереально.
Міста
Останні кілька років я проводив більше часу у Львові, ніж у Мукачеві. Сьогодні мене вже й там майже не буває. Постійні збори, змагання, поїздки.
Я вже проїхав майже усі країни Європи, але у Мукачеві мені найкраще. Не знаю, чому так. Кожне місто по-своєму цікаве, усюди є свої родзинки, багато де є вже друзі, але більше, ніж 2 тижні для мене забагато. (посміхається)
Перехід у професійний бокс
Зараз мені ще дуже багато усього потрібно зробити у любительському боксі. А вже рокі з 23-24 можна буде переходити у професійний. Напевно, саме у цей момент спорт переростає у бізнес.
Росана Бісьмак, Varosh
Фото: Андрій Davis
