Люди

Napszyklat: Нас надихають українські народні пісні

8 Квітня 2013 3 648

Одразу два польські проекти виступили 5 квітня у мистецькому центрі "Галерея Ілько" – електронно-експериментальний гурт "Napszyklat" (Роберт Пієрніковскі і Марек Карольчик) та сольний проект одного з його учасників – Роберта Пієрніковскі. Ми поспілкувалися з музикантами про розвиток не масової культури, силу інтернету та інші цікаві явища.

– З Ужгорода розпочався ваш тур, розкажіть трохи про враження від міста.

– Загалом, ми мали певне уявлення про те, куди їдемо. По-перше, наш тур-менеджер запевняв, що Ужгород буде найцікавішим містом з усіх запланованих. Ми чули, що тут є стале та сформоване ком’юніті шукачів цікавої музики, яке з разу в раз приходить на такі івенти.

Ми також знаємо, що завдяки промо-групі Voice, слухач вже підготовлений до експериментальної музики та середовище меломанів її сприймає добре. Нас дуже зворушив прийом, організатор Андрій Гасинець запросив нас до себе додому та вмикав нам хорошу музику. Він робить лише те, що йому подобається і запрошує ті колективи, які обирає, спираючись на власний смак – це правильний підхід.  

– Чи знайомі ви з українськими гуртами, які грають експериментальну електроніку чи музику, яка вас вразила?

– Так, звісно, ми дуже добре ставимося до творчості таких музикантів як Заволока та Zapaska, а ДахаБраха взагалі свого часу нас просто підкорила. Але ми слухаємо і традиційні українські пісні, які дуже відрізняються від іншого фольклору. Справа у манері виконання, у техніці співу та вокальних особливостях, які застосовуються при виконанні українських народних пісень. Це щось надзвичайне, нас дуже надихає.

– Ужгород – маленьке місто, а ваша музика звучить доволі урбаністично, вас не дивує, що такі речі у нас прижилися?

– Абсолютно не дивує, ми впевнені, що немає значення, яке місто. Головне – які люди в ньому живуть та чого вони хочуть. Ми знаємо, що тут живе багато людей, які шукають гарну музику, тож цілком імовірно, що саме в Ужгороді ми відіграємо найкращий концерт у своєму житті.

Прийнято вважати, що електронна музика – це те, що народжується у великому місті, відображає його звуки та шуми. Але я маю іншу теорію. В місті, де я виріс є море, я завжди чув шум води і це стало важливим фактором у формуванні мого сприйняття звуків. Тут є річка, яка також видає характерний звук, може саме тому люди відкриті до сміливих звукових експериментів.

– Як в Польщі складаються справи з поширенням не масової культури, чи є ЗМІ, формат яких дозволяє популяризувати експериментальну музику?

– Невелика можливість для не комерційних проектів потрапити на альтернативні радіостанції є. Втім, переважна більшість радіо та телеканалів грають мейнстрімову музику.

Я пригадую, що у 90-х Перший та Другий Національні канали у Польщі мали спеціальні передачі, присвячені сучасній культурі та різним субкультурним явищам. У той час каналами керували дуже просунуті та освічені люди, які хотіли популяризувати те, що актуально.

Зараз в умовах капіталізму та вільного ринку нам переважно пропонують масовий продукт, ніхто не формує хороший смак. Закінчився час, коли нас вчили, знайомили з новим та цікавим – тепер кожен повинен сам дбати про свій культурний розвиток та знаходити те, що хочеться слухати, дивитися і читати.

Безумовно, основною платформою для самореалізації та пошуку нового залишається інтернет. Однак, є і певні мінуси – артисти не можуть заробляти з продажу музики, адже все можна знайти і завантажити безкоштовно. Було б непогано, якщо б телебачення хоч трохи виконувало просвітницьку функцію, а не лише розважальну – але оскільки цього нема, доводиться покладатися на себе та інтернет.

Вікторія Рижова, Varosh.com.ua

Фото: Андрій Кирилюк

0 #